Постанова № 33340251, 03.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.09.2013 р. справа №913/1390/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськна рішення господарського судуЛуганської областівід20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.)у справі№913/1390/13 (суддя Лісовицький Є.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київдо Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ простягнення 8 279, 56 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ про стягнення шкоди у розмірі 8 279,56грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на договір добровільного страхування транспортного засобу, оформлений Полісом №19G-0336166, укладений 05.09.2009р.; документи, що підтверджують настання страхового випадку в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак АА4168ЕС, під керуванням Мурай О.П., та автомобіля Chevrolet Niva, реєстраційний номерний знак ВВ7203ВМ, під керуванням Любимова М.О.; Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області по справі №3-429/10 від 25.02.2010р.; докази виплати страхового відшкодування; ст. ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування".

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №913/1390/13 позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ про стягнення 8 279 грн. 56коп. задоволений у повному обсязі; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ відшкодування спричиненої шкоди 8 279 грн. 56коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50коп.

Рішення мотивоване тим, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимагати від відповідача в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних затрат.

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права; при винесенні рішення судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи та приписам чинного законодавства України. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з моменту скоєння ДТП минуло більше року, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». Наголошує, що, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, судом першої інстанції не враховано положення ч. 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо зменшення страхового відшкодування на суму франшизи, яка відповідно до Полісу №ВС/8041213 становить 510,00 грн.

Позивач проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у Відзиві №99466/21 від 31.07.2013р. на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків місцевого господарського суду. Вказує на неправомірність посилань відповідача на п. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», оскільки ДТП сталось до моменту набрання чинності вказаною нормою.

Сторони не скористались правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (Страховик, найменування якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та АФ «ЗІП-Авто» АТ «Укравто» (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу Поліс №19G-0336166, згідно з яким застрахованим транспортним засобом є Daewoo Lanos, номер шасі SUPTF69YD7W351682, 2007 року випуску, реєстраційний номерний знак АА4168ЕС. Власник - АТ «Українська автомобільна корпорація». Вигодонабувач - АФ «ЗІП-Авто» АТ «Укравто».

За умовами Договору страхування страховим випадком є, окрім інших, пошкодження чи знищення ТЗ або його частини внаслідок ДТП.

Страхова сума обумовлена сторонами в розмірі 55 000,00 грн. Франшиза у випадку пошкодження чи знищення ТЗ або його частини внаслідок ДТП без вини становить 0,2 %.

Договором страхування передбачено виплату страхового відшкодування "з урахуванням зносу". Строк дії договору - з 05.09.2009р. по 04.09.2010р.

За приписами ст. 1 Закону України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2010р. о 17 год. 30 хв. на 757 км автомобільної дороги Київ-Довжанський відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак АА4168ЕС, що належить АТ «Українська автомобільна корпорація», під керуванням водія Мурай О.П., та транспортного засобу Chevrolet Niva, реєстраційний номерний знак ВВ7203ВМ, що належить Любимову М.О. та перебував під його керуванням, внаслідок чого транспортний засіб Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак АА4168ЕС, отримав механічні пошкодження, що підтверджується Довідками №19 від 19.01.2010р., №62 від 27.04.2010р. Взводу ДПС батальону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.01.2010р., Актом №5795Е від 22.01.2010р. огляду транспортного засобу (дефектна відомість), тощо.

Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 25.02.2010р. у справі №3-429/10 Любимова Миколу Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КпАП України, накладено штраф у розмірі 2 700,00 грн.

Відповідно до Рахунку-фактури №СЧ-0000088 від 20.01.2010р. та Акту виконаних робіт №3А-0009206 від 30.01.2010р. філії ВАТ «Луганськ-Авто» «Автоцентр на Молодіжній» вартість ремонту (вартість робіт і вартість запчастин (матеріалів) автомобіля Daewoo Lanos, державний номер АА4168ЕС, становить 7 563,09грн. без ПДВ, ПДВ - 1 512,62грн., загальна сума з ПДВ - 9 075,71 грн.

Листом №138 від 23.02.2010р., адресованим Заступнику Голови правління ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», АТ «Українська автомобільна корпорація» АФ «ЗіпАвто» просило суму страхового відшкодування по полісу №19G0336166 перерахувати за ремонт на ТОВ «Луганськ-Авто» згідно виставлених рахунків за ремонт, за вирахуванням франшизи.

Позивачем на підтвердження визнання факту настання страхового випадку складений страховий акт №99466 від 22.06.2010р. на суму 8 279,56 грн., яка розрахована на підставі Акту виконаних робіт №3А-0009206 від 30.01.2010р., виходячи з вартості ремонту автомобіля Daewoo Lanos, державний номер АА4168ЕС, за вирахуванням зносу - 24,55%, та франшизи.

На підтвердження виплати позивачем страхового відшкодування по полісу 336166, справа №99466, позивачем до матеріалів справи надано копію платіжного доручення №4069 від 30.06.2010р. на суму 8 279,56 грн.

Довідка №62 від 27.04.2010р. Взводу ДПС батальону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, свідчить про наявність стосовно транспортного засобу Chevrolet Niva, номерний знак ВВ7203ВМ, що належить Любимову М.О., Полісу ОСЦПВВНТЗ серії ВС №8041213 з терміном дії до 04.09.2010р., виданого СК «Оранта».

З огляду на матеріали справи, в яких відсутня копія полісу серії ВС №8041213 з терміном дії до 04.09.2010р., виданого ПАТ «СК «Оранта-Лугань», у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції досліджувався зміст та дійсність цього Полісу.

Рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На запит Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. Моторним (транспортним) страховим бюро України листом №7/2-28/21987 від 15.08.2013р. надано інформацію з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ стосовно Полісу серії ВС №8041213, відповідно до якої забезпеченим транспортним засобом є Chevrolet Niva 21230, державний номер ВВ7203ВМ, VIN-код X9L21230040048781; страхувальник Любимов М.О.; ліміт по майну - 25000,00 грн.; франшиза - 510, 00 грн.; строк дії полісу з 05.09.2009р. по 04.09.2010р.; тип договору - 3; назва страхової компанії - ПАТ "СК "Оранта-Лугань".

Згідно з п.15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній, на час укладання договору) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, за положеннями ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків передбачено п.37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Таким чином, особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є ПАТ "СК "Оранта-Лугань" м. Луганськ.

Позивач, виплативши страхове відшкодування за договором добровільного страхування Поліс №19G-0336166, звернувся до відповідача з Заявою №99466 від 16.03.2012р., в якій, посилаючись на ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, просив протягом одного місяця з дня отримання заяви відшкодувати Центральній філії ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в рахунок відшкодування заподіяної шкоди суму в розмірі 8 279,56 грн.

Листом №546/02-07 від 17.04.2012р. ПАТ «СК «Оранта-Лугань» на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» відмовлено ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» у здійсненні страхового відшкодування, оскільки з моменту скоєння ДТП минуло більше року, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою ( п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З цією нормою кореспондується ст. 27 Закону України „Про страхування", за якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування.

Позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування транспортного засобу Полісом №19G0336166, шляхом виплати страхового відшкодування згідно платіжного доручення №4069 від 30.06.2010р. у сумі 8 279,56 грн., набув право зворотної вимоги до відповідача, який є особою, відповідальною за заподіяний збиток.

Проте, згідно з інформацією, наданою суду Моторним (транспортним) страховим бюро України, Полісом серії ВС №8041213 встановлено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Франшизою, за приписами ст. 9 Закону України «Про страхування», є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, стягненню з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» підлягає шкода, за вирахуванням 510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом серії ВС №8041213, тобто в розмірі 7769,56грн.

Помилковим є посилання ПАТ «СК «Оранта-Лугань» в якості підстав для відмови у виплаті позивачу в порядку регресу суми страхового відшкодування на п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», оскільки строк, визначений вказаною нормою не застосовується до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв'язку з тим, що право звернення з регресними вимогами до відповідача виникло у позивача з моменту виплати ним страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу - Полісом №19G-0336166, а не з моменту ДТП.

Крім того, пункт 37.1.4. включений до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», який набрав чинності 18.09.2011р., тобто більш ніж через півтора роки після ДТП, що сталося 19.01.2010р.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді справи встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що за положеннями статті 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.) у справі №913/1390/13 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ 510,00 грн. відшкодування спричиненої шкоди, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.) у справі №913/1390/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.) у справі №913/1390/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.) у справі №913/1390/13 - скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ 510,00 грн. відшкодування спричиненої шкоди.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ про стягнення шкоди в розмірі 510,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. (підписане 25.06.2013р.) у справі №913/1390/13 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013 р. (підписано 25.06.2013 р.) у справі №913/1390/13 в наступній редакції:

«Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ про стягнення 8 279,56 грн. шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» м. Київ 7769,56грн. шкоди в порядку регресу; 1614,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ відмовити».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ 52,99 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

1- у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО