Рішення № 33324036, 05.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7856/13-ц

Провадження 22ц/779/2233/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.,

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів: Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.,

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 29.12.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 2029,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки зобов'язання боржником не виконувалося, і станом на 22.03.2013року виникла заборгованість за кредитом в сумі 29 258,90грн, то позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з зарахуванням на рахунок № НОМЕР_1, МФО 305299, код 14360570 - 29258 грн. 90 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 90 коп.) заборгованості за кредитним договором № IFI8RX07080326 від 29.12.2006 року, та на рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 292 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що ним було заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин позовної давності, однак судом безпідставно відмовлено у цьому. Крім того, скаржник зауважує, що при отриманні споживчого кредиту він, як позичальник, належним чином не був повідомлений про те, що кредитором встановлено на дані зобов'язання позовну давність у 50 років - такі умови кредитування йому для підпису не надавалися.

Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову банку.

ОСОБА_3, будучи належно повідомленим про розгляд справи, до суду не з'явився.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рокетська С.В. доводи апеляційної скарги заперечила. Вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позовна давність банком в даному випадку не було пропущена. При цьому зауважила, що умови та правила надання банківських послуг є невід'ємною частиною кредитної угоди, укладеною з відповідачем.

Послалась також на те, що ОСОБА_3 з цими умовами був ознайомлений, оскільки підписав заяву про видачу кредиту. У зв'язку із наведеним рішення в даній справі, як законне, просить залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2006року ОСОБА_3 отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 2029,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2007року. Даний факт підтверджується заявою позичальника № IF18RX07080326 (а.с.7). У заяві зазначено, що позичальник ознайомився та згоден з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка», «Стандарт»), однак до матеріалів справи долучено «Умови…», що мають зовсім інший зміст.

Зокрема, у заяві позичальника міститься посилання на п.п. 3.3 та 4.2 Умов, яких в долучених позивачем до позовної заяви «Умовах та правилах надання банківських послуг» немає (а.с. 7-25).

Крім того, на наданих у розпорядження суду Умовах, які за заявою самого ж позивача є невід'ємною частиною договору, підпис відповідача відсутній.

Доказів того, що надані «умови і правила» і є тими Умовами, які розумів ОСОБА_3, підписуючи заяву позичальника, матеріали цивільної справи не містять. Суд першої інстанції зазначені обставини не дослідив.

Колегія суддів також зауважує, що надані банком «Умови та правила надання банківських послуг» підписані тільки головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», але вони не мають необхідних для таких документів реквізитів, зокрема відсутня дата введення їх у дію, відповідні погодження і т.п. Надані «умови і правила» крім того, не містять жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника ОСОБА_3 У самій заяві позичальника також не зазначено, що питання визначення позовної давності врегульовано у згаданих «умовах та правилах».

Таким чином, підстав вважати, що банком отримана згода ОСОБА_3 на укладення кредитного договору з врахуванням названих «умов та правил», на які посилається позивач, і які передбачають встановлення позовної давності у 50 років для вимог банку до позичальника, немає.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позичальника, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 25.12.2007року.

Банк з позовом до ОСОБА_3 звернувся тільки в травні 2013року, пропустивши встановлену законом загальну трьохрічну позовну давність.

Колегія суддів за наведених обставин вважає, що заяву ОСОБА_3 про застосування наслідків пропуску позовної давності ( а.с. 44) суд першої інстанції залишив без задоволення безпідставно, допустивши цим порушення ч.3 і 4 ст.267 ЦК України.

Згідно п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. При вирішенні цього цивільно-правового спору колегія суддів враховує також позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлену в ухвалах від 24 квітня 2013року та 19 червня 2013року в цивільних справах за аналогічними позовами ПАТ КБ «ПриватБанк».

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» не є законним і обгрунтованим. Тому воно не може бути залишене в силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.

На підставі наведеного та ст. ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» , ст.ст. 257, 267 ЦК України, керуючись ст. ст.218; 307; 309; 313; 314; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2013 року в даній справі скасувати, ухваливши нове рішення.

В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 29 258,90 грн. по кредитній угоді № IFI8RX07080326 від 29.12.2006 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький