Ухвала суду № 33331306, 03.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

2

Справа № 0907/4251/2012

Провадження 22ц/779/1747/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Мельник О.В.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ "Дельта Банк" - Піцьків В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2012 року ПАТ "Дельта Банк" пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що 31.05.2007року між ТзОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого банк надав позивачеві кредитні кошти в сумі 50 000 доларів США з розрахунку 13% річних, з кінцевим терміном повернення 20.05.2032року. Позивач зазначав, що зобов'язання боржником належним чином не виконувалось, у зв'язку з чим станом на 23.02.2012року у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 583 963,61грн. Тому позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ПАТ "Дельта Банк" 583 963грн 61коп заборгованості за кредитним договором та 3219грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що позивач не обґрунтував належними доказами своє право вимоги як кредитора за кредитним договором, оскільки подана копія витягу з Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк" від 30.06.2010року належним чином не засвідчена та не вказано про заміну кредитора в зобов'язані за зазначеним договором. Вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 516-518 ЦК України не взяв до уваги те, що позивачем не надано акту прийому-передачі документів ТзОВ "Український промисловий банк" до ПАТ "Дельта Банк", а лист-попередження ПАТ "Дельта Банк" щодо повернення заборгованості за кредитним договором не є належним повідомленням боржника про зміну кредитора у зобов'язанні. Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно відмовив у застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності Тому ОСОБА_2 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав. Крім того, зазначив, що копіями наданих ним судових рішень підтверджено, що договір участі у ФФБ, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ "Український промисловий банк", було розірвано, і зобов'язано ТОВ "Український промисловий банк" виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 832068 грн. Вказав також, що ОСОБА_2 подавав у 2010 році заяву ТОВ "Український промисловий банк" про зарахування однорідних вимог. У зв'язку із наведеним просив оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк", яким до того ж не підтверджено об'єктивними документальними доказами перехід прав кредитора щодо згаданої вище кредитної угоди, укладеної з ОСОБА_2

Представник ПАТ "Дельта Банк" доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, зокрема, що ОСОБА_2 знав про заміну кредитора, оскільки ПАТ "Дельта Банк" звертався до нього з вимогами щодо погашення кредитної заборгованості. Представник банку надав для огляду апеляційному суду нотаріально посвідчену копію договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельт Банку. Рішення суду першої інстанції в даній справі вважає законним і обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2007року між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кошти в сумі 50 000 доларів США, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних строком до 20.05.2032року, мета кредитування - інвестування у фонд фінансування будівництва виду "А" малоповерхового житлового комплексу "Західний" (а.с. 6-13).

Свої кредитні зобов'язання ОСОБА_2 належним чином не виконував, тому його кредиторська заборгованість зростала. За розрахунком, наданим позивачем, станом на 23.02.2012року заборгованість ОСОБА_2 складалась з: 47829 доларів США, що в еквіваленті становить 382015грн 01коп неповернутого кредиту; 23208,35 долари США, що в еквіваленті складає 185367грн 41коп заборгованості по відсоткам; 16581грн 19коп - комісії за ведення кредиту (довідка - а.с.14).

Ухвалюючи рішення про стягнення всієї суми документально підтвердженої заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки ОСОБА_2 до кредитора щодо визначення чи уточнення розміру її заборгованості не звертався, клопотання про проведення аудиту не заявляв, і ніяких документальних доказів, які б свідчили про завищення банком його заборгованості, не надав.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій стороні за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва.

Посилання апелянта на відсутність у позивача права вимоги до позивача за кредитним договором від 31.05.2007року, укладеного між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2, не може бути прийняте до уваги. Адже, з матеріалів справи слідує, що до позивача відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010року переходять всі права вимоги за договорами застави, іпотеки, поруки, з врахуванням всіх раніше внесених сторонами змін та доповнень до них, які є забезпеченням належного виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами, у яких ПАТ "Дельта Банк" є новим кредитором. Зокрема, актом від 08.10.2010 року підтверджено, що згідно реєстру ТОВ "Укрпромбанк" передав, а ПАТ "Дельта Банк" прийняв кредитний та іпотечний договір, які були укладені з ОСОБА_2, і його кредитну справу (акт-а.с.64).

Відсутність відомостей щодо нового кредитора надавало боржнику право виконати зобов'язання на адресу первинного кредитора, але не позбавляє обов'язку виконати зобов'язання. З матеріалів ж справи вбачається, що ОСОБА_2 взагалі припинив виконання кредитних зобов'язань де-кілька років тому. ПАТ "Дельта банк", як новий кредитор, направляв ОСОБА_2 лист-попередження про необхідність виконання умов кредитного договору і зазначав про розмір його заборгованості ( копія повідомлення - а.с.15).

За положенням ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. З наданих апеляційному суду матеріалів, пояснень представника позивача вбачається, що ТОВ "Укрпромбанк" і ПАТ "Дельта Банк" направляли ОСОБА_2 спільне повідомлення про заміну кредитора. Однак, якщо б таке повідомленні й не було отримано відповідачем, то ця обставина нормами глав 47 і 51 Цивільного Кодексу України не передбачена в якості безумовної підстави для відмови у позові про стягнення кредитної заборгованості.

Посилання представника відповідача на те, що рішенням суду розірвано договір про участь ОСОБА_2 у ФФБ, укладений з ТОВ "Український промбанк", не може бути прийнято до уваги, оскільки в даному випадку правових підстав для зарахування судом однорідних вимог позичальника і кредитора немає.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" є законним і обгрунтованим. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Д. Горблянський

Я.Ю. Ковалюк