Ухвала суду № 33317807, 04.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа №805/5562/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Попова В.В.,Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Турко І.Б.

за участю:

представника позивача: Пустовгар А.О.

представника відповідача: Лобатої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0000441517/9654/10-15-17-3, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0000441517/9654/10-15-17-3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0000441517/9654/10-15-17-3 задоволено частково, а саме:

скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 09.04.2013 № 0000441517/9654/10-15-17-3 про збільшення Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 73 копійки, у тому числі за основним платежем - 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять) гривень 15 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями - 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 58 копійок;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області та включено до ЄДРПОУ за кодом 31599557, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Управління статистики у місті Красноармійську від 16.11.2012. Позивач діє на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції Міністром енергетики та вугільної промисловості 01.06.2011, наказом № 174.

20.02.2013 позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року, в якій задекларував суму ПДВ до сплати в бюджет 5 973 665 гривень (р. 25). У рядку 17 податкової декларації позивач задекларував податковий кредит в сумі 13 474 240,00 гривень.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року, за наслідками якої було складено відповідний акт перевірки від 22.03.2013 № 226/15-17-3-31559557.

Згідно висновків вказаного акту, камеральною перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у вигляді включення до складу податкового кредиту по декларації ПДВ за січень 2013 року податкової накладної від 31.12.2012 за № 4025 на суму ПДВ 1 765,15 гривень по постачальнику ПАТ «МТС Україна», згідно з наданою до декларації Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації ПДВ за січень 2013 року по постачальнику ПАТ «МТС Україна» подано після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

На підставі акту перевірки 09.04.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000441517/9654/10-15-17-3 про збільшення Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 73 копійки, у тому числі за основним платежем - 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять) гривень 15 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями - 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 58 копійок.

20.02.2013 позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року, в якій визначив суму податкового кредиту 13 474 240,00 гривень.

Відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року, до складу податкового кредиту увійшла сума ПДВ у розмірі 1744,42 грн. за податковою накладною № 4025 від 31.12.2012, виданою ПАТ «МТС Україна».

До податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року позивач додав Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначив вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником: «податкова накладна підписана та скріплена печаткою засобом факсиміле».

Вказана податкова накладна видана позивачу ПАТ «МТС Україна» за наслідками господарської операції по договору про надання телекомунікаційних послуг від 07.06.1996.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктами 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивачем разом із декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року було подано до інспекції Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначив вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником: «податкова накладна підписана та скріплена печаткою засобом факсиміле».

До Додатку 8 позивачем додані платіжне доручення № 57 від 11.01.2013 на суму 11 252,84 гривні та рахунок за телекомунікаційні послуги на суму 11 252,84 гривні, які відповідають вимогам законодавства щодо їх форми та змісту та підтверджують суму сплаченого податку на додану вартість у ціні придбаного товару.

Включаючи до складу податкового кредиту ПДВ суму податку за податковою накладною № 4025 від 31.12.2012 позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, відповідач не мав правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, та для застосування фінансових санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0000441517/9654/10-15-17-3 - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 05 вересня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

В.В.Попов

М.І.Старосуд