Рішення № 33317122, 05.09.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Фазикош Г.В., Кеміня М.П.

при секретарі - Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 29 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Затиснянський хімічний завод» про стягнення заборгованості по виплаті аліментів,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Затиснянський хімічний завод» про стягнення заборгованості по виплаті аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі рішення Свалявського районного суду ОСОБА_2 має сплачувати аліменти на утримання дітей до досягнення повноліття. Відрахування частини заробітної плати для сплати аліментів проводить ПАТ «Затиснянський хімічний завод» оскільки останній там працює. Проте за період з липня 2012 року по січень 2013 року ніяких виплат по аліментах відповідачем не проводилось внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3419 грн., яку ОСОБА_1 просила стягнути. В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 7800 грн., пені за прострочення сплати боргу в розмірі 11369 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням суду першої інстанції збільшені позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ «Затиснянський хімічний завод» заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 3419 грн., пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 5333,80 грн. та судові витрати. В решті збільшених позовних вимог відмовлено.

Позивачка ОСОБА_1 не погодилась з цим рішенням, порушила питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким просила збільшені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апелянтка та її представник не явились, про причину неявки не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено відповідними розписками.

В судове засідання не явився також представник відповідача і тому суд, розглянув справу у відсутності сторін та без фіксації судового процесу відповідно до ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, а відповідно до ч.3 цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду; відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існують правовідносини, які повинні регулюватися нормами Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження»; заборгованість відповідача по виплаті аліментів складає 3419,25 грн.; відповідно до ст. 196 СК України суд визначив розмір неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Однак, з даним висновком суду не можна повністю погодитись на підставі наступного.

Пред'являючи позов, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів обґрунтовувала його посиланням на ст. 86 ЗУ «Про виконавче провадження». Однак дана норма ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент пред'явлення позову) регулює питання перевірки законності виконавчого провадження, яке не має жодного відношення до даної справи. Натомість згідно ст. 87 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Враховуючи вищенаведене, до даних правовідносин слід застосовувати норми цивільного законодавства та ЗУ «Про виконавче провадження». Нормами Сімейного кодексу регулюються відношення між платником та стягувачем аліментів. В даному випадку Затиснянський хімічний завод не є платником аліментів: він лише виконує рішення суду про стягнення аліментів з платника аліментів, який є працівником цього заводу. Тому в рішенні суду першої інстанції слід виключити посилання на ст.196 СК України. Відповідно рішення суду є невірним в частині грошових стягнень, які суд першої інстанції обґрунтовував вимогами цієї статті.

Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки №11 від 18 січня 2013 року ПАТ «Затиснянський хімічний завод» має заборгованість по виплаті аліментів за період липень-грудень 2012 року в сумі 2792 грн. (а.с.3).

Також згідно довідки №57 від 4.03.2013 року ПАТ «Затиснянський хімічний завод» має заборгованість по виплаті аліментів за січень 2013 року в сумі 627,25 грн. (а.с.4).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна заборгованість відповідача становить 3419, 25 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що загальна заборгованість відповідача становить 3419. 25 грн. 3% річних за 215 днів становить 60.41 коп. Саме ці суми підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується інфляційних нарахувань за весь час прострочення, то слід зазначити, що відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Розмір індексу інфляції у 2012 році за даними Державної служби статистики України склав 99,8 %, а тому в даному випадку ці вимоги ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Щодо посилання апелянтки на те, що суд безпідставно відмовив у розподілі судових витрат за результатами розгляду справи, то слід зазначити, що витрати за надання правової допомоги позивачкою не доведено: вказівка на розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу в 722,28 грн. не є доказом реальної сплати позивачем такої суми, оскільки зазначений розрахунок може бути належним доказом такого факту при наявності відповідного фінансового документа, яким би підтверджувалось факт реальної сплати цієї суми.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.307, 309, 315 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольни частково.

Рішення Свалявського районного суду від 29 липня 2013 року по даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину наступним чином.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Затиснянський хімічний завод», що знаходиться за адресою смт. Королево, вул. Заводська, 1 Виноградівського району Закарпатської області, код ЗКПО 05792908 на користь ОСОБА_1, 1974 р.н., мешканки АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 3419, 25 грн., пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 60.41 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді :