Постанова № 33341341, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 р. (15:38) Справа №801/7430/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі - Слабун О.М.

за участю представника відповідача - Іовик В.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м.Севастополі

про стягнення середнього заробітку за час затримання виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні з 16.11.2012 року по 18.06.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі про стягнення середнього заробітку за час затримання виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні з 16.11.2012 року по 18.06.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 листопада 2011 року в день звільнення він знаходився в Сімферопольському слідчому ізоляторі де йому було видано трудову книжку та на його звернення до відділу кадрів та фінансової частини з проханням провести розрахунок при звільненні, йому в цьому було відмовлено у зв'язку з тим, що він не надав обхідний лист.

Листом від 28.12.2012 року він звернувся до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя з проханням направити на його адресу наказ про звільнення, військовий квіток, довідку про доходи, характеристику з останнього місця роботи та провести повний розрахунок на дату звільнення.

Листом від 11.01.2013 вих. № М-56 він був повідомлений про направлення на його адресу копії наказу про звільнення, характеристики, а також відповідач повідомив, що військовий квіток направити не має можливості за відсутністю фінансування для відправки документів замовною кореспонденцією, у зв'язку з чим ним було запропоновано йому з'явитися до відділу кадрів ізолятору для отримання цього документу особисто, а також для проведення повного розрахунку на день звільнення.

29.01.2013 року він прибув до Сімферопольського слідчого ізолятору та звернувся до відділу кадрів для надання йому військового квитку, довідки про доходи та розрахунку на день звільнення, в чому йому було відмовлено та запропоновано з'явитися через пару днів.

В подальшому на його письмове звернення до відповідача, оскільки він не мав фінансової можливості знову приїхати до відповідача, щодо направлення поштою належного йому рахунку при звільненні за невикористану відпустку та проведенні проведеного розрахунку при звільненні , шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок у банку, йому не було дано відповіді.

18.05.2013 року з Управління державної пенітенціарної служби України в АР Крим він отримав довідку, в якій повідомлявся розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку (573, 91 грн.), який було проведено в зв'язку з ненаданням ним обхідного листа до бухгалтерії та здачею лише у квітні 2013 року. Повідомлено, що вказана сума знаходиться у касі Сімферопольського слідчого ізолятору та за якою необхідно з'явитися 20.05.2013 року.

18.06.2013 року, під час судового розгляду справи за його позовом, йому було видано військовий квіток та проведено з ним розрахунок.

Вважає, оскільки відповідач мав можливість виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку у день звільнення та по пошті, як він того просив, що не було здійснено, то з вини відповідача йому не було проведено розрахунку відповідно до ст. 116 КЗпП України, тому в порядку ст. 117 КЗпП України відповідач повинен йому виплатити середній заробіток за час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні з 16.11.2012 року по 18.06.2013 року.

У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що 29.01.2013 року позивач звернувся до Сімферопольського слідчого ізолятору з письмовою вимогою видати йому військовий квіток. В журналі реєстрації осіб, які відвідували Сімферопольський слідчий ізолятор, є запис про те що позивач знаходився на його території з 14:52 до 15:09, тобто 17 хвилин. Але до відділу кадрів та фінансового відділу позивач не звертався. Позивач був в канцелярії, але чому не звернувся до відділу кадрів та фінансового відділу не відомо. Наступного дня позивач не з'явився, розрахуватися з ним у відповідача можливості не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідачів та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в Сімферопольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя з листопаду 2011 року та 16.11.2012 був звільнений в запас Збройних сил України на підставі п.63 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницькім складом органів внутрішніх справ України.

Листом від 28.12.2012 позивач звернувся до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя з проханням направити на його адресу наказ про звільнення, військовий квіток, довідку про доходи, характеристику з останнього місця роботи та провести повний розрахунок на дату звільнення.

Листом від 11.01.2013 вих. № М-56 відповідач повідомив позивача про направлення в його адресу копію наказу про звільнення, а також характеристики, а також повідомив, що військовий квіток направити не має можливості за відсутністю фінансування для відправки документів замовною кореспонденцією, у зв'язку з чим ним було запропоновано позивачу з'явитися до відділу кадрів ізолятору для отримання його особисто, а також для проведення повного розрахунку на день звільнення.

Листом від 29.01.2013 року позивач знов звернувся до Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя з заявою, в якої зазначив, що прибув в Сімферопольський слідчий ізолятор для отримання військового квітку та проведення розрахунку на день звільнення, у зв'язку з чим просить видати документи. Вказана заява була зареєстрована у канцелярії 29.01.2013.

Листом від 05.02.2013 вих. № М-75 відповідач повідомив, що для отримання документів ОСОБА_2, необхідно з'явитися до відділу кадрів Сімферопольського слідчого ізолятору.

Відповідно до заяви від 11.02.2013 позивач повідомив про неможливість з'явитися в Сімферопольський слідчий ізолятор у зв'язку з важким матеріальним положенням та просив направити документи поштою та перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок або відправити поштою на ім'я позивача.

Листом від 22.03.2013 позивач звернувся до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя з проханням направити на його адресу довідку про доходи, довідку про заробітну плату, довідку про суму заборгованості.

На що Управлінням Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополя від 22.04.2013 року за №36 йому було видано довідку щодо суми його грошового утримання, повідомлено про не проведення розрахунку в зв'язку з ненаданням обхідного листа до бухгалтерії з відміткою відділу кадрів, про кількість днів невикористаної відпустки, та з посиланням на довідку відділу кадрів від 22.04.2013 року визначено кількість днів для компенсацію за невикористану відпустку та проведений розрахунок на суму в розмірі 573, 91 грн., за яким необхідно було з'явитися 20.05.2013 року до каси Сімферопольського слідчого ізолятору.

Згідно до ст. 47 КЗпП України передбачений обов'язок роботодавця провести розрахунок з працівником при звільненні.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач навмисно ухиляється від проведення розрахунку, навпаки матеріали справи свідчать, що відповідач повідомляв позивача про можливість отримання такого розрахунку після того, як в день звільнення той його не отримав.

З пояснень допитаної судом в якості свідка ОСОБА_3 - спеціаліста з бухгалтерії відповідача вбачається, що після отримання наказу про звільнення, позивачу було зроблено розрахунок, за яким він як у день звільнення не приходив, так і в подальшому.

Допитана судом ОСОБА_4- старший інспектор сектору роботи з особовим складом пояснила, що позивач в день звільнення прибув до відділу кадрів за трудовою книжкою, отримав її, і вона йому повідомила про необхідність йти до відділу бухгалтерії для отримання розрахунку, після чого він повинен був повернутися, однак він більше в той день не повертався.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, з огляду на наведені норми, суд зазначає, що в день звільнення позивачем не було отримано остаточний розрахунок не з вини відповідача, який в подальшому на письмові звернення позивача щодо отримання такого розрахунку також повідомляв позивача про можливість отримання такого розрахунку.

Крім того, суд зазначає, що порядок нарахування та виплати грошового забезпечення на момент звільнення осіб рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи, встановлений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яку затверджено Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 07.10.2009 №222, якою не передбачено можливість нарахування та виплати особам рядового та начальницького складу компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

Отже вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримання виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні з 16.11.2012 року по 18.06.2013 року не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.