Постанова № 33333847, 04.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 905/2136/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ФДМУ - не з'яв.,

ТОВ "Укрспецхім" - Дробитька Д.В.,

Костянтинівського державного хімічного заводу - не з'яв.,

арбітражного керуючого - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013

та на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.04.2013

у справі № 905/2136/13 господарського суду Донецької області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецхім"

до Костянтинівського державного хімічного заводу

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.04.2013 прийнято заяву ТОВ "Укрспецхім" про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.04.2013 (суддя Гурова А.І.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 (колегія суддів у складі: суддя Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Азарова З.П., Кододова О.В.), порушено провадження у справі про банкрутство Костянтинівського державного хімічного заводу; визнано грошові вимоги ТОВ "Укрспецхім" в розмірі 464865,83 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 03.08.2013; призначено розпорядником майна Костянтинівського державного хімічного заводу арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу уповноваженого управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов'язано кредитора у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство.

У касаційній скарзі ФДМУ просить скасувати постанову апеляційного суду від 29.05.2013, ухвалу господарського суду першої інстанції від 10.04.2013 та припинити провадження у справі про банкрутство Костянтинівського державного хімічного заводу. В обґрунтування касаційної скарги ФДМУ стверджує про порушення господарськими судами ст. 101 ГПК України, ст. 1, ч. 3 ст. 16, ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Укрспецхім" просить ухвалу господарського суду та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Виносячи ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Костянтинівського державного хімічного заводу, місцевий суд виходив з того, що заява ініціюючого кредитора подана з урахуванням вимог ст.ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглядаючи вказану ухвалу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ФДМУ, апеляційний господарський суд підтримав вказані висновки суду першої інстанції, а також зазначив про те, що Костянтинівський державний хімічний завод є державним підприємством, органом управління якого є Міністерство промислової політики України, оскільки доказів того, що органом управління Костянтинівського державного хімічного заводу є Фонд державного майна України в матеріалах справи немає.

Однак, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд вважає передчасними, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Ухвалою про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про: зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби. Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном боржника, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Донецької області від 01.04.2013 про прийняття заяви ТОВ "Укрспецхім" про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду, вказану ухвалу було надіслано в тому числі Міністерству промислової політики України як органу управління боржника.

В той же час, матеріали справи містять інформацію про те, що відповідно до наказу ФДМУ від 25.10.2007 № 27-ДП, Фондом державного майна України було прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом продажу акцій, що належать державі у господарських товариствах. Об'єктом приватизації визначено Костянтинівський державний хімічний завод. Згідно з наказом ФДМУ від 06.12.2007 № 1921 було затверджено акт приймання-передачі функцій управління майном Костянтинівського державного хімічного заводу.

Міністерство промислової політики України також повідомило господарський суд Донецької області про те, що згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 09.11.2007 № 622 "Про передачу функцій управління майном Костянтинівського державного хімічного заводу" та відповідно до акта приймання-передачі функцій управлінням майном від 04.12.2007 Міністерством промислової політики України передано функції управлінням майном боржника до ФДМУ.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 ст. 96 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади. У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про порушення провадження у справі про банкрутство такого підприємства.

За змістом приписів ст.ст. 12-16 Закону про банкрутство прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.

У першій з них господарський суд вирішує питання про прийняття заяви до розгляду або про відмову в її прийнятті чи повернення заяви, а у другій - питання про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову в такому порушенні.

При цьому, господарські суди повинні вимагати надання боржником відзиву на заяву ініціюючого кредитора, оскільки надані боржником відомості можуть мати важливе значення для подальшої процедури банкрутства.

Як вбачається з наданого відзиву боржника до суду апеляційної інстанції, останній також вказував на те, що уповноваженим органом управління Костянтинівського державного хімічного заводу є ФДМУ.

З урахуванням вказаних обставин та норм Закону про банкрутство господарським судам попередніх інстанцій у відповідності до положень ст. 43 ГПК України належало вирішити питання про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій вказаним обставинам належної оцінки не надали.

Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що ФДМУ як уповноважений орган управління боржника не був повідомлений про прийняття заяви ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і був позбавлений законного права бути повноправним учасником судового розгляду, чим порушено право ФДМУ щодо прийняття ним управлінських рішень щодо майна боржника, на здійснення будь-яких заходів щодо запобігання банкрутству державного підприємства.

Згідно з ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Враховуючи наведене, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, прийняті у справі ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд на стадію вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1119 ГПК України.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, зокрема належним чином повідомити орган, уповноважений управляти державним майном боржника щодо прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, та відповідно правильно застосувати до спірних норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та ухвалу господарського суду Донецької області від 10.04.2013 у справі № 905/2136/13 скасувати.

Справу № 905/2136/13 передати на новий розгляд на стадію вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: Т. Барицька В. Картере