Постанова № 33317648, 27.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 р. (15:25) Справа №801/6207/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р.

Представники сторін:

представник позивача - Рєдкозубова О.Є., довіреність № б.н. від 15.06.13р.;

представник відповідача - Григор'єв І.О., довіреність № 50/10.1 від 17.04.13р.;

представник відповідача - Макієнко Н.Ю., довіреність № 8/10 від 29.07.13р.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства. На думку позивача саме компанія Forsdell Developments Limited є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п.103.2 та п.103.3 ст. 103 ПУ України.

У письмових запереченнях на позов, що надійшли до суду поштою, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити зазначаючи, що висновки Акту перевірки обґрунтовані та доведені обставинами викладеними у Акті. Згідно акту перевірки доходи нерезидента не оподатковувались відповідно до вимог Угоди між Урядом СРСР і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна. Але враховуючи те, що фірма Forsdell Developments Limited (Кіпр) не є власником торговельних марок і промислових знаків за які сплачується роялті, оподаткування доходів нерезидента має здійснюватись на загальних підставах ставкою 15% відповідно до п. 160.2 ст.160 розділу III Податкового кодексу України. За результатами перевірки встановлено, що податок з доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків утримувався у загальній сумі 2 864 811,84 грн. при виплаті доходу на користь нерезидента фірмі Forsdell Developments Limited (Кіпр) в загальній сумі 19 098 745,58 грн. Податок з доходу нерезидента у сумі 28 648 11грн. підприємством до бюджету не перерахований (а.с.143-144).

У судовому засіданні, що відбулося 27.08.13р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим (правонаступником якої є Держана податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" з питань виплат доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за період з 01.04.2012р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 09.01.2013р. №1/41-10/36499654 (далі-Акт) (а.с.15-21).

У висновках Акту перевірки встановлено, що позивачем були допущені порушення п. 160.2 ст. 160 розділу ІІІ Податкового Кодексу України, що виразилося у неутриманні податку на доходи нерезидентів з джерелом його походження з України у сумі 2864811,84грн. та сплаті до бюджету України цього податку під час здійснення виплати доходу на адресу нерезидентів.

На підставі зазначеного Акту Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп., з яких за основним платежем - 2864811грн.84коп., за штрафними санкціями - 1432405грн.92коп. (а.с.29).

Рішенням Окружної ДПС центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 28.03.2013р. податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.32-34).

Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 30.05.2013р. податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. та рішення Окружної ДПС центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС, прийняте за розглядом скарги залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.36-36).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у період що перевірявся (з «01» квітня 2012 року по «30» вересня 2012 року) ТОВ "Кримська водочна компанія" мало взаємовідносини з фірмою Forsdell Developments Limited (Кіпр) згідно субліцензійних договорів № 01/09-11МY/02 від 01.09.2011 року та 01/09-11МF від 01.09.2011 року.

Відповідно до Сертифікату від 07.02.2012р. Forsdell Developments Limited (м. Нікосія) є резидентом Кіпру та у відповідності до уникнення подвійного оподаткування прибутків і майна між урядом Республіки Кіпр і урядом СРСР, підписаної в Москві 29.10.1982 р., яка продовжує діяти між Республікою Кіпр і Україною, вищенаведений резидент підлягає оподаткуванню в Кіпрі по відношення до прибутків всіх ресурсів, починаючи з 11/05/2011р., дати його реєстрації в бюро Реєстрації Компанії і офісі Офіційного Ліквідатора майна (а.с.38-41).

Згідно з умовами Субліцензійного договору № 01/09-11МY/02 від «01» вересня 2011 року Субліцензіар (Forsdell Developments Limited) надав Субліцензіату (ТОВ «Кримська водочна компанія») право на використання торгової марки, як на зареєстрований знак для товарів та послуг свідоцтвами України: №47015 "МІРНА", № 47016 "МЕRNAУА", № 37247 "МЕРНАЯ" № 37250 «МЪРНАЯ»,та зареєстрованих свідоцтвами Міжнародним Бюро всесвітньої організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ):№ 924787 "МЕRNAУА", № 923156 «МЪРНАЯ» (а.с.42-45).

З матеріалів справи вбачається, що право на використання торгової марки було надано Субліцензіару (Forsdell Developments Limited) на підставі субліцензійного договору від «01» вересня 2011 року № 01/09-11 МY /01 від Raywood Holding Limited, яке набуло це право за основним ліцензійним договором № 01/09-11МF від 01/09/2011 року (а.с.46-53)

Зі змісту Субліцензійного договору № 01/09-11МF/02 від «01» вересня 2011 року вбачається, що Субліцензіар (Forsdell Developments Limited) надав Субліцензіату (ТОВ «Кримська водочна компанія») право на використання зареєстрованих знаків для товарів та послуг, зареєстрованих свідоцтвами України №55331 «МЕДОФФ», № 45272 «МЕDОFF», зареєстрованих свідоцтвами Міжнародним Бюро всесвітньої організації Інтелектуальної Власності № 831910 «МЕDОFF» (а.с.54-64).

Вищенаведене право на використання зареєстрованих знаків для товарів та послуг, було надано Субліцензіару (Forsdell Developments Limited) на підставі субліцензійного договору від «01» вересня 2011 року № 01/09-11 МF /01 від Raywood Holding Limited, яке набуло це право за основним ліцензійним договором № 01/09-11МF від 01/09/2011 року.

За умовами вищенаведених договорів, Субліцензіар надає Субліцензіату право і субліцензію, без права видавати наступні субліцензії, на використання торгового знаку у якості торгового знаку у зв'язку з виробництвом, рекламою, просуванням, продажем та дистрибуцією продукції по всій території, на якій існують юридичні права на торговий знак та на якій виробляється, реалізується або рекламується продукція або товарний знак. Ліцензія надається терміном до 30.10.12р., якщо її не буде припинено достроково або продовжено. Протягом дії ліцензії Субліцензіат виплачує Субліцензіару винагороду (ліцензійний платіж) розмір якого та термін сплати узгоджується у додатковій угоді до даного договору.

Суд звертає увагу на те, що обсяги та вартість продукції, яка реалізована під вищенаведеними торговими марками за спірний період не оспорюється сторонами.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом. При цьому під терміном "платежі за авторськими правами та ліцензіями" розуміють будь-які платежі, які отримані як компенсація за продаж, використання або надання права використання.

Доходи у вигляді роялті, сплачені резидентами України, є доходами нерезидента з джерелом їх походження з України (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються, зокрема, витрати з нарахування роялті (абз. 1 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України). При цьому, відповідно до абз. 2 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов, зокрема, особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з п. 160.2 ст. 160 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Разом з тим, відповідно до п. 103.3 ст. 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

З огляду на викладене, якщо договір, який укладено правовласником та платником податків, не є договором комісії, доручення та агентським договором, для оподаткування платежів, які нараховуються на користь нерезидента, платник податку може застосовувати положення ст. 103 ПК України і міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Водночас, згідно з п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Таким чином, Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами.

Згідно з ст. 6 вказаної Угоди платежі за авторськими правами і ліцензіями, які нараховуються із джерел в одній із Договірних країн із особою із постійним місцезнаходженням в іншій Договірній країні, не підлягають оподаткуванню у першій країні.

Документом, який підтверджує, що нерезидент, якому виплачуються роялті, є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником), є договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Стаття 1107 ЦК України встановлює декілька видів договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, серед яких: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1108 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

З матеріалів справи вбачається, що власником знаків для товарів і послуг ТОВ "Кримська водочна компанія" виключне право їх використання було передане компанії Forsdell Developments Limited терміном до 30.10.12р., тобто власник не має права використовувати зазначені торговельні марки на території України, як і надавати право на їх використання іншим особам. За таких умов, у зазначених правовідносинах компанія Forsdell Developments Limited є особою, що має право на отримання доходів, тобто для позивача є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п. 103.2 та п. 103.3 ст. 103 ПКУ.

За таких умов, суд вважає що позивач правомірно не здійснював утримання податку з доходу, що був виплачений ним на користь резидента Республіки Кіпр компанії Forsdell Developments Limited, з урахуванням чого у Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п. 160.2 ст. 160 ПК України, та відповідно, для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, натомість, позивачем було надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.08.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.09.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим (правонаступник якої є Держана податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп., з яких за основним платежем - 2864811грн.84коп., за штрафними санкціями - 1432405грн.92коп.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь,вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070; рахунки невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, Україна, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова,19; ЄДРПОУ 36499654; р/р 2600716690 в КРД АТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, або на інший рахунок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.