Постанова № 33317848, 14.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2013 року місто Севастополь 10 год. 31 хв. Справа №827/1780/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби - Ксенза Олексія Миколайовича, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі05 жовтня 1999 року, довіреність від 21 лютого 2013 року № 7/9/10.0-25;

представника відповідача - Приватного підприємства «Сарепта» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби до Приватного підприємства «Сарепта» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Сарепта» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 849 грн. 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки від 28 жовтня 2010 року № 5053/15-1/34224667 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року № 0003561510/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у загальному розмірі 850 гривень 00 копійок. З врахуванням переплати у сумі 1 грн. 00 коп., сума заборгованості складає 849 грн. 00 коп. Проте, вказана сума штрафних санкцій відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2010 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності подання податкової звітності за податку на прибуток Приватним підприємством «Сарепта».

За результатами перевірки складено акт від 28 жовтня 2010 року № 5053/15-1/34224667.

У акті перевірки зафіксовано, що у порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент вчинення порушення, Приватним підприємством «Сарепта» до податкового органу не було надано податкові декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, за 11 місяців 2008 року , за 2008 рік та 1 квартал 2009 року.

За результатами перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року № 0003561510/0 про застосування до Приватного підприємства «Сарепта» штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 850 грн. 00 коп. (170 грн. 00 коп. х 5).

Податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу Приватного підприємства «Сарепта» поштою з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення було повернуто до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не значиться».

Відповідно до абзацу 2 пункту 58.3 статті 58 Кодексу у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до підпункту 7.11.12. пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій. Такий Порядок затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року № 233.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення заборгованості попередніх періодів, відповідачу були направлені податкові вимоги.

Першу податкову вимогу від 28 грудня 2010 року № 1/382 було надіслано Приватному підприємству «Сарепта» рекомендованим листом та повернуто на адресу відправника з позначкою поштового відділення зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться».

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.

Таким чином, з врахуванням переплати у розмірі 1 грн. 00 коп. сума заборгованості відповідача складає 849 гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі податкового боргу або його частини. Погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, потребує відповідного дозволу суду. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, примусове списання коштів - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, якого звільнено від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Сарепта» на користь державного бюджету Гагарінського району м. Севастополя заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови складено 19 серпня 2013 року.

Суддя С.А. Водяхін