Рішення № 33314990, 29.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12470/13 29.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд"

про стягнення 140690,47 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Пацалюк С.М., довіреність № 24 від 20.05.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" про стягнення 140690,47 грн. на підставі Договору підряду № 36 від 19.10.2011 р., з яких: 138420,38 грн. основного боргу, 2270,09 грн. 3 % річних за період з 06.12.2012 р. по 24.06.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору підряду № 36 від 19.10.2011 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені наведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив не повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/12470/13 та призначено розгляд справи на 15.07.2013 р. об 11:00 год.

15.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи, а саме: заяви про відсутність аналогічного спору; довідки позивача про відкриті рахунки; платіжного доручення та опису вкладення; копії витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.07.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.07.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.07.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 29.08.2013 о 14:00 год.

29.08.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі № 910/12470/13, згідно яких повідомив суд про направлення відповідачу акту звірки взаємних розрахунків та позовної заяви з доданими до неї документами, а також надав пояснення з приводу визначення початку періоду нарахування 3 % річних відповідно до умов договору.

29.08.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку із допущеною помилкою при визначенні початку періоду нарахування 3% річних, зменшив позовні вимоги в цій частині та просив стягнути з відповідача 2256,25 грн. 3% річних. В іншій частині позовні вимоги позивач залишив без змін.

В судове засідання, призначене на 29.08.2013 р., з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.08.2013 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 03.07.2013 р. та від 15.07.2013 р. не виконав, про порушення провадження у справі та про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи. При цьому поштові відправлення з ухвалами суду від 03.07.2013 р. та від 15.07.2013 р. були направлені відповідачу за адресою 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, будинок 23-Б., вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 29.08.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.08.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. здійснювався розгляд заяви про зменшення позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 29.08.2013 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 140676,63 грн., з яких: 138420,38 грн. основного боргу, 2256,25 грн. 3 % річних за період з 08.12.2012 р. по 24.06.2013 р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011 року між позивачем, визначеним як Субпідрядник, та відповідачем, визначеним як Генпідрядник, був укладений Договір підряду № 36 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Субпідрядник (позивач) зобов'язався власними силами та на свій ризик виконати підрядні роботи, передбачені даним договором по об'єкту: "Адміністративно-побутовий комплекс по вул. М. Амосова, 12 у Солом'янському р-ні м. Києва" (далі - Об'єкт), а Генпідрядник (відповідач) зобов'язався прийняти виконану Субпідрядником роботу згідно Акту приймання-передачі (КБ-2В) і оплатити її. У п.п. 1.2.1 п. 1.2 Договору були визначені види робіт за Договором, а саме: прокладання зовнішніх мереж дощової каналізації.

Пунктом 2.3 Договору встановлено обов'язок Генпідрядника (відповідача) оплатити виконану роботу Субпідрядника (позивача).

Згідно п. 3.1 Договору встановлено обов'язок Субпідрядника (позивача) якісно виконати підрядні роботи і здати Генпідряднику (відповідачу) готовий Об'єкт та нести повну відповідальність за техніку безпеки, охорону праці робітників, пожежну безпеку, природоохоронні заходи, чистоту прилеглої території під час виконання підрядних робіт.

Згідно з п. 4.1 Договору сторони узгодили, що вартість підрядних робіт по Договору визначається згідно Договірної ціни та локального кошторису, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору загальна вартість робіт по Договору складає 329638,90 грн. (з ПДВ).

Порядок розрахунків за Договором визначений, зокрема, пунктами 4.3, 4.4, 4.5 Договору, а саме: аванс на закупівлю матеріалів та виконання робіт складає 60% від загальної вартості підрядних робіт за виставленими рахунками; остаточний розрахунок за виконані роботи Генпідрядник Субпідряднику здійснює після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за Договором та Додатковою угодою протягом 5 (п'яти) робочих днів; розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі, у національній валюті України.

Згідно з п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прострочених зобов'язань та від відповідальності за невиконання своїх обов'язків.

Позивач зазначив, що відповідно до п. 4.3 Договору відповідач перерахував на рахунок позивача 100000,00 грн. передоплати, що підтверджується банківською випискою від 22.11.2011 р.

В свою чергу, на виконання Договору позивач виконав та передав відповідачу підрядні роботи на суму 238420,38 грн. (з ПДВ), що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (далі - акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3):

- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2011 р. від 30.12.2011 р. на суму 99837,46 грн. (з ПДВ);

- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. на суму 138582,92 грн. (з ПДВ).

Отже, враховуючи здійснену відповідачем передоплату спірних робіт в сумі 100000,00 грн., позивач зазначає, що відповідач повністю оплатив виконані роботи по акту форми № КБ-2в та довідці форми № КБ-3 від 30.12.2011 р. на суму 99837,46 грн. та частково оплатив роботи по акту форми № КБ-2в та довідці форми № КБ-3 від 30.11.2012 р. на суму 162,54 грн.

Натомість, станом на час звернення позивача з позовом до суду залишаються не оплаченими виконані роботи по акту форми № КБ-2в та довідці форми № КБ-3 від 30.11.2012 р. на суму 138420,38 грн. (основний борг).

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів форми № КБ-2в та довідок форми № КБ-3 від 30.12.2011 р. та від 30.11.2012 р. підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 238420,38 грн.

При цьому вищенаведені акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 4.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач позивачу здійснює після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за Договором та Додатковою угодою протягом 5 (п'яти) робочих днів.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи за актом форми № КБ-2в та довідкою форми № КБ-3 від 30.11.2012 р. протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання вказаного акту та довідки, тобто, до 07.12.2012 р. включно (30.11.2012 р. + 5 робочих днів).

Отже, враховуючи здійснення відповідачем передоплати на підставі Договору в сумі 100000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, суд прийшов до висновку про те, що заборгованість відповідача на підставі Договору станом на час розгляду спору по суті становить 138420,38 грн. (238420,38 грн., загальна сума виконаних підрядних робіт за Договором - 100000,00 грн., сума передоплати = 138420,38 грн., основний борг).

Додатково заборгованість відповідача перед позивачем у вищенаведеній сумі підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звіряння взаємних розрахунків на 03.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" та Приватним акціонерним товариством "Корпорація Укржилбуд" за Договором підряду № 36 від 19.10.2011 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

При цьому суд зазначає, що відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 138420,38 грн. повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 2256,25 грн. 3 % річних за період з 08.12.2012 р. по 24.06.2013 р. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 4.4 Договору, судом встановлено, що відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи по акту форми № КБ-2в та довідці форми № КБ-3 від 30.11.2012 р. в строк до 07.12.2012 р. включно (30.11.2012 р. + 5 робочих днів), а отже початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за наведеним актом та довідкою слід обраховувати з 08.12.2012 р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за актом форми № КБ-2в та довідкою форми № КБ-3 від 30.11.2012 р. за період 3 08.12.2012 р. по 24.06.2013 р., судом встановлено, що сума 3 % річних за вказаний період становить 2264,03 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів138420.38 (борг за актом форми № КБ-2в та довідкою форми № КБ-3 від 30.11.2012 р.)08.12.2012 - 24.06.20131993 %2264.03

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 2256,25 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 2256,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2813,53 грн.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в т.ч. визначено підстави такого повернення. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини 1 цієї статті).

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється а порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою № 119 від 27.06.2013 р. сплатив судовий збір в розмірі 2814,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 10.06.2013 р, оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, при зверненні з позовом до суду (ціна позову 140690,47 грн.) позивач мав сплатити 2813,81 грн. судового збору, отже переплата станом на час звернення з позовом до суду становила 0,29 грн. (2814,10 грн. - 2813,81 грн. = 0,29 грн.).

Оскільки в подальшому суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (нова ціна позову 140676,63 грн.) та судовий збір за такі вимоги мав становити 2813,53 грн., то вцілому переплата судового збору склала 0,57 грн. (2814,10 грн. - 2813,53 грн. = 0,57 грн.), які підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 837, 838, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 22931511), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 19, кв. 8; ідентифікаційний код 33447996) 138420,38 грн. (сто тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 38 коп.) основного боргу, 2256,25 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 25 коп.) 3% річних, 2813,53 грн. (дві тисячі вісімсот тринадцять гривень 53 коп.) судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 19, кв. 8; ідентифікаційний код 33447996) з Державного бюджету України 0,57 грн. (нуль гривень 57 коп.) судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 13 від 10.06.2013 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.09.2013 р.

Суддя Гумега О.В.