Ухвала суду № 33330653, 06.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

"06" вересня 2013 р. № 906/1256/13

Суддя господарського суду Житомирської області Омельян О.С. , розглянувши заяву і додані до неї матеріали ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростеньпостач" (ідентифікаційний код 31781014) Терещука Олександра Володимировича про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №РС-1 від 17.05.2007 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Експорт",

встановив:

03.09.2013 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростеньпостач" (далі - ТОВ "Коростеньпостач") Терещука Олександра Володимировича про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №РС-1 від 17.05.2007 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Експорт".

У провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №3/67-Б (суддя Гнисюк С.Д.) за заявою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростеньпостач" банкрутом.

Відповідно до наказу заступника голови господарського суду Житомирської області №264-в від 30.08.2013 р. суддя Гнисюк С.Д. з 02 вересня по 06 вересня 2013 року перебуває у основній щорічній відпустці.

03.09.2013 р. керівником апарату господарського суду Житомирської області проведено автоматичний розподіл, на підставі якого вказану заяву розподілено судді Омельяну О.С.

До компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 41 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність". Наведені роз'яснення викладено у п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Відповідно до п. 20.7, 20.8 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи. Статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до абз. 5 ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) (далі - Закон) розгляд заяв про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 10 ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Пунктом 10.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" визначено, що відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону після введення процедури санації у межах справи про банкрутство господарським судом розглядаються заяви керуючого санацією про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником до винесення ухвали про санацію, які мають ознаки, передбачені абзацами другим і третім ч. 11 ст. 17 Закону. Про визнання таких угод (правочинів) недійсними чи відмову у визнанні недійсними судом, що розглядає справу про банкрутство, виноситься ухвала.

Розгляд заяв про визнання таких угод (правочинів) недійсними повинен здійснюватись з дотриманням загальних засад господарського судочинства та правил судового провадження, передбачених ГПК України, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода (правочин).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 80, 81 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" керуючий санацією має право подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними, а згідно з частиною одинадцятою цієї ж статті угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною з наведених у цій частині підстав. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою та позову сторони про відшкодування збитків за договором, який не виконується за рішенням керуючого санацією, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Розгляд господарським судом заяв про визнання таких угод недійсними має здійснюватися з дотриманням загальних засад господарського судочинства, передбачених ГПК, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

У мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2005 р. у справі 10-01-10-14-08/2835 зазначено, що у ст. 25 Закону припустився помилки законодавець, визначаючи повноваження ліквідатора щодо подання заяв про визнання угод боржника недійсними, законодавець помилково посилається на ч. 10 ст. 17 Закону, яка стосується розірвання угод боржника.

Таким чином, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України - на підставах, передбачених Законом, а саме ч. 11 ст. 17 цього Закону.

Зазначені у ч. 11 ст. 17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов"язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

На підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню.

Таким чином, суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви керуючого санацією (ліквідатора) про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником, повинен надавати оцінку дотриманню керуючим санацією (ліквідатором) боржника, серед іншого, вимог ГПК України щодо форми і змісту зазначеної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви, а у даному випадку - заяви про визнання угоди недійсною, та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Заява ліквідатора ТОВ "Коростеньпостач" не містить найменування особи, прав та обов'язків яких стосується оспорювана угода (правочин), тобто зацікавленої особи - сторони правочину (відповідача), його місцезнаходження та ідентифікаційного коду, а також до заяви не додано документів, які підтверджують відправлення такому суб'єкту копії заяви і доданих до неї документів.

Ураховуючи наведене, слід прийти до висновку, що ліквідатором ТОВ "Коростеньпостач" при зверненні до суду із відповідною заявою порушено вимоги, визначені п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема: у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ураховуючи, що ліквідатором ТОВ "Коростеньпостач" допущено наведені порушення процесуального закону і такі порушення перешкоджають прийняттю заяви до розгляду, вказана заява та додані до неї документи підлягають поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.), господарський суд Житомирської області, -

ухвалив:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростеньпостач" Терещука Олександра Володимировича про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №РС-1 від 17.05.2007 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Експорт" і додані до неї документи повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Коростеньпостач" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Франка, 17/14, ідентифікаційний код 31781014) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з квитанцією №020000691 у сумі 1147,00 грн.

Додаток на 44 аркушах, у тому числі оригінал квитанції №020000691 у сумі 1147,00 грн.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - ліквідатору ТОВ "Коростеньпостач" Терещуку О.В. (10009, м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, контора арбітражних керуючих) + заява з доданими документами - рек.;

2 - ТОВ "Коростеньпостач" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Франка, 17/14);

3 - ТОВ "Капрі-Експорт" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 15, корпус Б).