ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
УХВАЛА
іменем України
"28" серпня 2013 р. Справа № 817/546/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф. Охрімчук І.Г.,
при секретарі Кошиль О.Ю. , за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Ріненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер.Ма.Квелл" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ер.Ма.Квелл» звернулось з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання не чинним та скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ від 21.09.2012 №0007352350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» на суму 53 092,81грн., (в тому числі 41 930,25 грн. - сума основного зобов'язання та 11 162,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0007362350, яким позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 883 096,25 грн. (в тому числі 698 069,00грн. - сума основного зобов'язання та 175 027,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби від 21.09.2012 №0007352350 та №0007362350.
Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю аграрна компанія "Ер. Ма. Квелл" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00грн.
Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав і просить залишити її без задоволення.
Представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» зареєстроване Дубенською РДА Рівненської області (свідоцтво про державну реєстрацію Серія А 01 №235017) та з 23.08.2007, перебуває на податковому обліку в Дубенській ОДПІ і перебуває на спеціальному режимі оподаткування.
В період з 20.08.2012 по 27.08.2012 Дубенською ОДПІ проводилась документальна позапланова перевірка ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року, за результатами якої складено Акт від 15.09.2012 №220/22/35027073) згідно висновків якого встановлено порушення підприємством вимог п.4.1 ст.4, пп.11.2..1 п.11.2, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11, п5.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 41 930,25 грн. та порушення пп.7.3.1 п.7.3 пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.75 ст.7 п.8-1.6 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на суму 698 069 грн.
Такий висновок податковим органом зароблено у зв'язку із тим, що ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» реалізовано у 2009 році товар не власного виробництва.
На переконання податкового органу в підприємства відсутні власні та орендовані земельні ділянки для виробництва такої кількості реалізованої продукції. За таких обставин питома вага вартості сільськогосподарської продукції товариства склала менше 75 відсотків вартості всіх товарів, у зв'язку із чим такий платник податку перестав бути платником фіксованого с-г податку з 01.01.2010 та став платником податку на загальних підставах.
За наслідками розгляду акта перевірки податковою інспекцією прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
№0007352350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» на суму 53 092,81грн., ( в тому числі 41 930,25 грн. - сума основного зобов'язання та 11 162,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
№0007362350, яким позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 883 096,25грн. (в тому числі 698 069,00грн. - сума основного зобов'язання та 175 027,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, а тому продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки. Перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.
У податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» - особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Поряд з тим, відповідно до ч.2 ст. 1 вказаного Закону - фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) в тому числі - податку на прибуток.
ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» протягом періоду 01.07.2009 - 31.12.2010 було платником фіксованого сільськогосподарського податку і за наслідками проведеної перевірки податковим органом, жодних порушень по сплаті вказаного податку позивачем виявлено не було.
Разом з тим, за результатом проведеної перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» задекларовано в спеціальній декларації обсяг реалізованої продукції на суму 3859497,03 грн. в тому числі ПДВ - 643249,50 грн. Однак в підприємства відсутні власні та орендовані земельні ділянки для виробництва такої кількості реалізованої продукції.
За таких обставин податковим органом зроблено висновок, що ТОВ АК «Ер.Ма.Квелл» реалізовано у 2009 році товар не власного виробництва.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу дотримання Позивачем порядку державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки №3 від 04.07.2007.
Відносини щодо оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншим цивільним законодавством України.
Приписами ст.14 ПК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу XIV ПК - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції; сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (перелік є вичерпним).
Наявність земель за їх категоріями обліковується землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.98 р. N 377 (форма N 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності»).
Із листа-відповіді Дубенської районної державної адміністрації від 03.09.2012 №2842/02-19/12 на запит Дубенської ОДПІ вбачається, що за ТОВ «Ер.Ма.Квелл» згідно форми 6-ЗЕМ рахувались угіддя:
станом на 01.01.2009 - 3,0 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3,0 га - рілля;
станом на 01.01.2010 - 3,0 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3,0 га - рілля.
Разом з тим, у 2009 році ТОВ «Ер.Ма.Квелл» надало в управління статистики заключний звіт про посівні площі сільськогосподарських культур в кількості 253 га.
Вказані обставини свідчать про те, що протягом перевіряємого періоду позивачем в його господарській діяльності використовувались не лише власні земельні ділянки.
Із договору суборенди земельної ділянки №3, від 04.09.2007 вбачається, що протягом перевіряємого періоду у позивача на праві суборенди перебувала у користуванні земельна ділянка площею 500 га (ділянка надана для вирощування с/г продукції). Вказана ділянка на праві оренди належала ТОВ СП "Наша Україна".
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.
Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.
Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.
Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.
Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.
Перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок, а тому у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва.
Аналогічним чином відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.
Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.
Пунктом 1.7. Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №837 від 17.12.2010 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", яким встановлено методику складання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік, визначено, що при складанні розрахунку питомої ваги сільгосппродукції необхідно керуватися даними бухгалтерського обліку. В той же час, в акті перевірки не наведено фактів невірного складання розрахунку позивачем з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку, чи на інші документи, які б свідчили про постачання позивачем сільгосппродукції не власного виробництва, або іншої продукції чи послуг що привело до неправильного розрахунку частки - питомої ваги, хоча для здійснення донарахування податкових зобов'язань в зв'язку з порушенням питомої ваги, акт повинен містити докази, з посиланням на первинні документи про постачання підприємством несільськогосподарських товарів, або сільськогосподарських товарів не власного виробництва, питома вага яких перевищувала 25%. Таких доказів акт не містить, а відповідачем зазначених доказів суду не надано, натомість із акта перевірки слідує, що фактів придбання позивачем сільськогосподарської продукції у інших юридичних або фізичних осіб перевіркою не встановлено, а сільськогосподарська продукція про яку йдеться у акті перевірки є продукцією власного виробництва позивача.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Ріненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" березня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук
Повний текст виготовлено 03.09.2013 року
З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк
Повний текст cудового рішення виготовлено "04" вересня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ер.Ма.Квелл" вул.Центральна,4,с.Семидуби,Дубенський район, Рівненська область,35650
3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Грушевського,134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600
Судове рішення № 33317875, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/546/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: