Постанова № 33322686, 02.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа№ 910/751/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Ільєнок Т.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Капінос Н.В. - представник за довіреністю № 10/1 від 10.01.2012 р.;

від відповідача: Можейко Т.М.-представник за довіреністю № 11 від 14.01.2013р.;

від третьої особи: не з'явились.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013р.

у справі № 910/751/13 (суддя: Зеленіна Н.І.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Куйбишево"

до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Співдружність"

про стягнення заборгованості в сумі 729 314,30 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" (далі - СТОВ "Куйбишево", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (далі - ПАТ "Атоменергокомплект", відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів в сумі 729 314,30 грн., з яких: 590 000,00 грн. - сума основного боргу, 80 314,30 грн. - інфляційних втрат, 53 100,00 грн. - трьох процентів річних та 5 900,00 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу цінних паперів № Б 40 від 06.03.2009 року в частині оплати вартості простого векселя, в зв'язку із чим, у відповідача станом на 01.01.2012 року утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" заборгованість за договором купівлі-продажу простого іменного векселя № Б40, в сумі 590 000,00 грн., 80 314,30 грн. інфляційних втрат, 51 693,70 грн. суми трьох процентів річних та 5 900,00 грн. пені. Крім того, з відповідача стягнуто судовий збір в розмірі 14 558,14 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2013 року по даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а саме, на думку апелянта, при ухваленні рішення судом недотриманий принцип рівності учасників процесу перед судом і законом та принцип змагальності, зокрема, через те, що суд першої інстанції не задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом Харківської області справи № 922/451/13-г про визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2013 р.

07.06.2013 року через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що СТОВ "Куйбишево" вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

11.06.2013 року через загальний відділ документального забезпечення суду відповідач подав клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної судової експертизи по справі, на розгляд якої просив поставити наступні питання:

- чи виконано підпис на договорі № Б 40 від 06.03.09 р. купівлі продажу цінних паперів та акті приймання-передачі до нього - Стефановим І.В.?

- чи відповідає відбиток печатки ВАТ "Атоменергокомплект" на вищезазначеному договорі та акті приймання-передачі до нього оригінальному відбитку печатки ВАТ "Атоменергокомплект"?

Судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про призначення експертизи відхилено як необґрунтоване, з урахуванням мотивів, викладених в даній постанові в розумінні ст. ст. 34, 36, 43, 79 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Співдружність, розгляд справи відкладався на 02.07.2013р.

Розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гончаров С.А., Ільєнок Т.В.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК України), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК України.

Представник третьої особи у судове засідання 02.07.2013 року не з'явився, однак через загальний відділ документального забезпечення суду було подане клопотання про проведення розгляду справи за відсутністю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Співдружність".

Судом задоволено клопотання третьої особи, з огляду на те, що нею були надані письмові пояснення та докази по справі. Розгляд справи відкладався на 02.09.2013р., зокрема, у зв'язку з необхідністю витребування у сторін доказів у справі.

14.08.2013р. від третьої особи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2013р. надано докази оплати відповідачем винагороди повіреного за виконання доручення відповідно до умов договору доручення № Б 36 від 06.03.2009р. (належним чином засвідчену копію банківської виписки з поточного рахунку ЗАТ «ІК «Глобальні інвестиції» № 2650701000256, відкритого у Харківській філії ВАТ «Кредобанк» МФО 350415, за 23.04.2009р.).

Представник третьої особи у судове засідання 02.09.2013р. не з'явився.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача надано письмові пояснення з приводу неможливості надання на огляд суду оригіналу договору купівлі продажу цінних паперів № Б 40 від 06.03.2009р. та оригіналу векселя.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2013р. представником позивача надано копію постанови Харківського апеляційного господарського суду України від 17.06.2013р. по справі № 922/451/13-г (останній процесуальний документ у даній справі). Також, представником позивача надані пояснення, в яких зазначено про неможливість надання у судове засідання оригіналу векселя, що є доказами по справі, оскільки вони були передані відповідачу під час укладення договору купівлі-продажу №Б 40 від 06.03.2009 р.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені учасниками апеляційного провадження частково, з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях наданих сторонами оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.03.2009 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" (за договором - продавець) та Закритим акціонерним товариством "Інвестиційна компанія "Глобальні інвестиції" (за договором - повірений), від імені Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (за договором - покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б 40 (далі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору такий простий вексель (далі - ЦП):

- простий вексель № 32260317642 (векселедавець - ВАТ "Атоменергокомплект"; дата складення векселя 15.03.2004 р., дата погашення векселя 15.03.2006 р.; номінальна вартість 590 000,00 грн.);

Всього 1 (один) простий вексель номінальною вартістю 590 000,00 грн.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що договірна вартість вексел, що передається: 590 000,00 грн. (п'ятсот дев'яносто тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ.

Згідно із п. 2.2. договору, оплата вартості векселів проводиться в національній валюті України. Сторони також узгодили, що покупець перераховує на поточний рахунок продавця загальну суму цього договору в строк до "31" грудня 2009 року.

Відповідно до п.п. 2.4. та 2.5. договору продавець передає покупцю ЦП не пізніше як через 3 (три) дні з моменту підписання договору. Право власності на ЦП переходить до покупця за актом прийому-передачі ЦП.

Згідно із п. 4.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і зупиняє свою дію у разі виконання зобов'язань по цьому договору або взаємної згоди сторін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.03.2009 року згідно п. 1. Акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу № Б 40 від 06.03.2009 року, продавець (СТОВ "Куйбишево") передав, а покупець (ВАТ "Атоменергокомплект") прийняв 1 (один) простий вексель номінальною вартістю 590 000,00 грн.

Згідно зі ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, судом апеляційної інстанції приймаються пояснення третьої особи по справі, яка зазначила, що між ЗАТ "Інвестиційна компанія "Глобальні інвестиції" (повірений за умовами договору), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Співдружність" та ВАТ "Атоменергокомплект" (довіритель за умовами договору) було укладено договір доручення № Б 36, (а також акт прийому виконаних робіт до нього), відповідно до умов якого, повірений уклав угоду щодо купівлі ЦП, зокрема вищезазначеного векселя. Довіритель, в свою чергу, сплатив повіреному винагороду, чим підтвердив наміри щодо придбання спірних векселів.

Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного виконання позивачем зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, а також на момент розгляду апеляційної скарги, відповідач не надав належних доказів виконання зобов'язань за договором та не здійснив оплату вартості одного простого векселя відповідно до п. 2.2. договору від 06.03.2009 року номінальною вартістю 590 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. А згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що інших доказів в спростування обставин наявності заборгованості з оплати вартості простого векселя відповідно до умов договору матеріали справи не містять та не були надані ні суду першої інстанції, а ні апеляційному господарському суду, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 590 000,00 грн., підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 661 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні, тобто господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з до п. 3.2. договору, у разі прострочки термінів оплати ЦП відповідно до п.2.1. або прострочки термінів передачі ЦП покупцю відповідно до п.2.3., сторона, що прострочує сплачує потерпілій пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від договірної вартості ЦП за кожен день затримки, але не більше 1% від суми договору.

Перевіривши правильність розрахунку пені за період прострочення виконання зобов'язання відповідачем, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення місцевим судом суми пені у розмірі 5 900, 00 грн. за заявлений період.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку (в межах заявленого позивачем періоду), встановив, що місцевий господарський суд правомірно частково задовольнив позов в частині стягнення суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів в розмірі 80314,30 грн. та 3 % річних - 5900,00 грн., та рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги той факт, що господарським судом Харківської області розглядається справа № 922/451/13-г про визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу недійсним та не зупинив провадження по справі, у зв'язку з чим, дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Київський апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача у цій частині, з огляду також на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. по справі № 922/451/13-г, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р., позов ПАТ "Атоменергокомплект" про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 06.03.2009 р. - залишено без задоволення.

Як було зазначено вище, відповідачем було заявлене клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної судової експертизи по справі.

Зазначене клопотання не було задоволено з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23 березня 2012 визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Вищезазначеним рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. по справі № 922/451/13-г, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р., за позовом ПАТ "Атоменергокомплект" до СТОВ "Куйбишево" про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 06.03.2009 р. встановлено, що договір купівлі-продажу № Б 40 від 06.03.2009 р. відповідає вимогам чинного законодавства, від імені відповідача підписаний особою, що має повноваження на укладення такого договору і підстав для його недійсності не вбачається. Таким чином, даний факт, є преюдиціальним, не підлягає доказуванню, а тому приймається апеляційним судом як належний доказ в розумінні ст. ст. 34, 35, 43 ГПК України (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2013р. у справі № 5011-64/19001-2012).

На підставі вищевикладеного, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції відзначає, що у випадку подальшого визнання недійсним оспорюваного в іншій судовій справі договору, даний факт може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до ст. 112 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-36, 43, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013р. у справі № 910/751/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013р. у справі № 910/751/13 залиши без змін.

3. Матеріали справи справі № 910/751/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 04.09.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Гончаров С.А.

Ільєнок Т.В.