Ухвала суду № 33326541, 02.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 117/1005/13-а

02.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим на ухвалу Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петрова Ю.В.) від 31.07.2013 у справі № 117/1005/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим (вул. 50 років СРСР, 4а, Совєтський, Автономна Республіка Крим,97200)

за участю Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Вовк Л.І. (вул. Мартинова, 5, Совєтський, Автономна Республіка Крим, 97200)

про зміну способу та порядку виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2013 заяву Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Вовк Л.І. про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволено: змінено спосіб та порядок виконання постанови Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2011 по справі № 2а-2789/2011, шляхом зміни зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим здійснити виплати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" №2857-VI від 23.12.2010, за період з 01.05.2011 по 22.07.2011 з врахуванням фактично сплаченої суми на стягнення цієї виплати шляхом списання з рахунків у банках чи інших фінансових установах, відкритих Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з даним рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Вовк Л.І. про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що за виконавчим листом, виданим на підставі постанови Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012, постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в Автономній Республіці Крим від 29 березня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 37265271.

Постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим від 04 червня 2013 року вищезазначене виконавче провадження на підставі статей 16, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження» передано до ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим, яке було прийнято до провадження цього Відділу ДВС постановою від 26 червня 2013 року.

На виконання зазначеної постанови суду, відповідачем згідно розпорядження № 101336 від 06 грудня 2011 року позивачу проведено донарахування пенсії за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року у розмірі 179,40 грн., згідно розпорядження № 101336 від 25 грудня 2013 року проведено донарахування пенсії за період з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 306,72 грн. Тобто, суми, які належні до виплати, включені у додаткову відомість на виплату пенсії за рішенням суду до розпорядження про фінансування і реалізацію виплати. При цьому, неможливість виконання рішення суду в частині зобов'язання виплатити суму компенсації відповідач обґрунтовує відсутністю коштів з відповідним призначенням, що по суті унеможливлює виконання рішення суду першої інстанції.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Слід зазначити, що ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 13.06.20013 За №846/12/13-13 підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення с обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Тобто, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими с державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина і є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судова колегія, вирішуючи це питання, звертає увагу на наступне.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Приймаючи вищенаведене, враховуючи те, що відповідачем виконана зобов'язальна частина рішення про нарахування соціальних виплат, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частиною першою статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2013 у справі № 117/1005/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко