Рішення № 33340111, 02.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 911/2608/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК»

про стягнення 270856,86 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Остапчук А.М., довір. № 24 від 03.01.2013 р.

від відповідача: Зініна Н.М., довір. № 145-2 від 05.08.2013 р.

Обставини справи:

Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (далі - позивач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця (далі - позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (далі - відповідач) про стягнення 200636,64 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2013 р. було порушено провадження у даній справі № 911/2608/13.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р.

Розгляд справи відкладався.

22.07.2013 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Метсобстар-ХК» було подано відзив № 133-1 від 19.07.2013 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на умовах договору № 439/891 від 01.03.2012 р., який був укладений між позивачем-2 та відповідачем. Так, згідно з розрахунком ціни позову ТОВ «Метсобстар-ХК» має заборгованість перед позивачем-2 в сумі 132412,13 грн. за надані послуги у квітні 2013 року та в сумі 73540,62 грн. за теплове навантаження у лютому 2013 року. Проте, відповідач не погоджується із заявленою прокурором до стягнення з відповідача на користь позивача-2 сумою заборгованості з огляду на наступне.

Строк дії договору № 439/891 від 01.03.2012 р. було визначено сторонами до 20.03.2013 р. Водночас, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 200636,64 грн. за опалювальний період по квітень 2013 року включно. При цьому на підтвердження надання послуг позивачем-2 відповідачу прокурором не було надано суду рахунків за теплопостачання за вказаний період. Також не надано до матеріалів справи і доказів направлення пакету документів на адресу відповідача, як і доказів на підтвердження факту їх отримання ТОВ «Метсобстар-ХК».

05.08.2013 р. до господарського суду Київської області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця було подано заяву б/н від 16.07.2013 р., відповідно до якої позивач-2 зазначив, що станом на 15.07.2013 р. загальна сума заборгованості ТОВ «Метсобстар-ХК» перед Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця за договором № 439/891 від 01.03.2012 р. становить 270856,86 грн., у зв'язку з чим позивач-2 просить суд стягнути з відповідача 270856,86 грн. за спожиті послуги з теплопостачання.

19.08.2013 р. до господарського суду Київської області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця було подано заяву про уточнення позовних вимог б/н, б/д, відповідно до якої позивач-2 просить суд стягнути з відповідача за спожиті послуги з теплопостачання та приєднане навантаження загалом 270856,86 грн.

Крім того, 19.08.2013 р. до господарського суду Київської області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця було подано пояснення б/н від 15.08.2013 р., відповідно до яких позивач-2 зазначив, що після закінчення терміну дії договору та додаткових угод до нього ТОВ «Метсобстар-ХК» продовжувало надавати послуги з харчування, що підтверджується зведеними актами приймання наданих послуг з харчування за період з 01.03.2013 р. до 31.05.2013 р. включно, які підписані командирами військових частин, директором, головним бухгалтером та засвідчені печатками, і підтверджують фактичне перебування товариства та надання ним послуг з харчування на території військових частин.

За твердженням позивача-2, на адресу ТОВ «Метсобстар-ХК» неодноразово направлялись рахунки, акти виконаних робіт, надання послуг з опалення згідно договору № 439/891 від 01.03.2012 р. за квітень та травень 2013 року. На адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця від відповідача надійшов лист, згідно з яким ТОВ «Метсобстар-ХК» зазначило, що з їх сторони акти за квітень та травень 2013 року не можуть бути підписані, а рахунки не підлягають оплаті у зв'язку із закінченням 20.03.2013 р. строку дії договору.

02.09.2013 р. до господарського суду Київської області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця було подано пояснення б/н від 29.08.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив наступне.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 28.10.2011 р. № 233 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2011 р. № 242, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, було встановлено для КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, а саме - двоставковий тариф на теплову енергію (місячна плата за одиницю теплового навантаження) для бюджетних установ. КЕВ м. Вінниця є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету України.

Також, як зазначає позивач-2, між КЕВ м. Вінниця (споживач) та КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 21.03.2013 р. було укладено договори № 5506 та № 691 про закупівлю-продаж теплової енергії за державні кошти, відповідно до умов яких споживач не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане навантаження. Водночас, згідно з рішенням Вінницької міської ради від 22.04.2008 р. № 919 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів, що виробляється КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», встановлено тарифи на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання, плата за одиницю приєднаного теплового навантаження у місяць впродовж року. Згідно з актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Вінниця за період з 01.02.2012 р. до 01.06.2013 р., проведеної Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області, відповідачеві і було виставлено позивачем-2 до оплати рахунок № 10109 від 06.06.2013 р. про відшкодування вартості теплової енергії (приєднане навантаження).

02.09.2013 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Метсобстар-ХК» було подано пояснення № 166-1 від 29.08.2013 р., відповідно до яких відповідач зазначив, що за даним позовом прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 заборгованість за теплопостачання за лютий 2013 року в сумі 68223,84 грн., за березень 2013 року в сумі 95648,13 грн., за квітень 2013 року в сумі 44599,33 грн., за травень 2013 року в сумі 1015,08 грн., а також донараховане приєднане теплове навантаження за березень 2012 року в розмірі 61370,48 грн.

ТОВ «Метсобстар-ХК» частково не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що оскільки договір діяв до 20.03.2013 р., то вимоги про стягнення з відповідача оплати за теплопостачання за період після 21 березня 2013 року за договором № 439/891 від 01.03.2012 р. є безпідставними.

Водночас, відповідач визнає частково заборгованість за надані послуги з теплопостачання за лютий 2013 року згідно з рахунком № 9728 від 22.03.2013 р. на суму 73540,62 грн. За твердженням відповідача, 11.02.2013 р. ТОВ «Метсобстар-ХК» було здійснено переплату на користь позивача-2 в розмірі 5316,78 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за теплопостачання, спожите в лютому 2013 року, становить 68223,84 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні рахунки та акти виконаних робіт за теплопостачання за період з 01.03.2013 р. до 20.03.2013 р. (закінчення строку дії договору). Натомість позивачем-2 виставлялись рахунки за весь березень 2013 року, у зв'язку з чим відповідач не має можливості самостійно визначити обсяги та вартість теплопостачання за період з 01.03.2013 р. до 20.03.2013 р. і провести оплату, а будь-яких інших документів для оплати на адресу відповідача від позивача-2 не надходило. З урахуванням викладеного, на думку товариства, обов'язок з оплати послуг теплопостачання за період з 01.03.2013 р. до 20.03.2013 р. у відповідача не настав.

Також відповідач зазначив, що прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 61370,48 грн. згідно рахунку № 10109 від 06.06.2013 р. в якості донарахування за приєднане теплове навантаження за березень 2012 року. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на те, що умовами договору № 439/891 від 01.03.2012 р. не передбачений обов'язок відповідача окремо оплачувати вартість приєднаного теплового навантаження.

У судовому засіданні 02.09.2013 р. представник позивача-2 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2013 р. частково заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 02.09.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.03.2012 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (сторона-2) було укладено договір № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування, відповідно до п. 1.1 якого сторона-2 відшкодовує стороні-1 вартість наданої теплової енергії, спожитої нею у кожній військовій частині, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р., згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012 р.

У відповідності з п. 2.1 договору щомісячно, до 27 числа, сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру (додаток до договору), який складений на підставі розрахунку, акт виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 договору сторона-2 зобов'язується після контролю за достовірністю вказаних в актах виконаних робіт показників підписувати їх у триденний строк.

Сторона-2 зобов'язується після отримання від сторони-1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме - рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату (пп. 3.2.3 п. 3.2 договору).

У відповідності з п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє на період з 01.03.2012 р. до 31.12.2012 р.

25.12.2012 р. Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» було підписано додаткову угоду до договору № 891 від 01.03.2012 р., відповідно до п. 1 якої п. 6.1 договору було викладено в наступній редакції: «п. 6.1. Договір діє з 01.03.2012 р. до 31.01.2013 р.».

14.01.2013 р. Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 891 від 01.03.2012 р., відповідно до п. 1 якої п. 6.1 договору було викладено в наступній редакції: «п. 6.1. Договір діє з 01.03.2012 р. до 20.03.2013 р.».

Як зазначає прокурор у позовній заяві, на виконання умов договору № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р. позивачем-2 було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується рахунками, у тому числі - № 9728 від 22.03.2013 р. за лютий 2013 року на суму 73540,62 грн., № 9890 від 22.04.2013 р. за березень 2013 року на суму 14230,64 грн., № 9888 від 22.04.2013 р. за березень 2013 року на суму 81417,49 грн., № 9889 від 22.04.2013 р. за квітень 2013 року на суму 36764,67 грн., № 10056 від 24.05.2013 р. за квітень 2013 року на суму 7834,66 грн., № 10104 від 01.06.2013 р. за травень 2013 року на суму 1015,08 грн., № 10109 від 06.06.2013 р. донарахування за березень 2012 року на суму 61370,48 грн., які були надані представнику ТОВ «Метсобстар-ХК» (№ 9728 від 22.03.2013 р., № 9890 від 22.04.2013 р., № 9888 від 22.04.2013 р., № 9889 від 22.04.2013 р., № 10056 від 24.05.2013 р.), що підтверджується відповідними підписами про отримання рахунків у книзі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця виданих рахунків платним споживачам (копії зазначених рахунків, витягів з книги долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом). Рахунок № 10104 від 01.06.2013 р. був надісланий 07.06.2013 р. зі супровідним листом б/н, б/д на адресу ТОВ «Метсобстар-ХК» та був отриманий відповідачем 11.06.2013 р., що підтверджується підписом представника ТОВ «Метсобстар-ХК» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 2100720843740. При цьому доказів вручення відповідачеві/отримання відповідачем рахунку № 10109 від 06.06.2013 р. до матеріалів справи не надано.

Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором та не сплатив суму, зазначену в рахунках на оплату, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця було надіслано на адресу ТОВ «Метсобстар-ХК» попередження № 819 від 21.03.2013 р. про сплату, зокрема, 178322,33 грн. за теплопостачання до 22.03.2013 р.

Крім того, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця було надіслано на адресу ТОВ «Метсобстар-ХК» претензії № 3875 від 09.11.2012 р., № 4052 від 04.12.2012 р., № 17 від 03.01.2013 р., № 542 від 15.02.2013 р., відповіді на які отримано не було.

Відповідно до наданої до матеріалів справи позивачем-2 довідки-розрахунку заборгованості, станом на час розгляду справи сума боргу ТОВ «Метсобстар-ХК» становить 270856,86 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у наданих суду поясненнях № 166-1 від 29.08.2013 р. визнав наявність заборгованості перед позивачем-2 за договором № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р. в розмірі 68223,84 грн. згідно рахунку № 9728 від 22.03.2013 р. за лютий 2013 року, що був виставлений на суму 73540,62 грн., з урахуванням переплати за попередні періоди в розмірі 5316,78 грн., що слідує з розрахунку позивача-2 та підтверджується відповідачем.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ТОВ «Метсобстар-ХК» перед Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця у зазначений вище частині, позовні вимоги про стягнення 68223,84 грн. підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги прокурора залишаються судом без задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо: 1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом; 2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом; 3) було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними умовами господарського договору є умови про предмет договору; умови про ціну договору; умови про термін договору; умови, визнані істотними за законом чи необхідні для договорів даного виду; умови, у відношенні яких за вимогою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди (ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України).

Як зазначено у ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як зазначалось вище, предметом договору № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р. є відшкодування позивачеві-2 вартості спожитої теплової енергії в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг з харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р.

Пунктами 6.1, 6.3, 6.4 договору передбачено, що договір діє з 01.03.2012 р. до 20.03.2013 р. Даний договір може бути пролонгований на строк пролонгації договору на харчування, а також у разі укладання стороною-2 нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України.

Натомість, оскільки доказів укладання сторонами додаткової угоди до договору щодо продовження строку дії останнього суду не надано, суд дійшов висновку, що строк дії договору, в силу його п. 6.1, закінчився 20.03.2013 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії за квітень-травень 2013 року, тобто за межами строку дії договору, є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача-2 61370,48 грн. згідно рахунку № 10109 від 06.06.2013 р. в якості донарахування за приєднане теплове навантаження у березні 2012 року також не підлягає задоволенню судом з огляду на відсутність в умовах договору № 439/891 від 01.03.2012 р. про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування, обов'язку відповідача окремо оплачувати вартість приєднаного теплового навантаження.

В свою чергу, вимога прокурора про стягнення заборгованості за теплову енергію за березень 2013 року згідно рахунків № 9888 та № 9890 від 22.04.2013 р. не підлягає задоволенню судом з огляду на таке.

Як зазначалось вище, що термін дії договору № 439/891 від 01.03.2012 р. закінчився 20.03.2013 р.

З наданих представниками сторін пояснень та матеріалів справи слідує, що позивачем-2 було виставлено до оплати відповідачеві рахунки № 9888 та № 9890 за повний місяць березень 2013 року.

Водночас, пп. 3.2.3 та пп. 3.2.4 п. 3.2 договору передбачено, що зобов'язання з оплати теплопостачання виникають у сторони-2 лише після отримання від сторони-1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме - рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, а у разі отримання від сторони-1 документів, які оформленні з порушенням вимог діючого законодавства України, оплата за надані послуги здійснюється лише після їх заміни.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони у справі, а не на суд.

Позивачем-2 не надано до матеріалів справи доказів виставлення відповідачеві рахунків за березень 2013 року, оформлених відповідно до строку дії зазначеного договору № 439/891 від 01.03.2012 р., тобто - по 20.03.2013 р., та отримання їх останнім.

Водночас, умовами договору не передбачено права відповідача самостійно визначати розмір належних до сплати сум за договором № 439/891 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р.

Таким чином суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Судові витрати згідно з приписами статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення до Державного бюджету України суми судового збору.

Стосовно розподілу решти судових витрат слід зазначити наступне.

У разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р.).

Таким чином, оскільки позивачі не звільнені від сплати судового збору, його розмір, визначений із суми позовних вимог, в частині яких було відмовлено, покладається пропорційно на Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниця.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кім. 310, код 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) - 68223 (шістдесят вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 84 коп. основного боргу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кім. 310, код 37250616) на користь Державного бюджету України - 1364 (одну тисячу триста шістдесят чотири) грн. 47 коп. судового збору.

5. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6, код 00034022) в доход Державного бюджету України 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 23 коп. судового збору.

6. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) в доход Державного бюджету України 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 23 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.09.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.