Постанова № 33322671, 04.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.09.2013 р. справа №913/1238/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.за участю представників сторін: від позивача: Євременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.13р.від відповідача:Куріпко А.С., довіреність № 933 від 19.03.13р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна рішення господарського суду Луганської областівід01.07.2013р. у справі№ 913/1238/13 (суддя Фонова О.С.)за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київдо Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області про стягнення 176 975 958грн. 72 коп.

В судовому засіданні 27.08.13р.

оголошено перерву до 03.09.13р.

Господарський суд Луганської області рішенням від 01.07.2013р. частково задовольнив позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, стягнувши на користь позивача з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області основний борг у сумі 153650908,40 грн., пені в сумі 949219,72 грн., штрафу в сумі 1075556,36 грн., 3% річних у сумі 2527189,77 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 550099,81 грн., судовий збір у сумі 56102,59 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не згоден з відмовою у стягненні пені - 8 542 977,43 грн., штрафу - 9 680 007,23 грн., та відстрочкою виконання рішення. Просив рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2013р. у справі № 913/1238/13 скасувати в частині зменшення належних до стягнення сум та наданні відстрочки виконання та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що не згоден з доводами апеляційної скарги у повному обсязі, вважає їх безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог діючого законодавства та з урахуванням всіх обставин по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством Лисичанський склозавод «Пролетарій" (покупець, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1120658/ОГЕ, відповідно до якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ в обсязі зазначеному в п.2.1 цього договору.

Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується Покупцем протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (пункт 11.1 Договору).

30.09.2011р. сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої з 01.10.2011 пункт 5.2 Договору викладений у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

Додатковою угодою № 2 від 11.10.2011, сторони пункт 5.2 Договору виклали у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.".

В Додатковій угоді № 3 від 15.11.2011, сторони пункт 6.1 Договору виклали у наступній редакції: " 6.1. Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% (тридцять п'ять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.".

Додатковою угодою № 4 від 03.02.2012р. сторони узгодили, що з 01 січня 2012 року п.5.2. статті 5. "Ціна газу" читати у наступній редакції: " 5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 265,10 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ГІДВ - 318,12 грн. (триста вісімнадцять гривень 12 коп.).

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 844,28 грн., крім того ГІДВ до тарифу на транспортування газу - 53,02 гри., всього з НДВ - 3 897,30 гривень (три тисячі вісімсот дев'яносто сім гривень, 30 коп.)".

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками сторін.

Договір № 1120658/ОГЕ від 29.09.2011р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та регулюється вимогами глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у ст. 526 Цивільного кодексу України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року природний газ на суму 204773228,00 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти прийму-передачі природного газу. Відповідач в свою чергу виконав свої зобов'язання за договором частково, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення основного боргу у сумі 153650908,40 грн. за лютий 2012 року - грудень 2012 року, інфляційних нарахувань у сумі 550099,81 грн., пені у сумі 9492197,15 грн., 3% річних у сумі 2527189,77 грн. та 7% штрафу у сумі 10755563,59 грн.

За період з лютого 2012 року по грудень 2012 року заборгованість за договором за використаний природний газ складає 153650908,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи (а.с.20-35).

Таким чином, існування основного боргу підтверджується належними доказами, є обґрунтованим, відповідачем не спростовується, а тому суд першої інстанції вірно встановив що основний борг у розмірі 153650908,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 9492197,15 грн., 7% штрафу в сумі 1075563,59 грн., 3% річних в сумі 2527189,77 грн., інфляційних нарахувань в сумі 550099,81 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Сторонами у п. 7.2 Договору передбачено, що за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги в цій частині в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано відхилив клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних, мотивувавши свій висновок тим, що інфляційні витрати та 3% річних є складовою суми боргу, а не штрафними санкціями.

Що стосується нарахування позивачем пені, то судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що при вирішенні клопотання відповідача про зменшення суми пені суд першої інстанції виходив з того, що господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання (ст. 83 ГПК України).

Судова колегія вважає висновок суду про часткове задоволення клопотання про зменшення розміру пені та штрафу таким, що зроблений з урахуванням приписів чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який на власний розсуд з урахуванням приписів законодавства вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції досліджено в повному обсязі обставини, які потягли за собою виникнення у відповідача боргу перед позивачем, тобто ступінь вини відповідача у виникненні боргу, майновий стан сторін, а також й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу та обґрунтовано стягнуто на користь позивача основний борг в сумі 153650908,40 грн., пеня в сумі 949219,72, штраф в сумі 1075556,36 грн., 3% річних в сумі 2527189,77 грн. та інфляційні в сумі 550099,81 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, та такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З огляду на матеріали справи, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо надання відстрочки виконання рішення строком на 5 років.

Таким чином, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Луганської області від 01 липня 2013 року по справі № 913/1238/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 01 липня 2013 року по справі № 913/1238/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС