Рішення № 33322565, 28.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2013 р.Справа № 921/626/13-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт.Гусятин, Тернопільська область (фактична адреса: м. Тернопіль, вул. Медова, 3/118).

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ в особі Тернопільського регіонального відділення ПАТ КБ "Хрещатик", вул. Франка, 23, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: Ізай Р.О. - адвокат, довіреність № 8 від 12.07.2012.

Гараніна І.В. - керівник, Витяг з ЄДР ЮО та ФОП від 20.06.2013 року станом на 20.06.2012 року.

відповідача: не з'явився

Суть справи.

Ухвалою суду від 27.06.2013 р., від 08.07.2013 р. розгляд справи було відкладено відповідно на 08.07.2013 р. на 10 год 00 хв, на 28.08.2013 р. на 11 год 30 хв, у відповідності до п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 28.08.2013 р. у відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 14 год 00 хв 28.08.2013 року з метою ознайомлення судом з поданими сторонами додатковими матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт.Гусятин, Тернопільська область (фактична адреса: м. Тернопіль, вул. Медова, 3/118) звернулось до суду з позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ в особі Тернопільського регіонального відділення ПАТ КБ "Хрещатик", вул. Франка, 23, м. Тернопіль про:

-визнання недійсним кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" в особі директора Крутія Миколи Михайловича та ТзОВ "Агропарк", в особі директора Масюри Віктора Кузьмича.

В судове засідання представники позивача з'явилися, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач в своєму відзиві на позов №92/07-847 від 25 червня 2013 року зазначив про безпідставність вимог позивача та просив суд у задоволенні позовних вимог по даній справі відмовити. Крім того, відповідач просив суд розгляд справи передати за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи (м.Київ, вул.Хрещатик,8А), посилаючись при цьому на п.1.7. Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"та з огляду на те, що у відповідності до Положення "Про Тернопільське регіональне відділення" підрозділ не наділений повноваженнями щодо представництва юридичної особи.

В ході розгляду справи представникам позивача було роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22, 81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Справа розглядається господарським судом Тернопільської області. При цьому суд виходив із наступного.

Згідно ч.1 ст.15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Згідно ч.4 ст.15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження цього підрозділу.

У відповідності до а.4 п.п.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р. якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність справи визначається залежно від місцезнаходження цього підрозділу (ч.4 ст.15 ГПК України).

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача- Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ в особі Тернопільського регіонального відділення ПАТ КБ "Хрещатик", вул. Франка, 23, м. Тернопіль. Позов подано за місцезнаходженням відокремленого підрозділу відповідача.

Згідно п. 1.1 р.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик " (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів 27 жовтня 2010 року протокол № 1 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Згідно п.2.9. р.2 вказаного Статуту, зокрема:

- "Банк" може відкривати на території України і за кордоном, зокрема, філії, відділення;

-компетенція, функції та інші питання діяльності відділень визначаються положеннями про них, які затверджуються Правлінням Банку.

Із спірного кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року вбачається, що даний договір укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", м.Київ, вул.Хрещатик, 8-А, в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича.

Правління Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" постановило, зокрема, визнати доцільним припинення діяльності Тернопільської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" шляхом реорганізації та відкриття на її базі Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" (п.1 Постанови №1409 від 28 липня 2011 року Правління банку); затвердити Положення про Тернопільське регіональне відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" (п.9 Постанови №1409 від 28 липня 2011 року Правління банку).

09 серпня 2011 року Спостережною Радою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" прийнята постанова, згідно п.1 якої постановлено припинити з 06 лютого 2012 року діяльність Тернопільської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" шляхом реорганізації та відкриття на її базі Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" з відображенням операцій на балансі Головного банку.

Як вбачається із Повідомлення №05/23-430 від 06.02.2012 року державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, яке адресоване Державній податковій інспекції та Головному управлінню статистики за місцезнаходженням філії, відповідно до Постанови від 09 серпня 2011 року №53 Спостережної Ради Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" "Про припинення діяльності Тернопільської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" шляхом реорганізації та відкриття на базі філії Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" з відображенням операцій на балансі Головного банку, до Єдиного державного реєстру внесено запис про закриття відокремленого підрозділу - Тернопільська філія Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", місцезнаходження:46001, м.Тернопіль, вул.Івана Франка, буд.23; дата внесення запису: 06.02.2012 року, номер запису:10741040095000175.

Також Національний банк України в своєму листі №41-114/580 від 07.02.2012 року "Щодо внесення записів до Державного реєстру банків" повідомив Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" зокрема про відкриття Тернопільського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" шляхом реорганізації Тернопільської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" (дата виключення філії з Державного реєстру банків 06.02.2012).

Таким чином, Тернопільська філія Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" була реорганізована (в жодному разі не ліквідована), та на її базі було відкрито Тернопільське регіональне відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Як визначається в а.2 п.п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Як зазначено в п.1.1 р. 1 Положення про Тернопільське регіональне відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", затвердженого постановою Правління Банку №1409 від 28 липня 2011 року, Тернопільське регіональне відділення не є юридичною особою, входить до складу Банку на правах структурної одиниці, знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні, відображення операцій Регіонального відділення здійснюється на балансі Головного банку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (надалі- Банк), виступає від імені Банку перед третіми особами, державними та недержавними установами, підприємствами й організаціями, здійснює банківські операції, які передбачені цим Положенням через рахунки Банку.

Згідно п.9.2. р.9 вказаного Положення керівництво поточною діяльністю Регіонального відділення здійснює директор, який призначається на посаду наказом Голови Правління Банку.

Згідно п.9.3.р.9 зазначеного вище Положення директор Регіонального відділення, зокрема, діє на підставі довіреності Банку та Положення про Регіональне відділення.

В матеріалах справи знаходиться видана 6 лютого 2012 року Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі "Банк"), м.Київ вул.Хрещатик,8 "А", в особі Голови Правління Гриджука Д.М. довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за №288, якою даний банк уповноважив директора Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" Крутія Миколу Михайловича представляти інтереси "Банку" у відносинах із органами виконавчої влади, правоохоронними органами України, органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами та організаціями, а також з іншими юридичними та фізичними особами резидентами та нерезидентами з питань діяльності Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик". Цією довіреністю "Банк" уповноважив директора подавати та підписувати від імені "Банку" заяви та інші документи, в тому числі позовні заяви, претензії, відповіді на позовні заяви, подавати та підписувати апеляційні та касаційні скарги, а також відповіді на них, подавати та підписувати заяви нотаріусам на вчинення виконавчого напису, одержувати будь-які документи, в тому числі виконавчі написи та всі інші виконавчі документи, а також передавати виконавчі документи до виконання.

В матеріалах справи знаходиться довіреність №2893, яка видана 6 лютого 2012 року Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі "Банк"), м.Київ вул.Хрещатик,8 "А", в особі Голови Правління Гриджука Д.М., якою даний банк уповноважив начальника відділу правового забезпечення та кадрів Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" Кітчака Юрія Миколайовича представляти інтереси Банку у судах загальної юрисдикції, в господарських та адміністративних судах України, третейських, в органах Державної виконавчої служби, в правоохоронних органах, інших органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, в органах нотаріату, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності та організаційно-правових форм.

Таким чином, Кітчак Юрій Миколайович представляє в господарських судах інтереси Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" "Банку", тобто юридичної особи, за довіреністю саме як начальник відділу правового забезпечення та кадрів Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик".

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до висновку про наявність у Тернопільського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик"- відокремленого підрозділу повноважень щодо представництва Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" - юридичної особи в господарському суді. А відтак, клопотання відповідача про передачу справи за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи (м.Київ, вул.Хрещатик,8А) слід відхилити.

09 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 8-А, в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича, що діє на підставі довіреності від 09 листопада 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковирзіною С.П. та зареєстрованої в реєстрі за №13049, у подальшому іменується "Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", надалі іменується "Позичальник", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, смт.Гусятин, вул.Пушкіна,11, в особі директора Масюри Віктора Кузьмича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, був укладений кредитний договір №14-419-КЛ.

Кредитний договір №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року викладений у формі єдиного документа, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Згідно п.1.1.р.1 кредитного договору "Банк" надає "Позичальнику", в порядку передбаченому цим договором, кредит у формі відновлюваної лінії з лімітом 148500,00 дол.США терміном повернення 06 серпня 2008 року.

Згідно п.1.2. р.1 кредитного договору "Позичальник" зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити "Банку" відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути "Банку" суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором;

Згідно п.1.3.р.1 кредитного договору кредит надається "Позичальнику" на поповнення обігових коштів для здійснення виробничої діяльності.

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань (п.9.1.р.9 кредитного договору).

Позивач в своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним кредитний договір №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, оскільки на момент укладення та підписання зазначеного кредитного договору Масюра Віктор Кузьмич не був директором ТзОВ "Агропарк", та не мав жодних повноважень щодо підписання будь-якого договору від імені ТзОВ "Агропарк". З 12.04.207 року генеральним директором ТзОВ "Агропарк" була Гараніна Ірина Вікторівна, яка була учасником даного товариства із 100% часткою в статутному фонді товариства.

У відповідності до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши по даній справі подані сторонами докази на підтвердження обставин, на які сторони посилалися на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого зокрема немайнового права та інтересу. В частині 2 вказаної статті визначено певні способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є і визнання правочину недійсним.

До договорів застосовуються положення глави 16. "Правочини" розділу ІУ."Правочини. Представництво" Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року визначено, що відповідно до статтей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи зі змісту ст.ст.6 та 627 Цивільного кодексу України сторони при укладенні договору є вільними в укладенні такого договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином в договорі можуть бути обумовлені умови, які визначені на розсуд сторін, з врахуванням ст.ст.6 та 627 Цивільного кодексу України.

Однак поряд з зазначеними диспозитивними положеннями законодавства, наявні імперативні положення, дотримання яких спричиняє законність укладеного договору. Так, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України (в редакції станом на момент укладення кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року), а саме:

- частини 1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- частини 2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- частини 3 -волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-частини 4 -правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

-частини 5 -правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-частини 6 -правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (стосується фізичних осіб).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №51/411 від 02.12.2010 року (Закон набрав чинності з 01.01.2011 року) внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, частину першу статті 203 викладено в такій редакції: "1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам";

У відповідності до п.п.2.1.п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29 травня 2013 року вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 6 листопада 2009 року).

Кредитний договір №14-419-КЛ укладений 09 серпня 2007 року. Зі сторони "Позичальника" - ТзОВ "Агропарк" договір підписаний директором Масюрою Віктором Кузьмичем. Разом з тим, з 12 квітня 2007 року генеральним директором ТзОВ "Агропарк" була Гараніна Ірина Вікторівна, яка була учасником даного товариства із 100% часткою в статутному фонді товариства. Масюра Віктор Кузьмич з 12 квітня 2007 року не мав повноважень директора, що підтверджується наступним.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 97 Цивільного кодексу України, а саме:

-ч.1 - управління товариством здійснюють його органи;

-ч.2 - органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст.99 Цивільного кодексу України, а саме:

- ч.1 - загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад;

- ч.2 - виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб;

- ч.4 - назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

У відповідності до ч.1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

В матеріалах справи знаходиться протокол №10 від 27 грудня 2005 року, яким оформлене рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк. З даного протоколу вбачається, що рішенням зборів учасників ТзОВ "Агропарк" з порядком денним:

1.Про вихід Масюра В.К. зі складу учасників ТОВ "Агропарк" та передачу належної йому частки у розмірі 82,91% статутного фонду товариства.

2.Про вихід ТзОВ "Фірма"Весна ЛТД" зі складу учасників ТзОВ "Агропарк" та передачу належної йому частки у розмірі 17,09 % статутного фонду товариства.

3.Про прийняття до складу учасників товариства Гараніну М.В. та передачу їй частки в розмірі 100 % статутного фонду товариства.

4.Про внесення змін та нову редакцію Статуту ТзОВ "Агропарк",

заслухавши по першому питанню порядку денного Масюру Віктора Кузьмича з заявою про вихід зі складу учасників товариства та надання згоди на передачу належної йому частки, що складає 82,91% статутного фонду товариства, було виключено зі складу учасників товариства Масюру Віктора Кузьмича та надано згоду на передачу належної Масюра Віктору Кузьмичу частки, яка складає 82,91% статутного фонду Товариства. По третьому питанню рішенням зборів учасників товариства вирішено прийняти до складу учасників товариства Гараніну Майю Вікторівну, громадянку Російської Федерації та передати Гараніній М.В. частку у розмірі 100% статутного фонду Товариства.

Вказаними зборами затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" в новій редакції, яку зареєстровано державним реєстратором Гусятинської райдержадміністрації 16.01.2006 року за №16481050002000136.

Згідно п.9.2., 9.3. р.9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол №10 від 27 грудня 2005 року), із зареєстрованими 16.01.2006 року змінами, відповідно виконавчим органом Товариства є директор, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників; компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені Товариства встановлюються Цивільним кодексом України, іншим законом і Статутом Товариства.

В матеріалах справи знаходиться Заява від 28 грудня 2005 року, яка адресована Загальним зборам товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в якій Масюра Віктор Кузьмич просить вивести його з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" та передати належну йому частку в статутному фонді товариства Гараніній Майї Вікторівні та в якій зазначає про те, що після виведення його з числа учасників та передачу належної йому частки статутного фонду Гараніній Майї Вікторівні претензій до товариства "Агропарк" майнового та будь-якого характеру мати не буде. Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. 28 грудня 2005 року було засвідчено справжність підпису Масюра Віктора Кузьмича, який зроблено в присутності нотаріуса та встановлено особу Масюра В.К., який підписав цей документ. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №4183.

28 грудня 2005 року рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформленим протоколом №11 від 28 грудня 2005 року (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), з порядком денним "Усунення від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ "Агропарк" Масюру Віктора Кузьмича", заслухавши по першому питанню: Гараніну Ірину Вікторівну, яка зазначила, що у зв'язку зі зміною складу учасників ТзОВ "Агропарк" необхідно усунути від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ "Агропарк" Масюру Віктора Кузьмича, було вирішено усунути від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ "Агропарк" Масюру Віктора Кузьмича. Рішення прийнято одноголосно: Гараніна Ірина Вікторівна -90% голосів "за", Гараніна Ірина Вікторівна -10% голосів "за".

Рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформлених протоколом №1/07 від 12 квітня 2007 року (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), з порядком денним:

" 1.Затвердження нової редакції статуту товариства.

2. Про призначення Генерального директора товариства",

Заслухавши, зокрема, по другому питанню: Гараніну Майю Вікторівну, яка запропонувала призначити генеральним директором товариства Гараніну Ірину Вікторівну, було вирішено призначити генеральним директором ТОВ "Агропарк" Гараніну Ірину Вікторівну. Рішення прийнято одноголосно: Гараніна Ірина Вікторівна -90% голосів "за", Гараніна Ірина Вікторівна -10% голосів "за".

За довіреністю від Гараніної Майї Вікторівни від 01.12.2005 року №8Д-2-7541 діяла Гараніна Ірина Вікторівна (копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

В матеріалах справи знаходиться Довідка №114/01-16 від 10.06.2013 року, яка видана Гараніній Ірині Вікторівні Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Іваном Теодоровичем про те, що 16 квітня 2007 року за реєстровим номером 4672 засвідчено справжність їх підпису на протоколі №1/07 від 12 квітня 2007 року зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" та за реєстровим №4675 засвідчено справжність їх підпису на статуті товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" (нова редакція).

12 квітня 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк" було видано наказ №1-к "Про призначення генерального директора Товариства" (копія наказу знаходиться в матеріалах справи), яким на підставі вищезазначеного протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" від 12 квітня 2007 року було наказано звільнити з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" Масюру Віктора Кузьмича (п.1 Наказу); призначити на посаду генерального директора (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" Гараніну Ірину Вікторівну (п.2 Наказу); звільненому з посади директора ТзОВ "Агропарк" Масюрі В.К. передати призначеній на посаду генерального директора (директора) ТзОВ "Агропарк" Гараніній І.В. установчі документи, бухгалтерські документи, документи фінансово-господарської діяльності, кутовий штамп і печатку ТзОВ "Агропарк" (п.3 Наказу).

Рішення зборів учасників від 12 квітня 2007 року не було визнано недійсним в судовому порядку, не було скасовано учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", а отже є чинним.

А відтак, суд дійшов до висновку, що генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" по даний час є Гараніна Ірина Вікторівна. Відповідачем не подано, а судом не здобуто будь-яких доказів на підтвердження протилежного.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду по справі №16/34/5022-571/2012 (15/72-1140) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" до відповідача(1): Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (1) - Масюра Віктор Кузьмич, до відповідача(2): громадянка Російської Федерації фізичну особу Нових Ольга Степанівна, до відповідача(3): Товариство з обмеженою відповідальністю "Арман" про, зокрема, визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та колишнім директором ТзОВ "Агропарк" Масюрою Віктором Кузьмичем - удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та Масюрою Віктором Кузьмичем, залишеним в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року, було встановлено факти: виходу 27.12.2005 року із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" Масюри В.К., усунення 28.12.2005 року Масюри В.К. від виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", призначення з 12.04.2007 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" Гараніної Ірини Вікторівни. Рішення по даній справі набрало законної сили. Копія Рішення та Постанови долучена позивачем до матеріалів справи.

Також господарським судом Тернопільської області розглядались і інші справи зі спорів за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", його учасників, в тому числі корпоративних спорів, спорів про визнання угод недійсними (копії рішень долучені позивачем до матеріалів справи). Рішеннями по справах № 15/37-521, №14/104-1792,3/284-5151, що набрали законної сили, неодноразово встановлювалися вищезазначені факти.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Масюра В.К. при підписанні кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року не мав повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", а отже, не міг вчиняти будь-які договори (угоди) від його імені.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк" при укладенні 09 серпня 2007 року кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року не було дотримано ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, що є згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності даного договору.

У відповідності до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Доводи відповідача викладені у відзиві №92/07-847 від 25 червня 2013 року по справі не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідач у своєму відзиві наголосив на тому, що 08.07.2010 року суддею господарського суду Тернопільської області Бучинською Г.Б. було порушено провадження по справі №15/72-1140 за позовом ТОВ "Агропарк" до ВАТ КБ "Хрещатик" про визнання недійсним кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року (той самий предмет спору).

Разом з тим, як вбачається із рішення від 09 квітня 2013 року по справі № 16/34/5022-571/2012 (15/72-1140), копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, суддя Бучинська Г.Б., яка розглядала справу № 15/72-1140, з 20.01.2012 року звільнена з посади судді господарського суду Тернопільської області в зв'язку із обранням на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 15/72-1140, за результатами якого справа № 15/72-1140 передана на розгляд судді Хомі С.О.

Ухвалою суду від 9 липня 2012 року суддею Хома С.О. було прийнято справу № 15/72-114, до провадження, присвоївши їй номер 16/34/5022-571/2012 (15/72-1140) та призначено розгляд справи.

Крім того, суд ознайомився з матеріалами справи № 16/34/5022-571/2012 (15/72-1140). З матеріалів зазначеної справи вбачається, що ухвалою суду від 08 липня 2010 року було порушено провадження у справі №15/72-1140 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Хрещатик" в особі Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик". Однією із позовних вимог по даній справі було визнання недійсним кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Крутія Миколи Михайловича та ТзОВ "Агропарк" в особі директора Масюри Віктора Кузьмича, з моменту його заключення, як такий що укладений в порушення чинного законодавства України. В подальшому в судовому засіданні 20.10.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати кредитний договір № 14-419-КЛ від 09.08.2007р. на отримання кредиту в розмірі 148.500 доларів США, укладений ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія В.М. та колишнього директора ТзОВ "АГРОПАРК" Масюри В.К. удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія В.М. та Масюрою Віктором Кузьмичем; за розглядом заяви суд прийняв її, як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України (про що зазначено в ухвалі від 10 листопада 2010 року).

Також відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що відповідно до ухвали господарського суду Тернопільської області від 12.11.2011 року по справі №17/Б-1228 затверджено реєстр вимог кредиторів до якого зокрема включено і вимоги ВАТ КБ "Хрещатик" щодо сум неповерненого кредиту у відповідності до кредитного договору, що оспорюється в рамках даного процесу.

Суд ознайомився з процесуальними документами по даній справі в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду". Ухвалою господарського суду від 12.11.2010р. судом затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 17/Б-1228 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", смт. Гусятин Тернопільської області. В даний Реєстр включено вимоги кредиторів, зокрема, вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик", м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, в особі Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик", м. Тернопіль, вул. І.Франка, 23, в сумі 165577,47 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 28.04.2010р. становить 1312350,47 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Черговість задоволення вимог кредитора -перша.

При цьому судом встановлено, що:

- з метою забезпечення зобов'язань боржника за кредитним договором № 14-419-КЛ від 09.08.2007 р. сторонами укладено договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року та Договір застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, а також іпотечний договір з ТОВ "Арман" (майновим поручителем) від 22.08.2007 р., який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу, накладено в порядку ст. 73 Закону України "Про нотаріат" заборону на відчуження нежитлової будівлі млина № 2 за адресою: вул. Млинарська, 14 в м. Чорткові. За умовами цих договорів боржник, зокрема, передав Банку в заставу майнові права на грошові кошти, що будуть надходити на поточний рахунок № 2600115017089, відкритий в ТФ ВАТ КБ "Хрещатик" і належать боржнику згідно договору купівлі-продажу зерна № 14 від 04.01.2008 року, заставною вартістю 1 500 000,00 грн. , а також 100% частки в Статутному фонді Товариства, що складає 1 242 235,00 грн., заставною вартістю 1 000 000,00 грн.;

- згідно поданого уточненого Реєстру вимог кредиторів по ТОВ "Агропарк" станом на 08.10.2010р., до Реєстру розпорядником майна включено визнані судом вимоги, зокрема, грошові вимоги ВАТ КБ "Хрещатик" в особі Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" на суму 165577,47 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1312350,47 грн. як вимоги забезпечені заставою майна боржника (перша черга).

Суд не знайшов підстав для відхилення зазначених вимог. При цьому суд врахував ту обставину, що правомірність укладення кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007р., Договору застави майнових прав та грошових коштів №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року та Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року хоча і була предметом розгляду в суді, однак на момент прийняття ухвали спірні угоди були чинними, оскільки не визнані в судовому порядку недійсними, а тому заявлені Банком вимоги були правомірними, відтак, підлягали включенню до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, посилання відповідача про те, що по справі №17/Б-1228 затверджено Реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк " щодо сум неповерненого кредиту у відповідності до кредитного договору, що оспорюється рамках процесу по справі №921/626/13-г/16, не приймається судом до уваги, з огляду на те, що у випадку прийняття господарським судом рішення про визнання кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007р., договорів укладених в забезпечення виконання зобов'язання по даному кредитному договору недійсними, то в подальшому можуть бути внесені зміни до затвердженого господарським судом Реєстру вимог кредиторів в порядку передбаченому п.7 ч.2 ст.25 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992 року в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України ""Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №v0278817-ІІ від 22.12.2011 року, із наступними змінами.

Відповідач в своєму відзиві на позов зіслався на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", в якій зазначено, зокрема, що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому відповідач зазначив, що на момент укладення кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007р. підписант Масюра В.К. був наділений усіма правами та повноваженнями щодо укладення даного спірного договору. Визнання недійсним протоколу №12 загальних зборів учасників товариства "Агропарк" від 14.06.2007 року у відповідності до якого Масюру В.К. призначено директором товариства жодним чином не стосується чинності кредитного договору, оскільки кошти отримані товариством в якості кредиту направлялися і використовувалися на потреби самого підприємства.

Разом з тим, частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачає, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Частина 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч.2 ст.241 Цивільного кодексу України).

Однак, як зазначено вище судом в даному рішенні, Масюра В.К. при підписанні кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року не мав взагалі повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк". А отже, не міг вчиняти будь-які договори (угоди) від його імені, в тому числі і спірний договір. А тому, в даному випадку ч.3 ст.92 та ст.241 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню.

Рішенню загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформлених протоколом №12 від 14.06.2007 року, про призначення Масюри В.К. директором товариства передує рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформлених протоколом №11 від 28 грудня 2005 року, яким вирішено усунути від виконання своїх обов'язків директора товариства Масюру Віктора Кузьмича та рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформлених протоколом №1/07 від 12 квітня 2007 року, яким вирішено призначити генеральним директором ТОВ "Агропарк" Гараніну Ірину Вікторівну.

Згідно ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України (стаття в редакції станом на 12.04.2007 року) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства (ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України).

Згідно п.9.1.статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" в новій редакції, яку зареєстровано державним реєстратором Гусятинської райдержадміністрації 16.01.2006 року за №16481050002000136, вищим органом Товариства є збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства (п.9.4.Статуту Товариства).

Рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", оформлених протоколом №1/07 від 12 квітня 2007 року, не визнане недійсним в судовому порядку. Таким чином, з 12 квітня 2007 року саме Гараніна Ірина Вікторівна мала правові підстави на підписання будь-яких документів, укладення угод, господарських договорів і вирішення інших питань з діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", так як на підставі рішення зборів учасників товариства, оформлених протоколом №1/07 від 12 квітня 2007 року її як нового директора було фактично допущено до виконання посадових обов'язків, та з цієї дати вона представляє інтереси товариства у визначених статутом межах і порядку. Набуття функціональних повноважень керівником юридичної особи не пов'язано з моментом внесення інформації про зміну керівника товариства в Єдиний державний реєстр в порядку ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Як вбачається із матеріалів справи, звільнений з посади директора ТзОВ "Агропарк" Масюра В.К. повинен був передати згідно п.3 наказу товариства №1-к від 12 квітня 2007 року призначеній на посаду директора Гараніній І.В. установчі документи, бухгалтерські документи, документи фінансово-господарської діяльності, кутовий штамп і печатку ТзОВ "Агропарк". Разом з тим, такі документи, кутовий штамп і печатка не передані новому директору по даний час. Крім того, у Відділі Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист №2-209 від 30.09.2010 року виданий Чортківським районним судом про витребування у відповідача Масюри Віктора Кузьмича, Нових Ольги Степанівни та Авдєєнка Владислава Валерійовича, який діє в інтересах Масюри Віктора Кузьмича печатку, документи фінансового обліку та фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Агропарк". Як вбачається із Повідомлення вих.№ 11419/02-35 від 22 серпня 2013 року Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції станом на 22.08.2013 року рішення Чортківського районного суду не виконано.

Саме з 12 квітня 2007 року Масюра В.К. незаконно користувався документами, кутовим штампом та печаткою ТзОВ "Агропарк" та 9 серпня 2007 року уклав оспорюваний договір.

За таких обставин справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати недійсним кредитний договір №14-419-КЛ від 09.08.2007 року з моменту його укладення.

Вимога про застосування наслідків недійсності кредитного договору одночасно з вимогою про визнання даного договору недійсним не заявлена. Спір з приводу наслідків недійсності правочину між сторонами на час розгляду даної справи в суді відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача сплатив 2175 грн. судового збору згідно квитанції № 20689.95.1 від 05.04.13 року, як за подання позовної заяви майнового характеру ( квитанція знаходиться в матеріалах справи) .

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" зазначено установити у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Відтак, позивачу слід було сплатити 1147 грн. судового збору.

Як встановлено судом, сума переплати судового збору позивачем становить 1028 грн.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.44 ГПК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21 лютого 2013 року питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропарк" 1028 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №20689.95.1 від 05.04.13 року. Квитанцію №20689.95.1 від 05.04.13 року на суму 2175 грн. залишити в справі.

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат.

Судовий збір в сумі 1147 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним кредитний договір №14-419-КЛ від 09.08.2007 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в особі директора Масюри Віктора Кузьмича, з моменту його укладення.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ, ідентифікаційний код 19364259, в особі Тернопільського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Франка, 23, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 19364259, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт.Гусятин, Тернопільська область (фактична адреса: м. Тернопіль, вул. Медова, 3/118), ідентифікаційний код 25346107 - 1147 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

4.Повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропарк", вул. Пушкіна, 11, смт.Гусятин, Тернопільська область (фактична адреса: м. Тернопіль, вул. Медова, 3/118), ідентифікаційний код 25346107 судовий збір в сумі 1028 грн., сплачений згідно квитанції №20689.95.1 від 05.04.13 року, як зайво сплачений. Квитанцію №20689.95.1 від 05.04.13 року на суму 2175 грн. залишити в справі.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 02 вересня 2013 року.

Суддя С.О. Хома