Рішення № 33327077, 02.09.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2121/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарях Максімовій Н.О., Вел'ян К.Я., за участю представників позивача Балаєва Г.К, Біліменко А.О., відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Український бекон» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернулося Приватне акціонерне товариство «Український бекон» з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 наказом про переведення №533 від 25.12.2012 року переведений на посаду водія навантажувача, з ним на підставі ст. 134 КЗпП України укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 25.12.2012 року відповідач ОСОБА_3, переміщуючи на навантажувачі піддон з м'ясною сировиною, яка знаходилась у відкритих пластикових ящиках, збив люмінесцентну лампу освітлення, внаслідок чого відламки люмінесцентної лампи потрапили на відкриту м'ясну сировину. Після цього відповідач, нікому не повідомивши про розбиття люмінесцентної лампи, відвіз піддон з м'ясною сировиною та відламками лампи, що потрапили до неї, до ділянки переробки м'ясної сировини на м'ясопрес. М'ясна сировина з відламками лампи потрапила у сировину, яка вже знаходилась на переробці у м'ясопресі, та була перероблена у продукцію, а саме - м'ясний фарш. 26.12.2012 року комісією у складі начальника складського господарства, ветеринарного лікаря та бухгалтера відділу матеріально-виробничого обліку складено акт на списання товарно-матеріальних цінностей №193, відповідно до якого встановлено, що відповідачем внаслідок потрапляння в м'ясну сировину чужорідної сировини (відламків люмінесцентної лампи) підприємству завдано шкоди в розмірі 18451,28 грн. Відповідачу пропонувалося покрити заподіяну ним шкоду в добровільному порядку, але він відмовився. В період з 29.12.2012 року по 06.01.2013 року Відповідач перебував на лікарняному, 09 січня 2013 року він мав приступити до роботи у свою зміну, але на підприємство без поважних причин не з'явився, до виконання своїх посадових обов'язків не приступив. Враховуючи те, що з відповідачем було укладено договір повної матеріальної відповідальності; а також те, що він достовірно знав про те, що сировина зіпсована, але допустив її переробку у готову продукцію, тобто навмисно пошкодив сировину, позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування заподіяної шкоди 18451,28 грн. та сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн.

В судових засіданнях представники позивача Балаєв Г.К., який діє на підставі довіреності від 03.12.2012 року, та Біліменко А.О., який діє на підставі довіреності від 03.12.2013 року, підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3, який в судовому засіданні за клопотанням його представника ОСОБА_4 був допитаний в порядку ст. 184 ЦПК України як свідок, позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що він дійсно працював у ПАТ «Український бекон» спочатку на посаді комірника - водія навантажувача, а потім був переведений за його власним бажанням на посаду водія навантажувача. 25.12.2012 року внаслідок необережності під час керування навантажувачем (під час руху заднім ходом він зачепив важіль в кабіні та не побачив, як піднялися до стелі піддони з сировиною) було пошкоджено лампу освітлювання на стелі в транспортному коридорі на його маршруті з камери №8 до цеху з виробництва фаршу (м'ясопресу). Але, на його думку, уламки лампи не могли потрапити у сировину, оскільки піддони з курячим каркасом штовхнули лампу збоку, а не придавили посередині, внаслідок чого уламки впали на кришу навантажувача та на підлогу. Пояснив, що не залишив навантажувач на місці пригоди, оскільки він міг заважити руху інших водіїв. Після пригоди, що сталася, він відвіз сировину до входу у цех з виробництва фаршу, нікого з працівників цеху не попередив, що у ящиках можуть бути сторонні предмети і щоб ці ящики не брали у переробку, сподіваючись на те, що до його повернення сировину не встигнуть переробити, і пішов до логіста, щоб повідомити про цей випадок. Коли він повернувся, то бачив, що ті піддони, які привіз він останнього разу, ще не перероблені у продукцію, при огляді в сировині будь-яких сторонніх предметів виявлено не було, тому, на його думку, продукцію не було зіпсовано. Крім того, він зазначив суду, що договір про повну матеріальну відповідальність він підписував вже після випадку з лампою на прохання ОСОБА_5, не був своєчасно ознайомлений з інструкціями. В тому ж разі, якщо його все ж таки визнають винним у тому, що сталося, погодився відшкодувати збиток у розмірі свого середнього місячного заробітку.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.04.2013 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в судовому засіданні підтримав пояснення відповідача ОСОБА_3, пояснив, що з ОСОБА_3 взагалі не міг бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність і він не мав умислу на зіпсування м'ясної продукції, тому, на його думку, відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості списаної продукції в повному обсязі, він міг би відповідати за завдану шкоду лише в розмірі свого середнього заробітку.

Вислухавши представників позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося сторонами, що ОСОБА_3, 1978 року народження, працював з 03.07.2012 року у ПАТ «Український бекон» на посаді комірника - водія навантажувача, з 25.12.2013 року був переведений на посаду водія навантажувача, а з 13.02.2013 року звільнений з посади водія навантажувача за ч. 4 ст. 40 КЗпП України.

25.12.2013 року між ПАТ «Український бекон» та ОСОБА_3 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. Доводи відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про те, що даний договір було підписано сторонами пізніше, ніж 25.12.2012 року суд до уваги не приймає, оскільки в договорі вказано дату підписання « 25 грудня 2012 року», договір підписано сторонами, доказів на підтвердження того, що зазначена дата підписання договору не відповідає дійсності, не надано.

11.09.2012 року ОСОБА_3 був ознайомлений з посадовою інструкцією водія навантажувача складського господарства відповідно до п.п. 2.1-2.7 якої на водія навантажувача покладаються такі обов'язки:

· Здійснювати обслуговування навантажувально-розвантажувальної техніки в процесі роботи відповідно до діючих інструкцій по експлуатації навантажувально-розвантажувальної техніки;

· Забезпечувати збереження товарно-матеріальних цінностей, що складуються, дотримання режимів зберігання;

· Під час приймання-здачі зміни проводити контрольний огляд навантажувально-розвантажувальної техніки, що приймається, про результати та помічені недоліки невідкладно повідомляти диспетчера складського господарства;

· Забезпечувати проведення відпуску, приймання товарно-матеріальних цінностей, навантажувально-розвантажувальних робіт на складі з дотриманням правил охорони праці, виробничої санітарії;

· Здійснювати переміщення товарно-матеріальних цінностей між підрозділами;

· Контролювати справність навантажувально-розвантажувальної техніки, стан приміщень, обладнання на обслуговуваних маршрутах та повідомляти інформацію для своєчасного ремонту диспетчеру складського господарства;

· Дотримуватися правил охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил виробничої санітарії та особистої гігієни, прийнятих на харчових підприємствах.

З 27.08.2012 року по 01.09.2012 року ОСОБА_3 пройшов стажування з питань охорони праці на робочому місці, в т.ч. був ознайомлений з Інструкцією по охороні праці водія навантажувача №297-12, згідно з п. 5.3 якою при нещасному та/або аварійному випадку необхідно негайно припинити роботу, звернутися до диспетчера або керівника підприємства.

28.09.2012 року ОСОБА_3 пройшов навчання за темами: « 1. Навчання за вимогами інтегрованої системи керування, політика підприємства, цілі підприємства. 2. Інструкція И-13-01 Політика по дотриманню вимог до особистої гігієни персоналу та відвідувачів. 3. И-13-13 Інструкція по поводженню з предметами, що б'ються», в тому числі був ознайомлений з Інструкцією по поводженню з предметами, що б'ються И-13-13, відповідно до вимог п. 2.7 якої будь-який працівник, який виявить розбитий предмет зі скла або крихкого пластику, невідкладно повідомляє свого безпосереднього керівника.

В судовому засіданні також встановлено, що 25.12.2012 року близько о 21 годині ОСОБА_3 під час виконання своїх посадових обов'язків, а саме - перевезення м'ясної сировини навантажувачем з камери №8 на ділянку входу в цех з виробництва фаршу на ПАТ «Український бекон», під час руху навпроти камери №3 випадково увімкнув важіль та підняв вила навантажувача, на яких знаходилися піддони з сировиною - передньою частиною курячого каркасу, та пошкодив верхнім ящиком з сировиною лампу денного освітлення. Цей факт підтверджується пояснювальною запискою ОСОБА_3 від 26.12.2012 року та визнаний відповідачем в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працює у ПАТ «Український бекон» на посаді начальника складського господарства. 25.12.2012 року приблизно о 21-30 год. вона заходилась дома В цей час їй зателефонував з роботи диспетчер та повідомив, що трапилася надзвичайна ситуація - ОСОБА_3 ящиками з м'ясною сировиною на навантажувачі, розбив лампу в транспортному коридорі. Також їй було повідомлено, що сировина, в яку могли потрапити уламки скла та або пластику від розбитої лампи вже перероблені на готову продукцію - курячий фарш. Вона одразу розпорядилася майстру ОСОБА_7 зупинити роботу цеху з виробництва фаршу (м'ясопрес) та повідомила про це директора підприємства. Після того, як роботу м'ясопресу було зупинено, всю перероблену продукцію було поміщено до холодильної камери з ярликом «брак» до прийняття рішення. Зранку було складено акт про списання.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем Державної ветеринарної служби в Костянтинівському районі. 26.12.2012 року прийшовши на роботу він дізнався від ОСОБА_7, що на ділянці виробництва курячого фаршу сталося «ЧП» - до сировини потрапило скло. Оскільки це є грубим порушенням санітарних правил, сировину неможливо використовувати в подальшому, комісія у складі його, начальника складського господарства, бухгалтера на місці склали акт про списання сировини з подальшою утилізацією, оскільки її небезпечно використовувати навіть на корм тваринам. Вага списаної сировини була приблизно 1700 кг, сортність фаршу він не точно пам'ятає, оскільки це його не хвилювало, більше його цікавив факт потрапляння до нього скла.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він працює у ПАТ «Український бекон» на посаді комірника - водія навантажувача. Він був присутній 28.12.2012 року при опитування водіїв з приводу інциденту з ОСОБА_3, який проводила ОСОБА_6 - хто що знає. Сам він не бачив події, все йому відомо лише зі слів інших осіб. Пояснив також, що його було ознайомлено з усіма інструкціями перед тим, як він приступив до роботи на займаній посаді, і відповідно до цих інструкцій водій при такому випадку, як стався з ОСОБА_3, повинен був зупинити навантажувач на місці пригоди, нічого не робити та невідкладно зателефонувати диспетчеру, поки диспетчер не дозволити зрушувати навантажувач.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що на теперішній час він не працює, але станом на 25.12.2012 року працював у ПАТ «Український бекон» на посаді водія навантажувача. В той день він працював в камері №3. Коли близько о 21 годині він виїжджав з камери, то побачив ОСОБА_3, який на навантажувачі рухався навпроти камери №3. Він спочатку не звернув на нього увагу, але потім почув хлопок, після якого погасла лампа в коридорі. Він побачив, що піддон з ящиками на навантажувачі ОСОБА_3 знаходився під плафоном під самою стелею, лампу видно не було, вірогідність попадання уламків у ящик з сировиною, на його думку, була дуже велика. Після цього він продовжив свою роботу, куди поїхав ОСОБА_3 після пригоди, йому не відомо. На підприємстві його ознайомлювали з виробничими інструкціями при приході на роботу, допустити до роботи тільки після перевірки цих знань, відповідно до інструкцій ОСОБА_3 повинен був зупинитись на місці пригоди.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працює у ПАТ «Український бекон» на посаді диспетчера-логіста. 25.12.2012 року вона працювала на добовій зміні. Точний час вона не пам'ятає, але точно до 23 години, до неї в кімнату диспетчера прийшов ОСОБА_3 і став розповідати, що він розбив лампу. Для того, щоб переконатися, що саме трапилося, вона вдяглася та пішла з ним на місце пригоди. В процесі з'ясування обставин ОСОБА_3 пояснив, що він під час руху ногою зачепив важіль в кабіні, та випадково підняв піддон з ящиками з курячим каркасом, якими розбив лампу, уламки потрапили на сировину до верхніх ящиків. На місці вона побачила лампу денного світла, у якій посередині було розбито плафон та саму лампу. З'ясувалося також, що цього піддону вже біля м'ясопресу не було, і взагалі вже будь-якої не переробленої сировини, не було, тобто сировину вже переробили на продукцію, тому стали дзвонити керівництву для того, щоб зупинити м'ясопрес. Вона сама не уповноважена приймати рішення про зупинку виробництва.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює у ПАТ «Український бекон» на посаді майстра підрозділу сирого м'яса. 25.12.2012 року він працював у нічну зміну. Після того, як він перевірив всі механізми та процеси у своєму цеху, він вийшов у коридор та побачив там логіста складського господарства ОСОБА_11, яка розмовляла по мобільному телефону. Вона його покликала та передала телефон йому. Розмова була з начальником складського господарства ОСОБА_6, яка повідомила йому, що в одному з піддонів з каркасом були уламки скла. Він та ОСОБА_11 перевірили, чи залишилася не перероблена сировина - курячі каркаси, але виявилося, що все вже перероблено на фарш. Він розпорядився бригадиру не працювати на машині, поки не буде проведено мийку, та одразу зателефонував диспетчеру та своєму безпосередньому керівнику. Фарш, в який могли потрапити сторонні предмети, було вирішено помістити окремо, помітити відповідними ярликами та здати на зберігання до низькотемпературної камери. З цікавості він пішов подивитись на місце пригоди, де побачив, що уламки лежали на підлозі, плафона не було, від лампи денного світла залишилися тільки «ушки», на яких вона трималася. Уточнив, що в той день з однієї і тієї ж сировини вироблявся фарш крупного помолу та фарш другого сорту.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він в теперішній час працює у Красноармійському лісгоспі, а станом на 25.12.2012 року працював у ПАТ «Український бекон» на посаді транспортувальника. В той день він працював у камері №8 в нічну зміну. На початку зміни він возив пусту тару з м'ясопресу та бачив, як ОСОБА_3, рухаючись на навантажувачі заднім ходом, піднявши ящики з м'ясною сировиною, штовхнув ящиками плафон лампи, внаслідок чого плафон тріснув посередині, уламки впали на кришу навантажувача. Після цього ОСОБА_3 відвіз піддони на м'ясопрес та пішов повідомляти про випадок. На його думку, уламки потрапити до верхнього ящика з сировиною не могли. Коли прийшла ОСОБА_11, біля м'ясопресу залишалися піддони з непереробленою сировиною.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює у ПАТ «Український бекон» на посаді начальника відділу кадрів. Їй відомо, що ОСОБА_3 25.12.2012 року розбив люмінесцентну лампу, уламки якої потрапили до сировини. Вона не була очевидцем події. Крім того вона пояснила, що ОСОБА_3 спочатку був прийнятий на посаду комірника - водія навантажувача, але потім за його проханням був переведений на посаду водія навантажувача. Він є матеріально-відповідальною особою, з ним укладено договір повної матеріальної відповідальності. До її обов'язків входить ознайомлення працівників з договорами про повну матеріальну відповідальність, і вона добре пам'ятає, як ознайомлювала ОСОБА_3 з таким договором 25.12.2012 року зранку, приблизно з 8-00 год. до 8-40 год., коли він закінчив другу зміну.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює у ПАТ «Український бекон» на посаді диспетчера м'ясопереробного комплексу. 25.12.2012 року, точний час не пам'ятає, їй зателефонувала начальник складського господарства ОСОБА_11 і розповіла, що на транспортному коридорі підприємства трапилося «ЧП» - піддоном навантажувача розбито освітлювальний прилад. Вона повідомила про цей випадок керівництво підприємства, після чого, як їй відомо, було зупинено роботу м'ясопресу, але сировину, до якої могли потрапити уламки, вже було перероблено на фарш. Вона не виходила на місце пригоди, всі відомості дізнавалася лише з телефонних розмов.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює у ПАТ «Український бекон» на посаді апаратника відокремлення м'яса від кісток. 25.12.2012 року він працював в нічну зміну, ввечері, точний час не пам'ятає, до цеху прийшов майстер підрозділу та сказав припинити роботу м'ясопресу, оскільки до продукції потрапило скло. Вони всю продукцію відставили в сторону, помили м'ясопрес, після чого продовжили роботу. До його обов'язків не входить перевіряти сировину перед тим, як висипати на транспортерну стрічку м'ясопресу, сировину у верхній ящиках, які стоять на піддоні, взагалі не видно до того, як її перекинуто на стрічку, оскільки вони високо розташовані. Не пам'ятає, чи залишилася неперероблена сировина біля м'ясопресу, коли було зупинено його роботу.

Таким чином, показаннями свідків було підтверджено факт розбиття освітлювального приладу - лампи, ОСОБА_3, встановлена імовірність потрапляння уламків скла та пластику у м'ясну сировину.

До пояснень відповідача ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_12 в частині їх ствердження про те, що маловірогідне щоб уламки пошкодженої лампи потрапили до ящиків з м'ясною сировиною, а впали на підлогу, і взагалі ніхто не бачив у сировині та готовому фарші будь-яких уламків, тому не було підстав для списання сировини та готової продукції, суд не приймає до уваги, оскільки тільки той факт, що була імовірність потрапляння уламків скла або пластику до сировини або готової продукції, дає підстави для виключення сировини з процесу обробки, а готової продукції - утилізації, оскільки навіть таке припущення ставить під загрозу життя та здоров'я споживачів готової продукції, що є неприпустимим.

Відповідно до акту на списання ТМЦ №193 від 26.12.2012 року, комісія у складі начальника підрозділу ОСОБА_6, вет. лікаря ОСОБА_8, бухгалтера ОСОБА_15, списано з подальшою утилізацією наступну продукцію: фарш курячий крупного помолу І сорту вагою 581 кг на суму 7840,01 грн.; фарш курячий ІІ сорту вагою 1120 кг на суму 10611,27 грн., всього на суму 18451,28 грн.

Відповідно до наданих представником позивача пояснень, на підприємстві ПАТ «Український бекон» облік руху товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) проводиться в електронному вигляді за допомогою програми «ІТ-підприємство».

Кількість і якість списаної продукції підтверджується показаннями свідків та витягами з інформаційної системи «ІТ-підприємство», якою обладнані виробничі комплекси підприємства ПАТ «Український бекон», про переміщення вантажів до цеху виробництва фаршу 25.12.2012 року, відповідно до яких в період часу з 20-51 год. по 21-04 год. 25.12.2012 року до дільниці входу до цеху з виробництва фаршу було поставлено 2366,10 кг м'ясної сировини (каркасу передньої частини куриць-бройлерів охолоджений та брак сировини птиці), враховуючи те, що відходи у вигляді кісток при виробництві фаршу складають 20-25% від початкової ваги сировини, як це пояснив представник позивача. Різна сортність списаної продукції також підтверджена поясненнями свідків, відповідно до яких під час переробки однієї і тієї ж самої сировини одночасно отримується два види продукції та кістковий залишок.

До пояснень відповідача ОСОБА_3 в частині того, що сировину, до якої могли потрапити уламки розбитої лампи не встигли переробити у продукцію, суд також ставить критично. Відповідно до витягу з журналу диспетчерського підрозділу повідомлення про розбиття лампи ОСОБА_3 надійшло о 21-33 год. 25.12.2012 року, в той час як останню партію сировини доставлено до цеху з виготовлення фаршу о 21-04 год. цього ж дня, а сам ОСОБА_3 після того, як відвіз сировину до цеху з виробництва фаршу о 20-51 год. (і в цей час саме сталося розбиття лампи) продовжив роботу і з 20-54 год. по 21-18 год. розвозив сировину та продукцію за маршрутами, що вбачається з витягу з інформаційної системи «ІТ-підприємство» про переміщення вантажів ОСОБА_3 25.12.2012 року, тобто в цей час він був позбавлений реальної можливості повідомити про випадок, тому зупинка обладнання у цеху з виробництва фаршу відбулася не раніше ніж через 20-25 хвилин після того, як ОСОБА_3 залишив піддон з сировиною, до якої могли потрапили уламки лампи.

До пояснень відповідача ОСОБА_3 в тій частині, що після інциденту він не виконував розвозку сировини та продукції, а інформацію до системи вносив хтось за нього, суд ставиться критично, оскільки представником позивача надано пояснення, що кожний з працівників підприємства має свій особистий номер (логін) та пароль для входу до інформаційної системи і повинен ними користуватися особисто при здійсненні операцій з ТМЦ та не повідомляти іншим особам, тому суд виключає можливість внесення даних до інформаційної системи щодо переміщення ТМЦ ОСОБА_3 будь-якою іншою особою, крім самого ОСОБА_3

Посилання представника відповідача ОСОБА_4 про те, що з ОСОБА_3 взагалі не можна було укладати договір про повну матеріальну відповідальність суд спростовує виходячи з наступного:

Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по труду та соціальним питанням та Секретаріату ВЦРПС N 447/24 від 28.12.1977 року затверджено «Перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства», відповідно до абзацу шостого розділу другого якого встановлено, що договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено з працівником, який виконує роботи з приймання та обробці для доставляння (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та грошових цінностей, їх доставці (супроводу), видачі (здаванні).

До посадових обов'язків ОСОБА_3, закріплених посадовою інструкцією водія навантажувача входить забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, що складуються, дотримання режимів зберігання; забезпечення проведення відпуску, приймання (у тому числі перевезення, переміщення або доставку) товарно-матеріальних цінностей < >, тобто з ним може бути укладено договір повної матеріальної відповідальності.

Посилання позивача в позовних вимогах на те, що в діях ОСОБА_3 присутній прямий умисел на спричинення шкоди підприємству не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не було доведено, що ОСОБА_3 мав намір саме на зіпсування сировини або м'ясної продукції і саме з цією метою свідомо відвіз піддон з м'ясною сировиною, до якої могли потрапити уламки розбитої лампи, до цеху з виробництва фаршу, та бажав настання шкідливих наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, зокрема, коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна ті інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки встановлено наявність матеріальної шкоди, спричиненої підприємству внаслідок неналежного виконання працівником своїх службових обов'язків та недотримання вимог інструкцій з техніки безпеки, та беручи до уваги, що з працівником укладено договір про повну матеріальну відповідальність, на користь позивача з відповідача необхідно стягнути матеріальну шкоду у сумі 18451,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 21 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Український бекон» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Український бекон», ЄДРПОУ 33380539, матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, в сумі 18451 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 28 коп. та сплачений судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: