Ухвала суду № 33325148, 04.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа №805/5235/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання:

Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Дудник Т.В. - за дов. від 2 вересня 2013 року

Абдуліна М.Г. - за дов. від 2 вересня 2013 року

від відповідача:

Романченко Л.І.- за дов. від 3 липня 2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 29 липня 2013 року (повний текст складений та підписаний 5 серпня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/5235/13-а (суддя Бойко М. І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0000582342 про завищення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 106903 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 53452 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/5235/13-а повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (далі товариство, позивач у справі) до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі податковий орган, інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 30 серпня 2012 року № 0000582342, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 106903 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 53452 грн. з огляду на його прийняття із порушенням норм чинного законодавства та необґрунтованість (том 2 арк. справи 68-72).

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність здійснених ним господарських операцій між ним та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік».

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на незаконність, необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови та задоволення позовних вимог товариства, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 2 арк. справи 74-76).

Апелянт доводить порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме підпункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вважає порушеними норми процесуального права частину першу статті 86та статті 159 КАС України.

Склад податкового правопорушення податковий орган вбачає в безпідставному віднесені до складу податкового кредиту листопада 2011 року сум сплаченого податку на додану вартість за податковими накладними № 6 та № 7 від 3 листопада 2011 року, при отриманні послуг з перевалки вантажів в порту, транспортно - експедиторських послуг отриманих при експорті вогнетривкої глини 25 жовтня 2011 року. За позицією податкового органу податкові накладні складені не під час здійснення господарської операції або після безпосереднього його закінчення.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», зареєстроване 16 березня 1994 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 16 березня 1994 року як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191773, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі), є платником податку на додану вартість з 22 липня 1997 року (том 1 арк. справи 31-33).

Відповідачем у період з червня - серпня 2012 року проведена планова документальна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складений акт від 13 серпня 2012 року № 913/22/00191773 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 76-163).

На підставі акту перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Глави 4 Розділу 2 Податкового кодексу України керівником податкового органу 30 серпня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на 1066903 грн. з податку на додану вартість (том 1 арк. справи 6).

Правовою підставою зменшення суми бюджетного відшкодування наведені норми пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій цим податковим повідомленням - рішенням визначені норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Висновками акту перевірки (розділ четвертий) з посиланням саме на наведені норми Податкового кодексу України вказано на завищення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року (том 1 арк. справи 161).

В основу податкових правопорушень податковим органом покладено віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними № 6 та № 7 від 3 листопада 2011 року (том 1 арк. справи 237-238).

В акті перевірки про порушення стосовно формування податкового кредиту за цими податковими накладними не зазначено.

Податковою накладною № 6 від 3 листопада 2011 року складеною та виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік» по факту надання послуг порта згідно акта 034 від 3 листопада 2011 року, послуги з оформлення вантажу згідно акта 034 від 3 листопада 2011 року, ТЄО згідно акта 034 від 3 листопада 2011 року, визначена загальна вартість наданих послуг у розмірі 367723 грн. 64 коп., та податок на додану вартість у сумі 73544 грн. 73 коп. (том 1 арк. справи 236, 237).

Податковою накладною № 7 від 3 листопада 2011 року складеною та виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік» по факту надання послуг порта згідно акта 035 від 3 листопада 2011 року, послуги з оформлення вантажу згідно акта 035 від 3 листопада 2011 року, ТЄО згідно акта 035 від 3 листопада 2011 року, визначена загальна вартість наданих послуг у розмірі 166792 грн. 49 коп., та податок на додану вартість у сумі 33358 грн. 50 коп. (том 1 арк. справи 235, 238).

Факт надання, отримання, оплати послуг позивачем за наслідками виконання господарських зобов'язань по договору укладеному позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік» від 28 квітня 2011 року № ТЕО - 2011 не є спірним між сторонами підтверджується долученими до матеріалів справи документами та дослідженнями в акті перевірки податкового органу (том 1 арк. справи 7-12, 235-238, том 2 арк. справи 12).

Спірним є питання моменту формування податкового кредиту, з огляду на те що завантаження на судна та експортування вогнетривкої глини мало місце 25 жовтня 2011 року. Податковий орган вважає, що позивач за фактом придбання послуг мав право на формування податкового кредиту у жовтні а не листопаді.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України, відповідно до підпункту «в» пункту 198.1 статті 198 ПК України.

За положеннями пункту 198.2 цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг (такою датою у межах даного спору є 8 листопада 2011 року) або дата отримання платником податку зокрема послуг, що підтверджено податковою накладною (такою датою є 3 листопада 2011 року).

З огляду на аналіз спірних відносин обидві події відбулися у листопада 2011 року, що доводить правомірність віднесення суд податку до податкового кредиту саме листопада 2011 року. Жодного відношення факт відвантаження глини у жовтні за експортним контрактом позивача не впливає на момент формування податкового кредиту сформованого за результатами отримання послуг. Висновки податкового органу не узгоджуються з правилами податкового обліку встановленими податковим законодавством.

Посилання апелянта на порушення позивачем положень пункту 198.6 статі 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України спростовуються податковими накладними та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Складення накладних та їх відображення в Реєстрі здійснені відповідно до правил податкового обліку, жодного порушення щодо цих обставин податковим органом не встановлено.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції правомірно виходив з факту документального підтвердження здійснення господарських операцій, який не є спірним між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що оцінюючи спірні відносини необхідно виходити з балансу інтересів, а саме з того, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень при прийнятті спірних рішень має діяти пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України).

Приймаючи спірне рішення податковий орган не навів жодного аргументна на порушення норм податкових законів покладених в основу податкового правопорушення, стосовно віднесення сплачених позивачем сум податку та віднесення їх до податкового кредиту.

Безпідставність зменшення бюджетного відшкодування обумовлює безпідставність застосування штрафу спірним податковим повідомленням - рішенням.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/5235/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/5235/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 вересня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 4 вересня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко