ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" березня 2009 р.
Справа № 22/17-09-381
За позовом: Фірми "НУРІ ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СЕРВІС-06";
про визнання права власності
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Кравченко І.В. –за довіреністю №42-9 від 04.02.2009р.;
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»), звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06»(далі –ТОВ «Юг-Сервіс-06») про визнання права власності на складські приміщення, розташовані за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4 «н»(стара поштова адреса - 19 км Старокиївської дороги, 4).
В ході розгляду справи Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»надала уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд поділити торгово-оптову базу, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4, виділивши Фірмі «Нурі Інтернешнл ЛТД»у натурі 44/1000 частин торгово-оптової бази із спільної часткової власності у вигляді окремих об’єктів нерухомості, а саме: виробничо-допоміжний корпус площею 1667,7 кв.м, позначений у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Е», та будівлю складу площею 3298,9 кв.м, позначену у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Н»,«н»в окрему одиницю права власності та визнати за Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»право власності на об’єкти нерухомості, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4 «н», а саме: виробничо-допоміжний корпус площею 1667,7 кв.м, позначений у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Е», та будівлю складу площею 3298,9 кв.м, позначену у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Н»,«н».
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідачем, згідно відзиву на позов від 16.03.2009 року, позовні вимоги Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД»заперечуються у повному обсязі з підстав відсутності у позивача належних документів, що підтверджують його право власності на нерухоме майно.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
09.01.2009 року між Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»як замовником та ТОВ «Юг-Сервіс-06»як виконавцем укладено договір про надання послуг, згідно якого Виконавець зобов’язується за завданням Замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором надати послуги з вводу до експлуатації новозбудованої будівлі нежилих (складських) приміщень, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4 та виділення в натурі належних Замовнику 44/1000 частин торгово-оптової бази, розташованих за тією ж адресою, що включають в себе новозбудовану будівлю складських приміщень та виробничо-допоміжний корпус, який позначений в технічному паспорті літерою «Е» в окрему одиницю права власності з метою припинення права спільної часткової власності.
02.02.2009 року листом № 22/9 ТОВ «Юг-Сервіс-06»повідомило позивача про розірвання вказаного договору про надання послуг. В обґрунтування своєю позиції щодо необхідності розірвання договору відповідач зазначив, що надані Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»документи не є достатніми для підтвердження права власності на визначені об’єкти нерухомості, з огляду на це, на думку відповідача, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»не є належним власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4.
В цьому ж листі відповідач зазначив, що оскільки позивач не набув у встановленому законодавством порядку права власності на об’єкти нерухомості, ТОВ «Юг-Сервіс-06»не взмозі виконати взяті на себе зобов’язання за договором про надання послуг від 09.01.2009 р.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем не визнається його право власності на зазначені об’єкти нерухомості, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4. У зв’язку з цим, з урахуванням приписів статті 392 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що він має право на пред’явлення позову про визнання його права власності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2001 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств «Облспоживспілка»та Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»укладено договір № 26826 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого Одеська обласна спілка споживчих товариств «Облспоживспілка»продала, а Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»купила виробничо-допоміжний корпус літ. «Е», огорожу № 2, 3; основна площа –1 562, 2 кв.м, загальна площа –1 722, 8 кв. м, які складають 44/1000 частини торгово-оптової бази, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, буд. 4.
При цьому, слід відзначити, що на час укладання цього договору закон не містив будь-яких положень щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між юридичними особами. Натомість, відповідно до статті 128 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, що діяв на момент укладання договору № 26826 купівлі-продажу нерухомого майна, право власності у набувача виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Також, суд зазначає, що згідно із частиною 2 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Надалі, 15.08.2002 року рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 109 оформлено право власності Фірмі «Нурі Інтернешнл ЛТД»на переобладнаний виробничо-допоміжний корпус, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Куліндорівський промвузол, 19 км Старокиївського шляху, 4: 1 поверх: склад площею 363, 5 кв.м, приміщення кладовщика площею 4,6 кв.м, приміщення кладовщика площею 3,4 кв.м, склад площею 50,5 кв.м, коридор площею 3,1 кв.м, склад площею 23,7, коридор площею 3,1 кв.м.; 2 поверх: демонстраційний зал площею 297,9 кв.м, кабінет площею 36,6 кв.м, кабінет площею 37,6 кв.м, кабінет площею 37,6 кв.м, демонстраційний зал площею 188,1 кв.м, склад площею 36,2 кв.м, склад площею 36,5, побутове приміщення площею 5,4 кв.м, коридор площею 25,1 кв.м; комора площею 7,7 кв.м, вентиляційна камера площею 7,9 кв.м. Загальна площа об’єкту складає: 1 667,7 кв.м, в тому числі: основна –1 390, 8 кв.м, допоміжна –276, 9 кв.м. Площа, яка не входить в загальну площу складає 38,1 кв.м.
27.08.2002 р. Комінтернівським бюро технічної інвентаризації зареєстровано 44/1000 частин торгово-оптової бази на праві колективної власності за Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД», про що здійснено відповідний реєстраційний запис у реєстровій книзі № 39/стр 8, за реєстровим № 8.
У подальшому між Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»як замовником та Приватним підприємством «Алко»(далі –ПП «Алко») як підрядником укладений договір підряду будівництва від 02.11.2006 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних, монтажних робіт, пов’язаних з будівництвом об’єкта.
Відповідно до пункту 2 цього ж договору сторони визначили, що об’єктом будівництва є складські приміщення. Пунктом 10 вказаного договору визначена договірна ціна на будівництво, що за згодою сторін склала 524 000 (п’ятсот двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Згідно пункту 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2000 року за № 945/5166 дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.
У відповідності до частини 3 цього ж пункту виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.
На виконання цих приписів Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»отримала в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської обласної державної адміністрації дозвіл на виконання будівництва № 75 від 13.12.2006 року. В цьому дозволі визначено, що виконання будівельних робіт здійснюється відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 289 від 23.09.2005 року «Укрінвестекспертиза».
Протягом 2007-2008 року ПП «Алко»здійснено будівництво об’єкту, визначеного відповідно до умов договору підряду будівництва від 02.11.2006 року, про що між ним як підрядником та Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»як замовником складені та підписані відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт. При цьому, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»у повному обсязі здійснила оплату за вищезазначеним договором, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 24.12.2007 року, 03.04.2007 року, 02.07.2007 року та 05.05.2008 року.
В свою чергу, положеннями статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до пункту 1 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Згідно пункту 2 цієї ж статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
З огляду на вищезазначене, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»правомірно набула право власності на новозбудований (створений) з власних матеріалів об’єкт нерухомості –будівлю складських приміщень, що розташована на території торгово-оптової бази, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4.
При цьому, заслуговує на увагу суду той факт, що 08.04.2008 року на ім’я Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД»виданий державний акт на право власності земельної ділянки площею 0,6885, що розташована на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району, 19 км Старокиївської дороги, 4, який підписаний головою Комінтернівської районної державної адміністрації та начальником Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 16.
В свою чергу, згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю –це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. У відповідності до підпункту «д»пункту 1 статті 90 цього ж Кодексу власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди.
Відповідно до положень статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Таким чином, вищенаведене ще раз підкреслює правомірність будування (зведення) Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»будівлі складських приміщень та набуття у подальшому позивачем права власності на вищезазначену будівлю.
Як вище зазначалося за текстом рішення, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»є власником 44/1000 частин торгово-оптової бази, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, 19 км Старокиївського дороги, № 4, відповідно до договору № 26826 купівлі-продажу нерухомого майна від 12.01.2001.
В свою чергу, згідно пункту 4 статті 357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
З огляду на це, новозбудована будівля складських приміщень є власністю Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД»як співвласника торгово-оптової бази та не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Тобто, вищезазначена будівля разом із виробничо-допоміжним корпусом складають 44/1000 частин торгово-оптової бази, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, 19 км Старокиївського дороги, № 4.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого за результатами проведення технічної інвентаризації Комунальним підприємством «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації»станом на 27.02.2009, виробничо-допоміжний корпус, придбаний позивачем на підставі договору № 26826 купівлі-продажу нерухомого майна, визначений в якості літ. «Е», а новозбудована будівля складу –в якості літ. «Н», «н».
З огляду на вищевикладене, Фірма «Нурі Інтернешнл ЛТД»є належним та законним власником виробничо-допоміжного корпусу, який позначений в технічному паспорті літерою «Е», та новозбудованого (створеного) об’єкту нерухомості –будівлі складу, яка позначена у технічному паспорті під літ. «Н», «н», що разом складають 44/1000 частин торгово-оптової бази та розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4.
Що ж стосується вимоги позивача про виділ у натурі 44/1000 частин торгово-оптової бази у вигляді окремих об’єктів нерухомості в окрему одиницю права власності, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Згідно підпункту «в»пункту 1 Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 судовий захист права приватної власності може здійснюватися шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
Подібна ж позиція відображена в інформаційному листі № 01-8/98 від 31.01.2001 року Вищого арбітражного суду України з наступними змінами та доповненнями. В цьому листі Вищим арбітражним судом України звернута увага на законодавчо закріплені принципи захисту прав власності. Так, в пункті 5 даного інформаційного листа визначено, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників –осіб, названих у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження, що є спільною власністю, про поділ спільного майна або виділ з нього певної частки.
Отже, підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що законом передбачений такий спосіб захисту, як виділ у натурі частки із спільного майна. При цьому, як випливає із змісту пункту 2 статті 364 Цивільного кодексу України виділ у натурі частки із спільного майна допускається, якщо таке виділення можливо згідно зі статтею 183 цього ж Кодексу. В свою чергу, остання дає визначення подільних (які можливо поділити без втрати її цільового призначення) та неподільних (які неможливо поділити без втрати її цільового призначення) речей.
Як встановлено висновком № 279/09 від 10.03.2009 про проведення судового будівельно-технічного дослідження, виготовленого спеціалістом ТОВ «Інтер-Консалт-Плюс», який має спеціальне знання в будівельно-технічній галузі, що підтверджується відповідним свідоцтвом Міністерства юстиції України, об’єкти нерухомості, а саме виробничо-допоміжний корпус, позначений в технічному паспорті літ. «Е»та будівля складу, яка позначена у технічному паспорті під літ. «Н»,«н»є самостійними, ізольованими, окремо стоячими будівлями, з огляду на що ці будівлі можуть бути виділенні у натурі із спільної часткової власності торгово-оптової бази в окрему одиницю права власності.
З урахуванням наведеного вище за текстом рішення правового аналізу правомірності позовних вимог в частині виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, враховуючи відсутність будь-яких перешкод для такого виділу, суд доходить висновку про можливість виділу у натурі 44/1000 частин торгово-оптової бази у вигляді окремих об’єктів нерухомості із торгово-оптової бази, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, 19 км Старокиївського дороги, № 4. При цьому, необхідно зазначити, що в розумінні пункту 2 статті 367 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності може припинятися лише у разі поділу спільного майна.
Також слід звернути увагу, що рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 162 від 23.06.2008 вирішено надати об’єкту нерухомого майна, який належить Фірмі «Нурі Інтернешнл ЛТД»наступну поштову адресу: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, 19 км Старокиївського шосе, № 4 «н».
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання. Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з пунктом 1 статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Зміст права власності визначений статтею 317 Цивільного кодексу України, згідно з якою власникові належить права володіння, користування та розпорядження. Статтею 319 вказаного Кодексу передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до пп. 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Крім того, наведене законодавче положення знайшло своє відображення й в статті 20 Господарського кодексу України, якою врегульовані питання захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів, якою теж визнання наявності або відсутності прав визначено як один із шляхів захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
При цьому, у відповідності до приписів статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позов про визнання права власності –це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно. Підставою для задоволення позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служать підтвердження позивачем своїх прав на майно. Вирішуючи спори, пов’язані з правом власності, суд виходить з того, що підтвердженням наявності такого права можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють безпосередньо самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (переходить) право власності.
Підсумовуючи усе вищенаведене, суд оцінює позовні вимоги Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД» обґрунтованими, доведеними належним чином відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України та такими, що ґрунтуються на законних підставах.
Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.
2. Поділити торгово-оптову базу, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4, виділивши Фірмі «Нурі Інтернешнл ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67500 Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4, код ЄДРПОУ 23862158) у натурі 44/1000 частин торгово-оптової бази із спільної часткової власності у вигляді окремих об’єктів нерухомості, а саме: виробничо-допоміжний корпус площею 1667,7 кв.м, позначений у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Е», та будівлю складу площею 3298,9 кв.м, позначену у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Н»,«н»в окрему одиницю права власності.
3. Визнати за Фірмою «Нурі Інтернешнл ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67500 Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4, код ЄДРПОУ 23862158) право власності на об’єкти нерухомості, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4 «н», а саме: виробничо-допоміжний корпус площею 1667,7 кв.м, позначений у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Е», та будівлю складу площею 3298,9 кв.м, позначену у технічному паспорті від 27.02.2009 літ. «Н»,«н».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06» (65086 м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 74, кв. 90 п/р 26007311203901 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 34320549) на користь Фірми «Нурі Інтернешнл ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67500 Одеська область, Комінтернівський район, 19 км Старокиївської дороги, 4, п/р 2600130530980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210, код ЄДРПОУ 23862158) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, з наступними змінами та доповненнями, та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 1 липня 2004 року № 1952-ІV з наступними змінами та доповненнями, це рішення суду являється правовстановлюючим документом, на підставі якого КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації»повинно прововести державну реєстрація прав власності на визначені у цьому рішенні об’єкти нерухомості.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Суддя Торчинська Л.О.
Судове рішення № 3331842, Господарський суд Одеської області було прийнято 18.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/17-09-381. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: