Рішення № 3333726, 26.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09 Справа № 16/56

За позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго",

м. Луганськ

до Комунального підприємства "Слов'яносербськтепло" Слов’яносербської районної ради,

смт. Слов'яносербськ Луганської області

про стягнення 5480,77 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Нинюка І.В., дов. від 05.03.09. №18/01-118-09,

Від відповідача –Апостоліді О.І., без повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 3488,72 грн., пені у сумі 878,33грн. за період з 01.11.07. по 31.01.09., інфляційних нарахувань у сумі 983,82грн., 3% річних в сумі 129,90грн. на підставі договору купівлі – продажу від 04.10.07. №143-юр.

На адресу суду надійшла копія платіжного доручення від 20.03.09. №199 на суму 3488,72грн. про оплату боргу відповідачем під час розгляду справи у повному обсязі.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 04.10.07. №143-юр, на підставі якого позивач (продавець) зобов’язався передати відповідачу (покупцю) товар в асортименті, в строки та по ціні, вказаних у договорі та у накладній від 03.10.07. №1, що є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався оплатити куплений товар протягом 10 днів з дня поставки продукції.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу і відповідає інституту правових норм глави 54 Цивільного кодексу України.

На виконання умов вказаного договору позивач продав відповідачу товар, що підтверджено матеріалами справи –видатковою накладною від 03.10.07. №1, рахунком від 03.10.07. №1 та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с.41-42), але відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 3488,72грн., який позивач просив стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов’язків за вказаним договором, позивач заявив до стягнення пеню у сумі 878,33грн. за період з 01.11.07. по 31.01.09.

Також, згідно з вимогами ст.625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 983,82грн., 3% річних в сумі 129,90грн., оскільки відповідач порушив умови договору в частині оплати купленого товару, тобто, має місце порушення виконання грошового обов’язку відповідачем у встановлений договором строк.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

По позовних вимогах в частині заявленого до стягнення боргу в сумі 3488,72грн. слід припинити провадження у справі на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки борг сплачено після звернення позивача з даним позовом до суду.

Позов в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань у сумі 983,82грн., 3% річних в сумі 129,90грн. цілком обґрунтований нормою ст.625 ЦК України, яка встановлює, що у разі прострочення виконання боржником (відповідачем) грошового зобов’язання, він має сплатити борг з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних.

Вимоги позову в частині заявлених до стягнення пені за порушення виконання грошового обов’язку суперечать правилу ст.232 ГК України, оскільки позивачем розраховано дану вимогу за період з 01.11.07. по 31.01.09., а не за шість місяців, як встановлює закон. Слід відзначити, що конкретного періоду часу договором купівлі-продажу від 04.10.07. №143-юр не встановлено. Тому, при розрахуванні пені за вказаним договором сторони повинні користуватися законом. За таких підстав вимоги про стягнення пені слід залишити без задоволення з віднесенням судових витрат в цій частині позову на позивача.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.232 ГК України, ст.ст.526,629,655,692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,49,п.1.1ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Слов'яносербськтепло" Слов’яносербської районної ради, смт. Слов'яносербськ Луганської області, вулиця імені Гагаріна, 36, ід. код 34767448 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго",

м. Луганськ, квартал «Восточний», 22, ід. код 03340529 інфляційні нарахування у сумі 983,82грн., 3% річних в сумі 129,90грн., витрати по держмиту у сумі 85,65грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 99грн. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині боргу на 3488,72грн.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 27.03.09

Суддя Р. Шеліхіна