Рішення № 33322464, 05.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 915/1482/13

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт - Миколаїв", а/с 310, м. Миколаїв, 54023

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію

за участю представників сторін

від позивача Крижанівська І.М, довіреність № 01/33-393 від 26.12.2012 року;

від відповідача представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про стягнення заборгованості за Договором № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електроенергії у сумі 74 005, 38 грн., у тому числі: 70 647, 04 грн. - боргу за активну електричну енергію, 3 358, 34 грн. - боргу за спожиту реактивну електроенергію.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2013 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 05.09.2013 року.

В судовому засіданні 05.09.2013 року представником позивача було подано суду клопотання, в якому позивач зазначив про допущення описки в резолютивній частині позовної заяви в частині розміру суми заборгованості за активну електроенергію та просив суд вважати за правильну суму боргу по активній електроенергії у розмірі 70 647, 04 грн. (арк. справи 48).

Керуючись ст. 22 ГПК України, судом вказане клопотання прийнято до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.13 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електричної енергії, який діє до теперішнього часу.

На підставі вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з квітня 2013 року по травень 2013 року у кількості 58 823 кВт.г. на суму 70 647, 04 грн. (враховуючи податок на додану вартість). Вказане зобов'язання виконувалося відповідачем неналежним чином та не в повному обсязі. Відповідач за спожиту активну електроенергію не провів оплату та остаточного розрахунку не здійснив.

В зв'язку з цим у відповідача станом на 01.07.2013 року виник борг за спожиту активну електроенергію, розмір якого складає 70 647, 04 грн. (враховуючи ПДВ).

Крім того, позивач відпустив відповідачу реактивної електроенергії за період з квітня 2013 року по травень 2013 року, на яку відповідач отримував рахунки на загальну суму 3 358, 34 грн. (враховуючи ПДВ).

Відповідач, порушуючи умови договору, оплату за спожиту реактивну електроенергію не провів та до теперішнього часу остаточного розрахунку не здійснив. На підставі викладеного, у відповідача станом на 01.07.2013 року виникла заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 3 358, 34 грн.

Із посиланням на умови договору, ПКЕЕ та приписи ст. 526 ЦК України представник позивача просив суд стягнути заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 70 647, 04 грн. та заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 3 358, 34 грн. за період квітень-травень 2013 року.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 05.09.13 року не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

04.09.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов лист, у якому він просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача (арк. справи 41).

Крім того, 04.09.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі щодо стягнення заборгованості за квітень-травень 2013 року (арк. справи 42).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", створеного шляхом перетворення з Державної акціонерної Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та рішення Загальних зборів.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго".

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 29.05.13 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (арк. справи 39).

26.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго") (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - відповідач, споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 44/180 (далі -Договір) та додатки до нього (арк. справи 8-24).

Відповідно до умов вказаного договору ПАТ "Миколаївобленерго", як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", з дозволеною потужністю 2880 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.4 ПКЕЕ плата за перетікання реактивної електричної енергії зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п.п. 2, 8 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Судом враховано, що в договорі про постачання електричної енергії № 44/180 від 26.09.2009 року (п. 9 Договору) сторони погодили, що до укладення нових додатків до цього договору, додатки діють у редакції договору № 44/180 від 26.01.2004 року (арк. справи 12).

Пунктами 1-2 Додатку № 4 до Договору (арк. справи 17) сторони передбачили, що споживач зобов'язаний знімати показання електролічильників на 00.00 год. і повідомляти про них в Енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 21 числа. У випадку неповідомлення даних про споживану електроенергію у визначений строк в Енергопостачальну організацію розрахунок відбувається відповідно до "Правил користування електричною енергією".

Пунктом 1 Додатку № 10 до договору (арк. справи 22) сторони також передбачили, що споживач зобов'язується робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у наступні строки: 60% планового електроспоживання електроенергії з урахуванням витрат електроенергії на комунально-побутові потреби до 10 числа; 40% до 21 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, нарахування за актами порушень Правил користування електроенергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Енергопостачальної організації, здійснюється споживачем самостійно в 5-ти денний строк після дати виписки рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за період з квітня 2013 року по травень 2013 року позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 58 823 кВт.г. на загальну суму 70 647, 04 грн., що підтверджується Актами про використану електричну енергію за квітень-травень 2013 року (арк. справи 30, 33) та виставленими постачальником рахунками, а саме:

- № 44/180/4/1 від 30.04.13 року за квітень 2013 року на загальну суму 40 183, 86 грн. (арк. справи 32);

- № 44/180/5/1 від 01.06.13 року за травень 2013 року на загальну суму 30 463, 18 грн. (арк. справи 34).

Крім того, позивач відпустив відповідачу за період з квітня 2013 року по травень 2013 року реактивної електроенергії у кількості 9 141 кВАр*г на суму 3 358, 34 грн., що підтверджується Актами про використану електричну енергію за квітень-травень 2013 року (арк. справи 30, 33) та виставленими постачальником рахунками, а саме:

- № 44/180/4/2 від 30.04.13 року за квітень 2013 року на загальну суму 1 528, 81 грн. (арк. справи 31);

- № 44/180/5/2 від 01.06.13 року за травень 2013 року на загальну суму 1 829, 53 грн. (арк. справи 35).

Таким чином, станом на день звернення до суду із позовом борг відповідача за надану активну електроенергію склав 70 647, 04 грн. та борг за спожиту реактивну електроенергію склав 3 358, 34 грн.

Наявність вказаної заборгованості також підтверджується Довідкою про розподіл заборгованості з активної електроенергії станом на 01.06.2013 року (арк. справи 26) та Довідкою про розподіл заборгованості з реактивної електроенергії станом на 01.06.2013 року (арк. справи 28).

Відповідач у поданому суду відзиві на позов заборгованість визнав (арк. справи 42).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати наявної заборгованості за спожиту активну та реактивну електроенергію, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 70 647, 04 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію та 3 358, 34 грн. - боргу за спожиту реактивну електроенергію є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 509, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. 193, 275, 276 ГК України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31.07.96 року № 28 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 року за № 417/1442, ст. 33, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" стягнення заборгованості за спожиту електроенергію

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", а/с 310, м. Миколаїв, 54023 (код ЄДРПОУ 01130650) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055 (на поточний рахунок р/р 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадному банку України м. Миколаєва, МФО 326461, код 24789699):

- 70 647, 04 грн. (сімдесят тисяч шістсот сорок сім грн. 04 коп.) - боргу за активну електроенергію за період з квітня 2013 року по травень 2013 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", а/с 310, м. Миколаїв, 54023 (код ЄДРПОУ 01130650) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055 (на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699):

- 3 358, 34 грн. (три тисячі триста п'ятдесят вісім грн. 34 коп.) - боргу за спожиту реактивну електроенергію за період з квітня 2013 року по травень 2013 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року;

- 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.09.2013 року

Суддя Е.М.Олейняш