Ухвала суду № 33336672, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 1570/10040/09

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Андреал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, у теперішній час Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) про (з урахуванням уточнень): скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000272301/0 від 05 лютого 2009 року;

- №0000272301/1 від 23 березня 2009 року;

- №0000272301/2 від 30 квітня 2009 року;

- №0000272301/3 від 20 липня 2009 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами невиїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту по операціям з ПП "Мірамокс ТД", ПП "Інтегро Плюс", ПП "Клінсет", у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними, оскільки його податковий кредит сформований у повній відповідності до норм законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Андреал" задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0000272301/0 від 05 лютого 2009 року, №0000272301/1 від 23 березня 2009 року, №0000272301/2 від 30 квітня 2009 року, №0000272301/3 від 20 липня 2009 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ДПІ у Київському районі м. Одеси у період з 19 по 20 січня 2009 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Андреал" з питань правових відносин з ПП "Мірамокс ТД" за період з жовтня по грудень 2007 року, ПП "Клінсет" за період жовтень, листопад, грудень 2006 року, ПП "Інтегро Плюс" за період грудень 2006 року, січень, лютий, березень, травень, липень, серпень, вересень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки №140/32700884/3/23-02 від 20.01.2009 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Андреал" п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 158 495,4 грн.

ТОВ "Андреал" скористалось правом на адміністративне оскарження акту перевірки №140/32700884/3/23-02 від 20 січня 2009 року, подавши свої заперечення до ДПІ у Київському районі м. Одеси, проте вони були залишенні без задоволення, а за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272301/0 від 05 лютого 2009 року, яким визначено суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 158 495,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 79 247,7 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте скарги позивача залишено без задоволення, та за результатами адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000272301/1 від 23 березня 2009 року, №0000272301/2 від 30 квітня 2009 року, №0000272301/3 від 20 липня 2009 року, якими суми податкового зобов'язання з ПДВ не змінювалась.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Одеського окружного адміністративного суду, яким 22 вересня 2010 року позовні вимоги ТОВ "Андреал" були задоволені в повному обсязі та податкові повідомлення-рішення скасовані.

19 листопада 2010 року Одеським апеляційним адміністративним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000272301/0 від 05 лютого 2009 року, №0000272301/1 від 23 березня 2009 року, №0000272301/2 від 30 квітня 2009 року, №0000272301/3 від 20 липня 2009 року.

25 грудня 2012 року Вищим адміністративним судом України за результатами розгляду касаційної скарги позивача скасовані рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року, справу направлено на новий розгляд.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України, під час нового розгляду справи судом першої інстанції необхідно з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів та послуг ТОВ "Андреал", дослідити первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємств-контрагентів основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки товарів та послуг, встановити наявність руху активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані в підтвердження реальності господарської операції.

Під час нового розгляду справи судом встановлено, що у період жовтень, листопад, грудень 2006 року ТОВ "Андреал" придбало у ПП "Клінсет" товар - поліетилен, полікарбонат та послуги на поліграфічне нанесення печатки для виготовлення пломб за усними угодами.

Згідно із виставленими ПП "Клінсет" рахунками-фактурами №СФ-0001185 від 29 грудня 2006 року, №СФ-0000220 від 30 листопада 2006 року та актами виконаних робіт №5 від 17 січня 2007 року та №220 від 30 листопада 2006 року позивачем було отримано від ПП "Клінсет" послуги з поліграфічного нанесення печатки для виготовлення пломб - наклейки "Бар'єр" та "Бар'єр +", які були оплачені позивачем та йому було виписано податкові накладні №1185 від 29 грудня 2006 року та №220 від 30 листопада 2006 року, відповідно, за датою здійснення оплати послуг та датою їх отримання.

Також, позивачем було придбано у ПП "Клінсет" поліетилен і полікарбонат, що підтверджується наданими до суду видатковими накладними, виставленими контрагентом рахунками, платіжними дорученнями щодо оплати коштів за придбаний товар та виписаними позивачу податковими накладними.

Крім того, у період жовтень, листопад, грудень 2007 року ТОВ "Андреал" придбало у ПП "Мірамокс ТД" товар - пакет поліетиленовий, маркировщик лазерний, термопластавтомат та послуги по нанесенню номера стандарту стійкості ДСТУ на пломбу.

Позивачем на підставі договору №178/09/07 від 03 вересня 2007 року отримано від ПП "Мірамокс ТД" основні засоби для здійснення пломбування, що підтверджується актом приймання передачі цього товару, актами приймання-передачі основних засобів, в яких зазначені дати введення цього обладнання в експлуатацію, його балансова вартість, норми амортизації, інвентарними картками обліку основних засобів, видатковою накладною №М-0000486 від 14 грудня 2007 року, виставленим рахунком-фактурою, який оплачений позивачем, про що свідчить платіжне доручення, виписаною позивачу податковою накладною.

Також, позивачем було отримано від ПП "Мірамокс ТД" пакет поліетиленовий, що підтверджується видатковою накладною, рахунком-фактурою, платіжним дорученням щодо оплати коштів за цей товар, податковою накладною та послуги з нанесення номеру стандарту стійкості ДСТУ на пломбу "Кристал", що підтверджується актом виконаних робіт, рахунком-фактурою, платіжним дорученням щодо здійснення опали за цим рахунком, податковою накладною.

У період грудень 2006 року, січень, лютий, березень, травень, липень, серпень, вересень 2007 року ТОВ "Андреал" придбало у ПП "Інтегро Плюс" товар - полікарбонат та поліетилен високого тиску, та послуги по збиранню пломб.

На підтвердження отримання зазначених товарів та послуг від ПП "Інтегро Плюс" позивач надає рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні.

При поставці товарів та наданні послуг ПП "Інтегро Плюс" виписано позивачу податкові накладні, які були включені до податкового кредиту відповідних податкових періодів.

На підтвердження здійснення оплати за придбані товари та послуги позивачем надано платіжні доручення про перерахунок коштів на рахунок ПП "Інтегро Плюс".

Щодо виконання робіт із збирання пломб позивачем надано лист №2 від 20 лютого 2007 року, адресований ПП "Інтегро Плюс" з проханням здійснити ці роботи, в якому зазначено ціну, кількість, строків виготовлення продукції, тощо.

Позивачем, на підтвердження наявності у нього для організації своєї господарської діяльності вантажного транспорту, офісних та складських приміщень, надано договори оренди та акти приймання-передачі майна.

Транспортування товарів між позивачем та його контрагентами відбувалось орендованим ТОВ "Андреал" транспортом, та на підтвердження здійснення таких перевезень в матеріалах справи містяться подорожні листи, з яких можливо встановити пункти навантаження, розвантаження, відстань, тощо.

Виробництво готової продукції позивачем із залученням контрагентів для виконання окремих робіт, списання матеріалів на здійснення виробництва, реалізація готової продукції позивачем підтверджується наданими до суду договором на організацію виробництва пломб-наклейок, актами списання матеріалів зі складу для здійснення виробництва товару, нормами витрат матеріалів та вартості виробництва готової продукції, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, фото-таблицями процесу виробництва та нанесених маркувань на пломби.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем сум по податковим накладним до податкового кредиту, ґрунтуються тільки на інформації з бази автоматичного співставлення між податковим кредитом та податковим зобов'язаннями, без дослідження первинних документів, без обґрунтування неможливості здійснення таких операцій та всі доводи відповідача спростовуються наданими первинними документами. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірного нарахування позивачу зобов'язань по ПДВ та штрафним (фінансовим санкціям) згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси вказується, що підприємства - постачальники товарів (робіт, послуг) - ПП "Клінсет", ПП "Мірамокс ТД", ПП "Інтегро Плюс" не існують, проте вони виписували податкові накладні із зазначенням в них сум податкового зобов'язання з ПДВ, які до бюджету не сплачувалися. В такому разі суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту покупцем товарів (робіт, послуг) - ТОВ "Андреал" не знаходять підтвердження податковими зобов'язаннями продавців цих товарів. Разом з тим, на думку апелянта, Законом України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України по всьому ланцюгу постачання і, тому, у ТОВ "Андреал" відсутня правова основа для включення до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних ПП "Клінсет", ПП "Мірамокс ТД", ПП "Інтегро Плюс".

Колегія суддів не приймає до уваги наведні доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, Законом передбачено, що податковий кредит формується на підставі фактичних операцій купівлі-продажу платника податку зі своїми безпосередніми контрагентами, зареєстрованими, в свою чергу, платниками ПДВ. При цьому, Закон не ставить в залежність право покупця на віднесення відповідних сум до податкового кредиту від виконання продавцем обов'язку щодо сплати ПДВ до бюджету.

З наведеного слідує, що довід апелянта про те, що бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, які були сплачені до бюджету по всьому ланцюгу постачання ґрунтується на помилковому тлумаченні Закону.

З матеріалів справи вбачається, що фактичність господарських операцій позивача з ПП "Клінсет", ПП "Мірамокс ТД", ПП "Інтегро Плюс" ретельно досліджувалась судом першої інстанції на виконання ухвали Вищого адміністративного суду у цій справі (а.с.179-182 т.2).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що первинні документи, представлені позивачем, а саме: акти приймання-передачі товарів та основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договори оренди автотранспорту повністю підтверджують реальність вказаних операцій.

Колегія суддів зазначає, що жодного обґрунтованого доводу на спростування вказаних висновків суду першої інстанції апелянт не надав.

На час взаємовідносин позивача з ПП "Клінсет", ПП "Мірамокс ТД", ПП "Інтегро Плюс" останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, а також були зареєстровані платниками ПДВ.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що позивач формував свій податковий кредит відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про податок на додану вартість", що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 вересня 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець