Постанова № 33328691, 19.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа № 818/3388/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Стегнія А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Держземагентства в Лебединському районі, 3-я особа - публічне акціонерне товариство "Лебідь" про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держземагенства у Лебединському районі, третя особа Публічне акціонерне товариство «Лебідь», в якому просить:

- визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Лебединському районі вчинені посадовою особою відділу ОСОБА_4 щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі від 14 жовтня 2011 року укладеного між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариством «Лебідь», зареєстрованого у відділі Держкомзему у Лебединському районі 20.12.2012 року за № 592290004003603, скасувати державну реєстрацію даного договору оренди землі скасувавши вчинений у Державному реєстрі земель 20 грудня 2012 року запис за № 052168904000768.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим,ю що 14 жовтня 2011 року, між ОСОБА_3 і ПАТ «Лебідь» був укладений договір оренди землі, що належить їй на праві власності. Даний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Лебединському районі 20.12.2012 року за № 592290004003603.

Позивач зазначає, що аналіз укладеного договору оренди землі з ПАТ «Лебідь» свідчить, що при його державній реєстрації були допущені порушення вимог законодавства, зокрема, текст окремих документів, що подані для державної реєстрації прав був написаний нерозбірливо, фактично не читається, окремі документи з необумовленими дописками, що є підставою для відмови у реєстрації даного договору оренди.

Крім того, при виготовленні державного акта на право власності на земельну ділянку - пай, відділ Держкомзему у Лебединському районі допустив невідповідність площі земельної ділянки, вказаної на титульній стороні виданого державного акта дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення), здійснив в державному акті необумовлені дописки.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного договору розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4,5 % від нормативної грошової оцінки на момент укладення договору. Згідно пункту 2.1. цього договору оренди вартість земельної ділянки складає 55590 грн., а орендна плата 2501,55 грн.

Згідно статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Позивач стверджує, що договір оренди землі з ПАТ «Лебідь» є вчиненим та укладеним лише 20 грудня 2012 року, а не 14 жовтня 2011 року як зазначено на першому аркуші договору. Станом на 20 грудня 2012 року в зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 31 жовтня 2011 р. № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» та введення коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі, вартість земельної ділянки ( паю ) складала не 55590 грн., а 97616,04 грн.

Відповідно до пункту 4.1. укладеного договору оренди землі, розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4,5 % від нормативної грошової оцінки на момент укладення договору. Таким чином на момент укладення договору - 20 грудня 2012 року зазначені в пункті 2.1. договору оренди землі вартість земельної ділянки паю повинна складати 97616,04 грн., а орендна плата 4392,72 грн.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

В порушення даних вимог Указу зазначена в пункті п.1. договору оренди землі, орендна плата складає лише 2501,55 гривни, що на момент укладення даного договору оренди землі менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Також, відповідно до пункту 14 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

В порушення даних вимог Земельного кодексу України, відповідач зареєстрував договір оренди землі пунктом 14 якого орендарю дозволяється отримувати в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки за письмовою згодою на це орендодавця.

Крім того, в порушення вимог Закону України «Про оренду землі», в укладеному договорі оренди землі не зазначений кадастровий номер земельної ділянки, а зазначена в договорі площа ріллі земельної ділянки паю не відповідає даним кадастрового плану земельної ділянки.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди дана земельна ділянка знаходиться в селі Калюжні Лебединського району, що не відповідає дійсності. В той же час в дійсності дана земельна ділянка знаходиться за селом Радчуки Лебединського району.

Крім того, в порушення вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі» до підписаного сторонами договору оренди землі не долучено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). На доданому до договору оренди землі кадастровому плані не відображені обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки - паю, та встановлені земельні сервітути, не зазначені також дані про їх відсутність.

Таким чином, позивач вважає, що отримавши на реєстрацію зазначений договір оренди землі посадова особа Держкомзему повинна була відмовити ПАТ «Лебідь» у державній реєстрації договору оренди землі, чого не було зроблено.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що зазначений договір оренди був укладений 14.10.2011, про що, свідчить запис у крайньому верхньому куті на першому аркуші договору. Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дане загальне правило прив'язує момент укладення будь-якого цивільного-правового договору до моменту досягнення згоди з усіх його істотних умов. Згідно пункту 4.1 цього Договору розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4,5 % від нормативної грошової оцінки на момент укладення договору.

Таким чином, на момент укладення договору оренди вартість земельної ділянки складала 55590 гривень, а розмір орендної плати 2501,55 гривень, згідно пункту 2.1 цього договору оренди землі, із зазначеного випливає, що вартість даної земельної ділянки відповідає нормативній грошовій оцінці станом на момент укладення договору оренди.

Представник третьої особи проти позову також заперечував, з тих же підстав що і відповідач.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року, між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариством «Лебідь» був укладений договір оренди землі, угіддя - рілля площею 3,68 га. (а.с. 18-19) Дана земельна ділянка належить ОСОБА_5 на праві власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 276600 виданого 11 липня 2006 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010662101498 (а.с.20).

Зазначений договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему у Лебединському районі 20.12.2012 року за № 592290004003603.

Позивач вважає дії відповідача щодо реєстрації зазначеного договору оренди протиправними, зокрема, в зв»язку з тим, що договором невірно передбачено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в наслідок чого орендна плата не відповідає п. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Суд вважає такі твердження позивача безпідставним з виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4.1. зазначеного договору оренди, розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4,5 % від нормативної грошової оцінки на момент укладення договору. Згідно пункту 2.1. цього договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 55590 гривень станом на 01.01.2011. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції у відповідності до п. 4.7. даного договору. (п.4.2. договору). Пунктом 4.7. зазначеного договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 років у разі: зміни індексів інфляції, в інших випадках, передбачених чинним законодавством, або частіше в сторону збільшення на розгляд орендаря.

Також, п.12.1. договору оренди визначено, що зміна умов цього договору, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв»язується у судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Нормами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. (ст.14 цього Закону).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Аналогічні норми містить і ст. 651 Цивільного кодексу України.

Також, пунктом 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Суд зазначає, що виходячи з наведеного Указ Президента «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків.

Крім того, умовами договору оренди (п.4.1. ) визначено орендну плату у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не суперечить вимогам Указу Президента «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Щодо посилання позивача на прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 31 жовтня 2011 р. № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» та введення коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі, в зв»язку з чим вартість земельної ділянки позивача повинна складати не 55590 грн., як зазначено в договорі оренди, а 97616,04 грн.(55590 x 1,756), суд зазначає.

Виходячи з аналізу норм Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до договору оренди, тоді як підставою для відмови в реєстрації договору оренди є відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цим Законом, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону.

Також, в матеріалах справи відсутні докази про те що ОСОБА_5 зверталася до ПАТ "Лебідь» з пропозиціями про внесення змін щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки до договору оренди

Суд зазначає, що договір оренди від 14 жовтня 2011 року, між ОСОБА_3 і ПАТ «Лебідь» містить всі передбачені Законом України «Про оренду землі» істотні умови а також всі визначені зазначеною нормою додатки, які є невід'ємною частиною договору.

При цьому посилання позивача на те, що в договорі відсутня така істотна умова як кадастровий номер земельної ділянки, суд вважає безпідставним, оскільки п.2.2. договору визначено, що кадастровий план земельної ділянки додається до договору та є його невід»ємною складовою частиною, в зазначеному кадастровому плані міститься кадастровий номер земельної ділянки (а.с. 22). Також, зазначені позивачем в позовні заяві інші недоліки при здійснені державної реєстрації договору оренди не є підставою для скасування державної реєстрації вказаного договору.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до довідки ПАТ «Лебідь», за період з 2011 року по 2012 рік ОСОБА_5 отримувала орендну плату згідно вказаного договору оренди.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Держземагентства в Лебединському районі, 3-я особа - публічне акціонерне товариство "Лебідь" про визнання протиправними дій відділу Держкомзему у Лебединському районі щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі від 14 жовтня 2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "Лебідь", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Лебединському районі 20.12.2012 р. за № 592290004003603; скасування державної реєстрації договору оренди шляхом скасування запису за № 052168904000768 від 20 грудня 2012 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текс постанови складено 27 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек