Ухвала суду № 33340173, 03.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"03" вересня 2013 р. Справа № 5016/2795/2012(5/109)

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хамаат", 54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 9/1

2. Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м.Севастополя Державної податкової служби, 99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24

3. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", 61001, м. Харків, пр. Московський, 60, адреса для листування: 95034, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 4

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЛЮКС.", 54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 81/1, ідентифікаційний код 36499209

Розпорядник майна: арбітражний керуючий Шульга Д.Л., 54039, м. Миколаїв, вул. Ракетна, 35

Суддя Ржепецький В.О.,

за участі представників:

від ТОВ "Хамаат": Кочнєв Д.В., довіреність № 5/8 від 22.07.13р.;

від ПАТ "УкрСиббанк": Полевік І.М., довіреність № 6280 від 27.12.12р.;

ліквідатор: арбітражний керуючий Шульга Д.Л. (свідоцтво №1119 від 05.06.2013р.)

Суть спору: про банкрутство

встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2013р. справу призначено до розгляду на 03.09.2013р.

Боржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином.

Розпорядник майна просить суд затвердити реєстр вимог кредиторів.

Представник кредитора не заперечує проти задоволення клопотання розпорядника майна.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі наступного.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов`язань.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.12.2012 р. порушено провадження по справі № 5016/2795/2012 про банкрутство ТОВ "Авто-Люкс", на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч. 5 ст. 17 цього Закону до Єдиного державного реєстру вносяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

За приписами частин 1, 3 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (стаття 19 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, при встановленні факту відсутності боржника за його місцезнаходженням станом на момент порушення провадження у справі - 05.12.2012р. суд керувався довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, який містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням (а.с. 17-19).

Проте, чинне законодавство передбачає певний порядок внесення такого запису до бази реєстру.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (в редакції, яка була чинна на момент порушення провадження у цій справі) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Наслідки неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу встановлені частиною 14 ст. 19 того ж Закону.

Так, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №958948 від 04.12.2012р., виданої державним реєстратором на запит ТОВ "ХАМААТ", 03.07.2012р. Державним реєстратором вчинено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства та державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

09.11.2012р. Гагарінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі товариство знято з обліку та того ж дня взято на облік виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, а запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням був зроблений вже 03.12.2012р., тобто до настання передбаченого ч. 11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" строку подачі боржником реєстраційної картки.

Отже, суд вважає, що внесення державним реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЛЮКС." за місцезнаходженням є передчасним та таким, що не відповідає приписам ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в частині порядку та строків внесення запису до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Внаслідок зазначеного господарський суд вважає, що даний доказ є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а отже не може бути визнаний належним в розумінні ст. 34 ГПК України.

Наведені вище доводи підтверджуються також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №958951 від 04.12.2012р., згідно якого керівником товариства являється Курочкін Іван Юрійович, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Українському Національному Комітеті Міжнародної Торгової Палати від 01.08.2012 року у справі №002/2012, яке свідчить про участь в судовому засіданні безпосередньо керівника ТОВ "Авто-Люкс" Курочкіна І.Ю., представника за довіреністю Яковішина Я.М. та визнання ними позовних вимог ТОВ "ХАМААТ" в повному обсязі.

Зазначені обставини об'єктивно свідчать про те, що керівні органи боржника не є відсутніми за своїм місцезнаходженням, що спростовує твердження кредитора, на які він посилається в своїй заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, а тому, станом на момент порушення провадження у справі (05.12.2012р.) були відсутні підстави для її порушення за ознаками ст. 52 Закону.

Постановою Пленуму Верховного Суду України Постанови Верховного суду України № 15 від 18.12.09р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (п. 36) від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 11, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 17, 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі №5016/2795/2012(5/109) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЛЮКС." ( код ЄДРПОУ 36499209) .

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Хамаат" (код 37913053) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5365,00 (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) грн., сплачений за квитанцією №3 від 04.12.2012р.

3. Дану ухвалу надіслати кредиторам, боржнику, державному реєстратору.

Суддя В.О.Ржепецький