Рішення № 3331885, 24.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2009

Справа №2-24/727-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга», (96150 АР Крим, с. Лобанове Джанкойського району, вул.. Гагаріна, 34; ідентифікаційний код 31147784)

Про стягнення 45197,35 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – Степанов В.А., довіреність № 012-Д від 05.01.2009 р. у справі

Від відповідача – Лагутин В.М., директор

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга», в якій просить стягнути з відповідача 45197,35 грн., у тому числі: 27500,29 грн. – основного боргу, 12154,82 грн. – індексу інфляції, 2215,09 грн. – 3 % річних, 3327,15 грн. – пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 7318 від 29.03.2006 р. відповідачу була нарахована сума недооблікованої електричної енергії у розмірі 27500,29 грн. Проте, позивач зазначає, що вказана сума по акту у розмірі 27500,29 грн. не була сплачена відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі, через що позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 27500,92 грн. в примусовому порядку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, три процента річних та індекс інфляції за порушення відповідачем строків внесення платежів.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, так позивач посилається на те, що опломбування лічильника взагалі не проводилось, а отже і не може бути встановлене пошкодження пломби, як зазначено у акті про порушення ПКЕЕ.

Також, у судовому засіданні представником відповідача було надане клопотання про розгляд питання щодо зменшення розміру нарахованої пені у зв’язку з тяжким матеріальним становищем підприємства.

Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

05.07.2004 р. між ВАТ «Крименерго» (Постачальник електричної енергії) та Лобановським сільським комунальним підприємством «Вєга» (Споживач) укладено договір № 259/066 про постачання електричної енергії. (а.с11-14).

Згідно пункту 1 договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2004 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодної зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

29.03.2006 р. представниками ВАТ „Крименерго” проведена перевірка свердловини Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга», яка розташована за адресою с. Лобаново, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме “порушення пломби держповерителя, зрив пломби енергоспоживання, клемної кришки електролічильника, вільний доступ до трансформатору току”, про що був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № 7318 від 29.03.2006 р. (а.с. 15).

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року N 910, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так, як вбачається з матеріалів справи, акт № 7318 від 29.03.2006 р. був складений та підписаний представниками позивача у присутності представника Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга» - директора. Акт складений у двох примірниках, один з котрих був вручений споживачу – директору Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга» під розпис у акті. Ніяких зауважень представником відповідача у акті зроблено не було.

Також споживач був повідомлений про дату та час засідання комісії відносно розгляду акту № 7318 від 29.03.2006 р. під розпис у акті.

Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Засідання комісії відбулось 20.04.2007 р., за результатами якого був складений протокол № 228 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (а.с.16-17).

Розглянувши акт № 7318 від 29.03.2006 р., комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку об’єму споживчої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв’язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.

Так, висновком комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 7318 від 29.03.2006 р. розрахована вартість споживчої електричної енергії за період з вересня 2005 р. по березень 2006 р. у розмірі 27500,29 грн.

17.05.2006 р. позивачем був виставлений рахунок № 259/066/0506Ш на суму 27500,29 грн. по акту № 7318 за порушення ПКЕЕ у відповідності до договору № 259/066 від 05.07.2004 р.(а.с. 18).

Відповідно до п. 6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити рахунки за недовраховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунка.

Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в повному обсязі в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення ВАТ “Крименерго” з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 27500,29 грн. в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідач не представив суду обґрунтованих доказів оплати заборгованості перед позивачем за актом про порушення ПКЕЕ № 7318 від 29.03.2006 р. у розмірі 27500,29 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України “Про електроенергетику”, через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії у розмірі 27500,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо не проведення опломбування лічильника свердловини позивачем, оскільки, як вбачається з додатку № 3.1 договору про постачання електричної енергії № 259/066 від 05.07.2004 р., підписаного обома сторонами, свердловина у с. Лобаново має лічильник № 332014 та опломбований пломбою № СА4У-и672. Крім того, як зазначалось, при проведенні перевірки та складанні акту про порушення ПКЕЕ був присутній представник відповідача – директор, який підписав акт без заперечень.

З урахуванням викладеного су вважає вимоги позивача щодо стягнення 27500,29 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 12154,82 грн. та 3% річних у розмірі 2215,09 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга» за період з червня 2006 р. по грудень 2008 р. становить 12154,82 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалам справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 2215,09 грн. за період з 23.05.2006 р. по 27.01.2009 р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга».

Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату вартості електричної енергії та інших платежів відповідно до Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 3327,15 грн., яка нарахована ним за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалось, відповідно до п. 6.43 Правил, споживач має оплатити рахунки за недовраховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунка.

Рахунок на сплату вартості недорахованої електроенергії був виставлений 17.05.2006 р., таким чином, після спливу п’ятиденного строку, протягом якого відповідач повинен був здійснити сплату вартості недорахованої електричної енергії, відповідач допустив порушення грошового зобов’язання, а у позивача виникло право на нарахування пені.

Таким чином, у даному випадку пеня повинна бути розрахована у період з 23.05.2006 р. по 23.11.2006 р., тобто з дня, коли зобов’язання зі сплати вартості недорахованої електроенергії мало бути виконане, як того передбачає ст. 232 Господарського кодексу України.

Проте, позивач при визначені періоду нарахування пені, застосував період, при якому пеня вже не може нараховуватися.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у позові в частині стягнення з відповідача 3327,15 грн. пені.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Відповідачем такого роду доказів не представлено.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.03.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга», (96150 АР Крим, с. Лобанове Джанкойського району, вул.. Гагаріна, 34; ідентифікаційний код 31147784) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 2603230051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400) 27500,29 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію, 2215,09 грн. – три процента річних, 12154,82 грн. – індекс інфляції.

3. В частині стягнення 3327,15 грн. пені у позові відмовити.

4. Стягнути з Лобановського сільського комунального підприємства «Вєга», (96150 АР Крим, с. Лобанове Джанкойського району, вул.. Гагаріна, 34; ідентифікаційний код 31147784) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 26005303320163 філія КЦО ПИБ м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 00131400) 418,69 грн. державного мита та 109,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.