Рішення № 33316631, 06.06.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

06.06.2013

Справа № 0818/3891/2012 2/335/124/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року місто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Корягіній Ю.С., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - ЗОУ АТ „Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради; відділ ГІРФО УМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення і зняття з реєстраційного обліку ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - ЗОУ АТ „Державний ощадний банк України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради; відділ ГІРФО УМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення і зняття з реєстраційного обліку, який у ході розгляду було уточнено, зазначивши наступне.

26 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Орджонікідзевське відділення №7717 м. Запоріжжя та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 375, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 59 700,00 доларів США.

26 грудня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 375-іф. Відповідно до умов вищевказаного іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання Позичальником, іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Рішенням від 26 листопада 2009 року у справі №2-1819/2009 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, суму заборгованості було стягнуто з Відповідача. 22 квітня 2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання цього рішення.

22 лютого 2012 р. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було описано та арештовано квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить Відповідачу 1 на праві власності та є предметом іпотеки.

Всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу Іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги про добровільне звільнення житлового приміщення.

Якщо мешканці не звільняють квартиру у встановлений законом строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

21 лютого 2012 року Банк надіслав Відповідачу вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення, яка була отримана ним 24.02.2012 р.

Станом на 24 березня 2012 року Відповідач предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 не звільнив та заборгованість за кредитним договором не погасив.

На запит суду від КП ВРЕЖО №13 надійшла довідка про склад сім'ї, відповідно до якої в квартирі, яка є предметом іпотеки зареєстровано місце проживання неповнолітнього - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Тобто зареєстровано неповнолітнього було після укладення іпотечного договору, при цьому Іпотекодержателя повідомлено про це не було.

На підставі п.п. 3.3.10 Іпотечного договору №375-іф Іпотекодавець був зобов'язаний у тридцятиденний строк повідомити Банк про реєстрацію інших осіб за адресою місцезнаходження Предмету іпотеки... Реєстрацією в квартирі цих осіб та неповідомленням про це Банку ОСОБА_1 порушила умови іпотечного договору.

Виходячи з цього, для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3, згода органу опіки і піклування не потрібна, оскільки він має обох батьків і опіка органу опіки і піклування над ним не встановлювалась, лише може бути потрібним підтвердження того факту, що ОСОБА_3 не позбавлений батьківського піклування та під опікою не перебуває.

На підставі викладеного, просить суд:

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором про іпотечний кредит №375 від 26.12.2006 р. - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0265 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» в розмірі, встановленому Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009 р. у справі №2-1819/2009 р. - 484 283 грн. 90 коп. (Чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят три грн. 90 коп.) за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Запоріжжя;

- стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими належним чином причини неявки суду не повідомили. Відповідач ОСОБА_1 надала суду заперечення проти позову, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник 3-ої особи - органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Представник третьої особи - відділу ГІРФО у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так судом встановлено, що 26 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Орджонікідзевське відділення №7717 м. Запоріжжя (Банк, Позивач) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) був укладений договір про іпотечний кредит № 375 (Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 59 700,00 доларів США.

26 грудня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 375-іф. Відповідно до умов вищевказаного іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання Позичальником, іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за зазначеним кредитним договором. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2009 року у справі №2-1819/2009, було стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 482 553,90 грн.

22 квітня 2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного рішення.

22 лютого 2012 р. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було описано та арештовано квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить Відповідачу 1 на праві власності та є предметом іпотеки.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Житлового Кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу України, статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення його мешканців.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно довідки єдиного розрахунково - реєстраційного центру КП „ВРЕЖО №13" від 04.07.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1, 1962 р.н., ОСОБА_2, 1986 р.н., ОСОБА_3, 2009 р.н.

Крім того, відповідно штампу у паспорті НОМЕР_4 виданого Орджонікідзевським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 03.07.2009 року, за зазначеною адресою зареєстрована відповідач ОСОБА_4, 1988 р.н. з 04.07.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2012 року Банк направило на адресу Відповідачів вимогу № 2/366/744 про звільнення квартири, яка є предметом іпотеки, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідачі з малолітньою дитиною не звільнили в добровільному порядку квартиру, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про виселення.

Як свідчать матеріали справи малолітня дитина ОСОБА_3, 2009 р.н. зареєстрована за адресою знаходження предмета іпотеки з 2009 року, тобто після укладання договору кредиту та іпотеки, реєстрація місця проживання дитини в іпотечній квартирі з Банком не узгоджувалась.

З іпотечного договору вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_1, укладаючи та підписуючи іпотечний договір від 26.12.2006 року, в п. 3.3.10 зобов'язалася у тридцятиденний строк повідомляти Банк про реєстрацію інших осіб за адресою місцезнаходження Предмету іпотеки.

Таким чином, судом встановлено, що на час укладання іпотечного договору у квартирі АДРЕСА_5 була зареєстрована лише відповідач ОСОБА_1, інші відповідачі були зареєстровані пізніше, тобто після укладення іпотечного договору без повідомлення про це Банку, як це передбачено п. 3.3.10 іпотечного договору, що дає суду підстави вважати реєстрацію відповідачів у зазначеній квартирі з метою перешкоджанню права Банку на звернення стягнення на цю квартиру та уникнення ОСОБА_1 таким чином від зобов'язань взятих на себе за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачі мешкають та зареєстровані в квартирі, на яку судом задоволено вимогу про звернення стягнення, суд вважає позовні вимоги Банку про їх виселення з квартири обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідачки про те, що Банк не має права виселяти малолітню дитину з квартири, оскільки дитина не має іншого місця проживання є безпідставними, оскільки судом достовірно встановлено, що на час укладення іпотечного договору ОСОБА_3 не мав ні права власності на предмет іпотеки, ні права користування зазначеною квартирою.

Вирішуючи позовні вимоги про зняття з реєстраційного обліку місця проживання відповідачів, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, а також у зв'язку із задоволенням судом позовних вимог про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 суд вважає обґрунтованими вимоги Банку про зняття з реєстраційного обліку за зазначеною вище адресою відповідачів.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн.

Керуючись ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - ЗОУ АТ „Державний ощадний банк України - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором про іпотечний кредит №375 від 26.12.2006 р. - квартиру (реєстраційний номер 121396), загальною площею 64.16 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 08.10.1999 р., зареєстрованому Запорізькою товарною біржею «Українська» за реєстраційним номером 70572, та договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 1.1. 26 грудня 2006 року за реєстровим номером 7740, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0265 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у розмірі, встановленому рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009 р. у справі №2-1819/2009 р. - 482 553, 90 (чотириста вісімдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 90 коп.) грн., за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_3, з квартири АДРЕСА_1

Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_3, за адресою: квартира АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_3, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - ЗОУ АТ „Державний ощадний банк України (МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363) судовий збір у розмірі 107, 30 (сто сім гривень 30 коп.) грн. у рівних частках.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.А.Крамаренко