ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 р.
Справа № 16/43
за позовом: Колективне Підприємство "Октан".
вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська
область,78315
до відповідача: СГВК "Корнів".
вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область,78116
При секретарі Попович В.В.
Представники:
Від відповідача: Півторак В.Д. - голова, (паспорт серія СС- № 573998 від 29.07.98 )
Від позивача: Сухолитка Є.М. - представник, (довіреність № 33 від 19.03.09 )
До початку розгляду справи, стороні роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення боргу в сумі 209694,79 грн. , включаючи нарахування за прострочення виконання грошового зобов"язання.
Розглянувши в судовому засіданні метеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд-
Встановив:
Між Позивачем, КП "Октан" та Відповідачем, СВК "Корнів" , 01.01.2006 року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №35.
Відповідно до умов вказаного договору , Позивач зобов"язувався передати у власність Відповідачу нафтопродукти за договірними цінами , що діють в день продажу, а Відповідач зобов"язувався прийняти нафтопродукти та оплатити їх вартість.
На виконання договірних зобов"язань , Позивач передав Відповідачу нафтопродукти на підставі накладних, які долучені до матеріалів справи, на загальну суму 255887,43 грн.
Відповідно до п.2.2 Договору, розрахунок за отриманий товар , Відповідач повинен був здійснювати на протязі 5 банківських днів.
Датою постачання продукції вважається дата видачі товарно-транспортної накладної (п.2.3 Договору).
Однак, в порушеня договірних зобов"язань, Відповідач провів оплату лише частково , що призвело до утворення заборгованості в сумі 35511,34грн.
Крім цього , 07 червня 2007 року , між Позивачем, КП "Октан" та Відповідачем, СВК "Корнів" , 07.06.2007 року була укладена угода , відповідно до якої Позивач є поручителем Відповідача, як боржника.
Відповідно до п.1.1 угоди , Боржник бере на себе зобов"язання відшкодувати Поручителю витрати, які останній може понести , відповідно до Договору поруки №010/19-10/195-241 від 07.06.2007р., та за кредитним договору №010-00/40-10-195 від 08.06.2006 року , за часкове виконання зобов"язання в сумі 122000,00 грн.
Пунктом 2.1 Угоди передбачено, що боржник , на виконання пункту 2.4 Договору поруки №3010/19-10/195-241 від 07.06.2007року, зобов"язується перед Поручителем відшкодувати останньому кошти 122000,00 грн. в строк 30 днів, який обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про виконання своїх солідарних зобов"язань за кредитним договором.
З метою погашення Відповідачем заборгованості за кредитним договором від 07.06.2007р., Позивачем перераховано Відповідачу кошти на підставі платіжних доручень №373 від 27.06.2007р. на суму 1529,16 грн. та №372 від 27.06.2007р. на суму 121600,00 грн. Всього було перераховано 123129,16 грн.
Однак, у визначений угодою строк , Відповідач не повернув Позивачу кошти , чим порушив умови угоди.
Відповідно до п.2.1 Угоди від 07.06.2007р., у випадку не виконання Боржником зобов"язань, Поручитель має право , без досудового врегулювання спору, звернутися до господарського суду про відшкодування витрат пов"язаних із виконання договору поруки.
Однак, незважаючи на вказану вище договірну умову, Позивач направив відповідачу Претензію за №114 від 06.11.2008р., про необхідність погашення узгодженої суми заборгованості, яка складає 158640,50 грн., але зазначена претензія залишена Відповідачем без належного виконання .
Оскільки, Відповідач прострочив виконання грошових зобов"язань , то відповідно до ст. 625 ЦК України, йому нараховано інфляційні збитки в сумі 43308,85 грн. та 3% річних від простроченої суми , що складає 5552,42грн.
Таким чином , загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 207501,77 грн..
Враховуючи викладені обставини , позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про примусове стягнення суми боргу на підставі судового рішення. Оскільки , у Відповідача відсутні грошові кошти на банківських рахунках, Позивач в позовній заяві просить суд стягнути заборгованість за рахунок майна боржника.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.
Відповідач відзив на позов не подав , проте представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Також ним підтверджено відсутність коштів на банківських рахунках та можливість погасити заборгованості за рахунок належного Відповідачу майна.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази , суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення.
При винесенні рішення суд керувався наступним:
Між сторонами у справі , 01.01.2006 року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів за №35, відповідно до умов якого , Позивач зобов"язувався передати у власність Відповідачу нафтопродукти, а Відповідач зобов"язувався прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання договірних зобов"язань , Позивач передав Відповідачу нафтопродукти на загальну суму 255887,43 грн., що підтверджується накладними , доданими до матеріалів справи. Факт одержання товару підтверджує в судовому засіданні представник відповідача.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак , в порушення договірних зобов"язань та наведених вище норм закону , Відповідач провів оплату за одержані нафтопродукти лише частково, що призвело до утворення заборгованості в сумі 35511,34 грн.
Крім цього , між сторонами у справі , 07.06.2007 року була укладена угода , відповідно до умов якої Позивач взяв на себе зобов"язання погасити Відповідачу заборгованість за кредитним договором №010-00/40-10-195 від 08.06.2006 року в сумі 122000,00 грн, а Відповідач зобов"язувався відшкодувати Позивачу його витрати в строк 30 днів, який обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про виконання своїх солідарних зобов"язань за кредитним договором.
Позивачем умови вказаної угоди виконані , кошти Відповідачу були перераховані на підставі платіжних доручень № 372 від 27.06.2007р. на суму 121600,00грн. та №373 від 27.06.2007р. на суму 1529,16грн.
Однак, Відповідач не виконав умов угоди та не повернув Позивачу вказані кошти.
З метою досудового врегулювання спору, Позивачем надіслано Відповідачу претензію за № 114 від 06.11.2008р. яка залишена ним без належного виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки , Відповідач порушив грошові зобов"язання, то йому правомірно було нараховано інфляційні збитки в сумі 43308,85 грн. та 5552,42грн.- 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими , що підлягають задоволенню.
Оскільки, у відповідача відсутні кошти на банківському рахунку, стягнення суми боргу слід провести за рахунок майна налажного боржнику.
Відповідно до ст.49 ГПК України , судові витрати слід покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.
Заходи до забезпечення позову, застосовані господарським судом відповідно до ухвали суду від 11.03.2009 року слід скасувати.
На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.526, 530, 625, 655 ЦК України, керуючись ст. 33, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Відповідача, Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691) на користь Позивача, Колективне Підприємство "Октан" ( вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, код 24681223) заборгованість в сумі 207501,77 грн. з яких: 158640,50 грн. -сума основного боргу; 43308,85 грн.- інфляційні витрати; 5552,42 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Заборгованість в сумі 207501,77грн. стягнути за рахунок майна належаних Відповідачу Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691).
Стягнути з Відповідача, Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691) на користь Позивача, Колективне Підприємство "Октан" ( вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, код 24681223) державне мито в сумі 2075,02 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Скасувати забезпечення позову, застосоване господарським судом на підставі ухвали від 11.03.2009р. у вигляді накладення арешту на майно належне Відповідачу, СВК "Корнів" (с.Корнів, вул. Шкільна 22, Городенківський район; код02126691) в межах суми позовних вимог, яка складає 209694,79 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 30.03.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______
Судове рішення № 3333859, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 24.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/43. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: