Ухвала суду № 33319726, 20.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. № 9104/28652/10 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Король Х.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Хол» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання недійсним рішення,-

встановив:

23 листопада 2009 року позивач - ТзОВ «Гранд Хол» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у м. Рівне в якому просив визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.07.2009 року № 000328342/0 та рішення «Про внесення змін в податкове повідомлення-рішення форми «С» від 15.07.2009 року № 0003282342/0» від 10.09.2009 року № 39829/23-512.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення прийняті на підставі висновків викладених в акті перевірки від 06.07.2009 року за № 42/23/33510732, які ґрунтуються на хибному розумінні норм Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» № 227/95 від 16.03.1995 року (далі - Указ № 227/95). Розрахунки з ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» за поставлену пшеницю позивачем проводились в безготівковій формі, що взагалі виключає можливість застосування п. 4 вказаного Указу. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що перед тим як зробити висновки про порушення позивачем п. 4 Указ № 227/95, відповідач повинен був встановити, що придбана позивачем продукція є продукцією власного виробництва ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд», тобто чи є вказане товариство товаровиробником придбаної позивачем пшениці. Однак, відповідачем вказана обставина під час перевірки не досліджувалась, що має визначальне значення у даній ситуації. Також, позивач вказує на те, що в рішенні від 15.07.2009 року № 000328342/0 зазначено, що позивачем порушено пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», проте позивачем вказані вимоги закону не порушувались. Поряд з тим, відповідачем 10.09.2009 року прийнято рішення № 39829/23-512 про внесення змін до рішення від 06.07.2009 року за № 42/23/33510732, однак чинне законодавство України не передбачає право податкового органу вносити зміни до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Рівне від 15 липня 2009 року за № 0003282342/0 - та рішення від 10 вересня 2009 р. №39829/23-512 «Про внесення змін в податкове повідомлення-рішення форми «С» від 15 липня 2009 року за №0003282342/0».

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року за результатами якої складено акт № 42/23/33510732 від 06.07.2009 року. В акті перевірки в розділі 3.7.4 «Перевірка дотримання вимог Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві» зазначено, що ТзОВ «Гранд Хол» порушено вимоги п. 4 цього Указу № 227/95, а саме: Товариство несвоєчасно розраховувалось з товаровиробником сільськогосподарської продукції - ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд». Таким чином, податковим органом правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції.

У судовому засіданні судом апеляційної інстанції задоволено клопотання представника ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та допущено заміну відповідача - ДПІ у м. Рівне його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 10.06.2009 року по 01.07.2009 року ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Гранд Хол» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, результати якої оформлені актом № 42/23/33510732 від 06.07.2009 року (а.с. 13-39).

Відповідно до висновків акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 4 Указу № 227/95, а саме не перераховано у встановлені строки товаровиробнику сільськогосподарської продукції кошти в сумі 2199351,58 грн.

На підставі вказаних висновків та проведених розрахунків (а.с. 40-43) відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції № 0003282342/0 від 15.07.2009 року, згідно з яким до ТзОВ «Гранд Хол» застосовано санкцію в розмірі 9800590,56 грн (а.с.12). За його змістом, рішення прийнято на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року.

Рішенням першого заступника ДПІ у м. Рівне «Про внесення змін в податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0003282342/0 від 15.07.2009 року» частину вказаного рішення викладено в новій редакції, згідно з якою, рішення прийнято на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення ст. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» № 227/95 від 16.03.1995 року, а покликання на п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року виключено (а.с. 10-11).

Вказані рішення оскаржувались позивачем до ДПА у Рівненській області та ДПА України, за результатами розгляду яких рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін (а.с. 48-65).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що з аналізу п. 4 Указу № 227/95 вбачається, що вказана норма передбачає саме контроль за розрахунками, що проводяться за готівкові кошти, які проконтролювати можливо тільки при проведенні перевірок контролюючими органами, та унеможливлює своєчасний контроль таких операцій з боку банку. Інкасована виручка - це готівкові кошти, які надійшли в касу підприємства та були здані до установи банку на розрахунковий рахунок підприємства, після чого повинні бути перераховані товаровиробникам агропромислового комплексу в установлені Указом строки. При притягненні позивача до відповідальності за вказаною нормою, обов'язковому встановленню підлягали обставини щодо розрахунків за придбану продукцію у ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» за готівку, оскільки тільки вона може бути інкасована; дат інкасації і зарахування виручки на рахунок позивача та дат перерахування цієї виручки за вирахуванням торгової націнки на рахунок товаровиробника агропромислового комплексу. Вказані обставини в акті перевірки не встановлені. Натомість підтверджено відсутність проведення з ТзОВ «Гранд Хол» готівкових розрахунків. На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а тому позов задовольнив.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно з долученим до матеріалів справи договором поставки № 219 від 01.02.2008 року, ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд», виступивши постачальником, зобов'язався поставити ТзОВ «Гранд Хол» зерно пшениці, в асортименті: пшениця 4 класу 440 тон за ціною 1349 грн (з ПДВ), пшениця 3 класу 1100 тон за ціною 1479 грн (з ПДВ) (а.с.77).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем отримано 1526,88 тон пшениці загальною вартістю 2201112,79 грн(а.с.78-90).

Згідно з даними акта перевірки, ТзОВ «Гранд Хол» поставило отриману від товаровиробника сільськогосподарської продукції ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» пшеницю наступним контрагентам:

- ПП «ЕВАНДС-СМ2 відповідно до договору поставки зерна пшениці за № 15 від 22.01.2008 року, на виконання якого поставлено на умовах 100% передоплати 22,271 тон пшениці 4 класу за ціною 1390 грн (з ПДВ) на загальну суму 30955,40 грн;

- ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» відповідно до договору поставки товару від 07.02.2008 року, на виконання якого частково поставлено на умовах передоплати 788 тон пшениці 3 класу за ціною 1520 грн (з ПДВ) на загальну суму 1196311,44 грн (дебіторська заборгованість позивача становить 1805,94 грн);

- ТзОВ «Луцький комбікормовий завод» відповідно до договору поставки за № 18 від 06.02.2008 року, на виконання кого поставлено на умовах відстрочення оплати 417,28 тон пшениці 4 класу на загальну суму 563341,50 грн (в т.ч. ПДВ);

- ПП «Зерно-зберігальна компанія» відповідно до договору поставки за № 4/02 від 04.02.2008 року поставлено 299,08 тон пшениці 3 класу на загальну суму 442638,40 грн (в т.ч. ПДВ).

Розрахунки вказаними контрагентами з позивачем проведені у безготівковому порядку (а.с. 133-138).

Податковим органом внаслідок співставлення дат і сум отриманих від покупців пшениці (а.с. 133-138) з датами і сумами, які ним перераховувались ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» (а.с. 91-93), зроблено висновки, що ТзОВ «Гранд Хол» невчасно перераховано ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд», який являється товаровиробником сільськогосподарської продукції, кошти в сумі 1024332,72 грн та не перераховано станом на 31.03.2009 року в сумі 1175018,86 грн (1176780,09 грн. - 1761,23 грн. (сума без торгової націнки не отримана від покупця пшениці, а саме дебіторська заборгованість перед ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» становить 1805,94 грн) (а.с. 123-126). Всього, в порушення п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» №227/95 від 16.03.1995 року не перераховано у встановлені строки ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» кошти в сумі 2199351,58 грн.

Статтею 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві» від 16.03.1995 № 227/95 встановлено, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку.

У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам; сплачують пеню у розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з дальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Отже, за змістом даної норми для настання такої відповідальності необхідні наступні умови: отримання с/г продукції від товаровиробника; реалізація с/г продукції; отримання коштів за цю продукцію, у вигляді інкасованої виручки; непроведення розрахунків з товаровиробниками пізніше ніж наступного дня після зарахування виручки на рахунки постачальників.

Суд першої інстанції вірно виходячи з системного аналізу діючих нормативно-правових актів, дійшов висновку, що інкасована виручка - це готівкові кошти, які надійшли в касу підприємства та були здані до установи банку на розрахунковий рахунок підприємства, після чого повинні бути перераховані товаровиробникам агропромислового комплексу в установлені Указом № 227/95 строки.

Таким чином, для притягнення позивача, який придбав у ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» пшениці, а потім її реалізував, до відповідальності за порушення встановленого цією статтею порядку розрахунків з постачальником продукції, обов'язковому встановленню підлягали обставини щодо розрахунків з позивачем за продану хлібобулочну продукцію, придбану за готівку, оскільки тільки вона може бути інкасована; дат інкасації і зарахування виручки на рахунок позивача та дат перерахування цієї виручки за вирахуванням торгової націнки на рахунок ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд».

Вказані обставини в акті перевірки не встановлені. Навпаки, і актом перевірки, і матеріалами справи підтверджено відсутність проведення з ТзОВ «Гранд Хол» готівкових розрахунків.

Недоведеність відповідачем обставин порушення позивачем встановленого порядку розрахунків з постачальником сільськогосподарської продукції унеможливлює правомірність спірного рішення.

Також, виходячи з положень п. 4 Указу № 227/95 для притягнення позивача до відповідальності необхідним було встановлення відповідачем, що ТзОВ «ІФК «Євроінвестбуд» є сільськогосподарським товаровиробником та те, що продана ним позивачу пшениця є продукцією власного виробництва. Проте, такі обставини відповідачем не встановлювались та відповідні докази суду не надані.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що штраф, який може накладатися на підприємства торгівлі за п. 4 Указу № 227\95 є санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, яка застосовується уповноваженими органами державної влади як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що згідно ст. 238 Господарського кодексу України підпадає під поняття адміністративно-господарської санкції.

Так як вказані санкції є адміністративно-господарськими, відтак можуть бути застосовані лише протягом строку, передбаченого ст. 250 ГК України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Проте, як вбачається із наявних у матеріалах справи розрахунків штрафних (фінансових) санкцій та пені (а.с. 122-123) та акта перевірки (а.с. 34-38), такі застосовано, зокрема, за лютий - червень 2008 року, у той час коли рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено 15.07.2009 року, тобто зі спливом законодавчо встановлених строків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі № 2а-7282/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 23.08.2013 року.