ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 р.
Справа № 16/43
за позовом: Колективне Підприємство "Октан".
вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська
область,78315
до відповідача: СГВК "Корнів".
вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область,78116
При секретарі Попович В.В.
Представники:
Від відповідача: Півторак В.Д. - голова, (паспорт серія СС- № 573998 від 29.07.98 )
Від позивача: Сухолитка Є.М. - представник, (довіреність № 33 від 19.03.09 )
До початку розгляду справи, стороні роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення боргу в сумі 209694,79 грн. , включаючи нарахування за прострочення виконання грошового зобов"язання.
Розглянувши в судовому засіданні метеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд-
Встановив:
Між Позивачем, КП "Октан" та Відповідачем, СВК "Корнів" , 01.01.2006 року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №35.
Відповідно до умов вказаного договору , Позивач зобов"язувався передати у власність Відповідачу нафтопродукти за договірними цінами , що діють в день продажу, а Відповідач зобов"язувався прийняти нафтопродукти та оплатити їх вартість.
На виконання договірних зобов"язань , Позивач передав Відповідачу нафтопродукти на підставі накладних, які долучені до матеріалів справи, на загальну суму 255887,43 грн.
Відповідно до п.2.2 Договору, розрахунок за отриманий товар , Відповідач повинен був здійснювати на протязі 5 банківських днів.
Датою постачання продукції вважається дата видачі товарно-транспортної накладної (п.2.3 Договору).
Однак, в порушеня договірних зобов"язань, Відповідач провів оплату лише частково , що призвело до утворення заборгованості в сумі 35511,34грн.
Крім цього , 07 червня 2007 року , між Позивачем, КП "Октан" та Відповідачем, СВК "Корнів" , 07.06.2007 року була укладена угода , відповідно до якої Позивач є поручителем Відповідача, як боржника.
Відповідно до п.1.1 угоди , Боржник бере на себе зобов"язання відшкодувати Поручителю витрати, які останній може понести , відповідно до Договору поруки №010/19-10/195-241 від 07.06.2007р., та за кредитним договору №010-00/40-10-195 від 08.06.2006 року , за часкове виконання зобов"язання в сумі 122000,00 грн.
Пунктом 2.1 Угоди передбачено, що боржник , на виконання пункту 2.4 Договору поруки №3010/19-10/195-241 від 07.06.2007року, зобов"язується перед Поручителем відшкодувати останньому кошти 122000,00 грн. в строк 30 днів, який обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про виконання своїх солідарних зобов"язань за кредитним договором.
З метою погашення Відповідачем заборгованості за кредитним договором від 07.06.2007р., Позивачем перераховано Відповідачу кошти на підставі платіжних доручень №373 від 27.06.2007р. на суму 1529,16 грн. та №372 від 27.06.2007р. на суму 121600,00 грн. Всього було перераховано 123129,16 грн.
Однак, у визначений угодою строк , Відповідач не повернув Позивачу кошти , чим порушив умови угоди.
Відповідно до п.2.1 Угоди від 07.06.2007р., у випадку не виконання Боржником зобов"язань, Поручитель має право , без досудового врегулювання спору, звернутися до господарського суду про відшкодування витрат пов"язаних із виконання договору поруки.
Однак, незважаючи на вказану вище договірну умову, Позивач направив відповідачу Претензію за №114 від 06.11.2008р., про необхідність погашення узгодженої суми заборгованості, яка складає 158640,50 грн., але зазначена претензія залишена Відповідачем без належного виконання .
Оскільки, Відповідач прострочив виконання грошових зобов"язань , то відповідно до ст. 625 ЦК України, йому нараховано інфляційні збитки в сумі 43308,85 грн. та 3% річних від простроченої суми , що складає 5552,42грн.
Таким чином , загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 207501,77 грн..
Враховуючи викладені обставини , позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про примусове стягнення суми боргу на підставі судового рішення. Оскільки , у Відповідача відсутні грошові кошти на банківських рахунках, Позивач в позовній заяві просить суд стягнути заборгованість за рахунок майна боржника.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.
Відповідач відзив на позов не подав , проте представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Також ним підтверджено відсутність коштів на банківських рахунках та можливість погасити заборгованості за рахунок належного Відповідачу майна.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази , суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення.
При винесенні рішення суд керувався наступним:
Між сторонами у справі , 01.01.2006 року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів за №35, відповідно до умов якого , Позивач зобов"язувався передати у власність Відповідачу нафтопродукти, а Відповідач зобов"язувався прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання договірних зобов"язань , Позивач передав Відповідачу нафтопродукти на загальну суму 255887,43 грн., що підтверджується накладними , доданими до матеріалів справи. Факт одержання товару підтверджує в судовому засіданні представник відповідача.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак , в порушення договірних зобов"язань та наведених вище норм закону , Відповідач провів оплату за одержані нафтопродукти лише частково, що призвело до утворення заборгованості в сумі 35511,34 грн.
Крім цього , між сторонами у справі , 07.06.2007 року була укладена угода , відповідно до умов якої Позивач взяв на себе зобов"язання погасити Відповідачу заборгованість за кредитним договором №010-00/40-10-195 від 08.06.2006 року в сумі 122000,00 грн, а Відповідач зобов"язувався відшкодувати Позивачу його витрати в строк 30 днів, який обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про виконання своїх солідарних зобов"язань за кредитним договором.
Позивачем умови вказаної угоди виконані , кошти Відповідачу були перераховані на підставі платіжних доручень № 372 від 27.06.2007р. на суму 121600,00грн. та №373 від 27.06.2007р. на суму 1529,16грн.
Однак, Відповідач не виконав умов угоди та не повернув Позивачу вказані кошти.
З метою досудового врегулювання спору, Позивачем надіслано Відповідачу претензію за № 114 від 06.11.2008р. яка залишена ним без належного виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки , Відповідач порушив грошові зобов"язання, то йому правомірно було нараховано інфляційні збитки в сумі 43308,85 грн. та 5552,42грн.- 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими , що підлягають задоволенню.
Оскільки, у відповідача відсутні кошти на банківському рахунку, стягнення суми боргу слід провести за рахунок майна налажного боржнику.
Відповідно до ст.49 ГПК України , судові витрати слід покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.
Заходи до забезпечення позову, застосовані господарським судом відповідно до ухвали суду від 11.03.2009 року слід скасувати.
На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.526, 530, 625, 655 ЦК України, керуючись ст. 33, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Відповідача, Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691) на користь Позивача, Колективне Підприємство "Октан" ( вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, код 24681223) заборгованість в сумі 207501,77 грн. з яких: 158640,50 грн. -сума основного боргу; 43308,85 грн.- інфляційні витрати; 5552,42 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Заборгованість в сумі 207501,77грн. стягнути за рахунок майна належаних Відповідачу Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691).
Стягнути з Відповідача, Сільськогосподарський Виробничий Кооператив "Корнів"( вул. Шкільна 22, с.Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, код 02126691) на користь Позивача, Колективне Підприємство "Октан" ( вул. Підвальна, 2, смт.Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, код 24681223) державне мито в сумі 2075,02 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Скасувати забезпечення позову, застосоване господарським судом на підставі ухвали від 11.03.2009р. у вигляді накладення арешту на майно належне Відповідачу, СВК "Корнів" (с.Корнів, вул. Шкільна 22, Городенківський район; код02126691) в межах суми позовних вимог, яка складає 209694,79 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 30.03.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______
The court decision No. 3333859, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 24.03.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 16/43. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: