Рішення № 33336871, 30.08.2013, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/268/1006/13 Справа № 268/2979/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Чернишовій Н.Е.

за участю представника позивача Дрозд Т.О.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2013 року комунальне підприємство «Макіївтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг з централізованого теплопостачання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем у порушення зобов'язань тривалий час не здійснюється оплата комунальних платежів.

В судовому засіданні представник КП «Макіївтепломережа» Дрозд Т.О., яка діє на підставі довіреності юридичної особи, підтримала заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві та на їх обґрунтування зазначила, що відповідач за договором найму житлового приміщення користуючись квартирою АДРЕСА_1, користується послугами з постачання теплової енергії, які надаються йому централізовано, відповідно до встановленого порядку комунальним підприємством як суб'єктом господарювання.

У порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_2 не здійснено заходів щодо укладення з теплопостачальною організацією індивідуального договору про надання комунальних послуг. Відповідач, не зважаючи на фактичні договірні відносини між ним та КП «Макіївтепломережа», оплату послуг за спожиту теплову енергію в порушення положень частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не здійснює, внаслідок чого за період з 01 квітня 1996 року по 01 липня 2013 року по квартирі утворилась заборгованість у розмірі 12915 грн.

Посилаючись на наведені обставини та їх правове обґрунтування, представник позивача вважає, що відсутні законні підстави від звільнення ОСОБА_2 від оплати послуг з теплопостачання, тому просить суд стягнути з відповідача наявну заборгованість та понесені позивачем судові витрати в сумі 229,40 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав з урахуванням строків позовної давності, не заперечував проти стягнення суми заборгованості на користь КП «Макіївтепломережа» та судових витрат, про що надав до суду письмову заяву.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

Комунальне підприємство «Макіївтепломережа» є юридичною особою, з 08 червня 2001 року зареєстроване в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Згідно до Статуту КП «Макіївтепломеража» є самостійним суб'єктом господарювання. Метою діяльності підприємства є виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, пари та гарячої води споживачам (підприємствам, організаціям та населенню міста) на підставі укладених договорів; задоволення потреб ринку у наданні послуг належної якості (робіт, продукції) власного виробництва; забезпечення економічних та соціальних інтересів трудового колективу підприємства за рахунок отриманого прибутку.

Власник житлового приміщення ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджено копією особового рахунку. Пільг з оплати комунальних послуг відповідно до законодавства відповідач не має.

Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Зазначений обов`язок споживачів також передбачений Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630), згідно яких суб'єкт господарювання - КП «Макіївтепломережа» надає послуги з централізованого опалення, а споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені строки - щомісяця по нормам і тарифам відповідно розміру опалювальній площі квартири.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП «Макіївтепломережа» надавало відповідачу комунальні послуги з теплопостачання, який використовував їх для власних потреб, що свідчить про існування між ними договірних відносин. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов`язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З інформації КП «Макіївтепломережа» убачається, що оплата витрат за надані послуги з централізованого теплопостачання по зазначеній квартирі відповідачем не провадиться з 01 квітня 1996 року і на 01 липня 2013 року, борг становить 12915 грн.

Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості по оплаті наданих послуг з централізованого опалення по спірній квартирі, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам.

Відповідач із заявою про незабезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях квартири до КП «Макіївтепломережа» не звертались.

У відповідності до положень частини 3 статті 267 ЦК України відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Представник позивача Дрозд Т.О. вважає, що законних підстав для задоволення клопотання немає, оскільки комунальне підприємство «Макіївтепломережа» в установлений строк, в порядку, передбаченому законодавством, звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.

Наведені представником позивача обставини звернення у березні 2012 року в суд з відповідною заявою про видачу судового наказу об'єктивно підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з вимогами статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність переривається, як визначено правилами статті 264 ЦК України, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до положень статей 95, 96 ЦПК України у редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Приписами частини 3 статті 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Враховуючи наведене, суд визнає, що по даній справі позовна давність перервалася зверненням у березні 2012 року позивача в установленому законом порядку до суду із заявою про видачу судового наказу.

Разом з тим вимоги комунального підприємства «Макіївтепломережа» за період з 01 квітня 1996 року по 01 березня 2009 року у розмірі 7207,66 грн., заявлені за межами трирічного строку позовної давності, тому зазначена сума виключається із загального розміру заборгованості, вказаного позивачем.

За таких обставин підлягає стягненню на користь позивача в межах строку позовної давності заборгованість по комунальним платежам за період з 01 березня 2008 року по 01 липня 2013 року в сумі 5707,34 грн.

Виходячи із закріпленого в статті 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд за основу приймає період та, зокрема кінцеву дату стягнення заборгованості, визначені позивачем.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку положень статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2, як споживач послуг з централізованого теплопостачання внаслідок односторонньої відмови від договірних зобов'язань припинив їх виконання. Такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим за правилами статті 611 ЦК України стосовно нього настають правові наслідки у вигляді відшкодування на користь позивача заборгованості у розмірі 5707,34 грн.

У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 229,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача частково, в сумі 105,52 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу України, статтями 264, 526, 611 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства «Макіївтепломережа» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (код платника податків НОМЕР_1), на користь комунального підприємства «Макіївтепломережа» (розрахунковий рахунок № 26005011453801 в ПАО «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 31534547) заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01 березня 2008 року по 01 липня 2013 року в сумі 5707,34 грн. та судовий збір в сумі 105,52 грн., а у загальному розмірі 5812,86 грн.

У позові комунального підприємства «Макіївтепломережа» в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за відпущену теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 березня 2009 року у розмірі 7207,66 грн., відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: Єжов В.А.