Постанова № 33335636, 04.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа №805/9949/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року у справі № 805/9949/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.07.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 липня 2013 року № 3651618; зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити державну реєстрацію припинення обтяження іпотекою нерухомого майна з реєстраційним номером 5416288, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 липня 2013 року № 3651618. Зобов'язано Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку здійснити державну реєстрацію припинення обтяження іпотекою (номер запису про іпотеку 5685859) нерухомого майна з реєстраційним номером 5416288, нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Апелянт посилався на ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 15, 16, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та зазначав, що існує певний порядок здійснення державної реєстрації обтяжень.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

10 вересня 2007 року між ОСОБА_2, як іпотекодавцем, який є майновим поручителем позичальника за кредитним договором № 002В-07 від 10 вересня 2007 року ОСОБА_3, та Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», як іпотекодержателем, укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за № 1317 (а.с. 12-13).

Пунктом 7 договору передбачено, що в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2 надав в іпотеку майно, а саме: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 30 договору термін його дії - до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором, тобто до 09 вересня 2009 року, та всім додатковим угодам до нього.

У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Приморського районного суду м. Маріуполя із позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави і стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 08 листопада 2012 року по справі № 0541/4443/2012 позовні вимоги банківської установи задоволені у повному обсязі. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13 лютого 2013 року у справі № 0541/4443/2012 апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 задоволено. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 листопада 2012 року скасовано. У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави за договорами іпотеки та застави від 10 вересня 2007 року відмовлено (а.с.9-11).

В липні 2013 року ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_2, звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), в якій просив здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки номер запису 5685859 на нежитлове приміщення реєстраційний номер 5416288, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41).

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04 липня 2013 року за реєстраційним номером 1842368. Разом із заявою відповідачу було надане рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 лютого 2013 року у справі № 0541/4443/2012, про що свідчить картка прийому заяви № 3650552 (а.с. 57).

04 липня 2013 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та на підставі п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації іншого речового права іпотеки на нежитлове приміщення (а.с. 8).

На підставі зазначеного рішення позивач вважав, що відповідач зобов'язаний зареєструвати інше речове право іпотеки на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги були сформульовані як скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити державну реєстрацію.

При таких позовних вимогах суд першої інстанції залишив поза своєю увагою питання щодо належного відповідача у даній справі.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 Закону № 1952 державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Саме частина 2 статті 9 визначає повноваження державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень у сфері прийняття рішень і вчинення дій щодо реєстрації нерухомого майна.

За приписами частини другої статті 30 Закону № 1952 дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Слід мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Колегія суддів за правовим аналізом Закону № 1952 прийшла до висновку, що відповідачем у даній справі повинен бути тільки державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, і аж ніяк не реєстраційний орган.

Суд першої інстанції, на тверде переконання колегії суддів, не дотримався вимог п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, який передбачає, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто, суд першої інстанції не врахував, що вимоги були заявлені до двох різних за своїм правовим статусом осіб, одна з яких не була залучена до участі у справі. З яких підстав суд надавав оцінку правомірності дій державного реєстратора, чиє рішення і було насамперед предметом оскарження у справі - колегії суддів незрозуміло.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Доводи апеляційної скарги є цілком слушними і доцільними.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку у справі № 805/9949/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року у справі № 805/9949/13-а - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді І.В.Юрко

А.А.Блохін