Постанова № 33335606, 30.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року справа №2а-10632/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника позивача Міщаниної А.В., відповідача ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі № 2а-10632/10/0570 за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 1058,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.04.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що станом на 08.04.2010 року ОСОБА_3 має заборгованість з єдиного податку в сумі 1058,47 грн., яка виникла з 22.06.2009 року в результаті несплати поточного нарахування ставки єдиного податку. З метою стягнення податкової заборгованості позивачем на адресу позивача надіслано дві податкові вимоги: перша №1/487 від 02.07.2009 року, друга № 2/711 від 17.09.2009 року. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно відповідача 25.04.2005 року внесено запис про заставу за № 1914461. Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 9 від 16.10.2009 року. Просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 1058,47 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року позовні вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1; АДРЕСА_2) на р/р 34213379700070, місцевий бюджет, банк отримувач - ГУДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686427, МФО 834016 податкову заборгованість зі сплати єдиного податку та пені в розмірі 1058,47 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, посилався на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначив, що невідповідність висновків суду обставинам справи, необґрунтоване відхилення судом доказів, недоведеність обставин, що мають значення у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права є підставою скасування оскаржуваного судового рішення

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_3 перебував на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як фізична особа - підприємець, яка здійснювала вид діяльності: оптова торгівля, надання послуг з оренди та інше.

Рішенням Селидівської міської ради від 19.12.2008 року за № 5/46-746 на вказані види діяльності встановлена ставка єдиного податку в сумі 200 грн. за календарний місяць.

Відповідач зобов'язаний сплачувати єдиний податок щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Позивач стверджував, що відповідачем не було сплачено встановлену суму єдиного податку, тому було нараховано заборгованість і пеню в розмірі 1058,47грн., яку просив стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції вважав встановленим отримання відповідачем свідоцтва про сплату єдиного внеску на 2009 рік, яке є підставою для сплати податку, а відповідно - його стягнення у разі несплати, тому позовні вимоги задовольнив.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції хибним, оскільки він не відповідає матеріалам справи і базується на припущеннях.

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_3 за № 728 про право на застосування спрощеної системи оподаткування, засвідчена позивачем.

Суд не надав належної оцінки тій обставині, що ця заява датована 11.12.2003 року з проханням застосування спрощеної систему оподаткування га 2009 рік. А з копії свідоцтва за НОМЕР_2 від 22 грудня взагалі не вбачається, в якому році і на який період вона видана (а.с. 8, 9).

Відповідачем при апеляційному розгляді було надано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 від 18 грудня 2007 року на термін дії 2008 рік.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року за № 599, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 752/4045 було затверджено Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (який діяв на час виникнення спірних відносин), пунктом 7 визначалось, що Свідоцтво та Довідка є документом суворої звітності.

Бланк Свідоцтва (Довідки) заповнюється уповноваженою на те посадовою особою органу державної податкової служби, підписується керівником або його заступником і засвідчується печаткою.

Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво та Довідки, реєструє їх у журналі обліку видачі Свідоцтв, де вказуються прізвище, ім'я та по батькові платника єдиного податку, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі, терміни дії, дата його повернення, прізвища, імена та по батькові найманих працівників, номери та серії виданих на них Довідок, дата їх видачі та повернення, сплачені суми єдиного податку.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що не може надати докази щодо видачі ОСОБА_3 свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 рік.

Колегія суддів критично ставиться до копій податкових вимог від 02.07.2009 року № 1/487 та від 17.09.2009 року № 2/711 (а.с. 10, 11).

Підпунктом 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі Закон № 2181, який діяв на час спірних правовідносин) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпункт 6.2.2. змістував, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Представник позивача при апеляційному розгляді справи не надав доказів того, що за встановлених вище обставин у відповідача взагалі виникли податкові зобов'язання на підставі передбачених вказаними нормами.

Щодо вручення податкової вимоги, то п.п. 6.2.4. зазначав, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

При розгляді 24 липня 2013 року заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 20 серпня 2010 року, колегією суддів було встановлено, що податковий орган достеменно знав про знаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1, але деяку кореспонденцію направляв за адресою АДРЕСА_2, тому і не приймав як доказ акти про відсутність відповідача за юридичною адресою (а.с. 12-14, 110).

Колегія суддів вважає, що податковий орган всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності вчинених ним дій щодо наявності і, як наслідок, стягнення з відповідача податкової заборгованості.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у справі № 2а-10632/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року у справі № 2а-10632/10/0570 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 1058,47 грн. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 5 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді І.В.Юрко

А.А.Блохін