Рішення № 33314983, 27.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10950/13 27.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс"

про стягнення 97 936,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Дубина В.В.

від відповідача: Шуляр С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер " (далі-позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" (далі-відповідач) про стягнення 97 936,00 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору з виконання робіт №17/05-12 від 17.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

18.06.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про перенесення судового засідання через неможливість надання всіх необхідних документів у судове засідання та відсутність керівництва на території України.

20.06.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2013 р. та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із підготовкою документів, необхідних для об'єктивного вирішення спору.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

16.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому частково визнав позовні вимоги у розмірі 85 000,00 грн. При цьому, зазначив, що позивачеві було передано для переробки 6 721,66 м.куб. матеріалів, а роботи по переробці матеріалів в об'ємі 264,00 м.куб. відповідачем не передавались, тому у підписанні акту №ОУ-0000190 від 16.07.2012 р. на суму 12 936,00 грн. позивачу було відмовлено через необґрунтованість та повернуто 07.08.2012 р.

16.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про витребування доказів.

16.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про продовження строків вирішення спору.

Суд відклав розгляд клопотання про витребування доказів на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 16.07.2013 р. оголошувалась перерва 30.07.2013р. на підставі ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 30.07.2013р. представник позивача підтримав позовну заяву, представник відповідача частково визнав позовні вимоги. Суд задовольнив клопотання про продовження строків розгляду справи і оголосив перерву до 22.08.2013р. на підставі ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 22.08.2013р. представник відповідача просив залишити без розгляду клопотання про витребування доказів, подане через канцелярію суду 16.07.2013.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників позивача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача частково заперечив проти позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" був укладений договір на виконання робіт №17/05-12, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується з власним подрібнювальним-просіювальним обладнанням та обслуговуючим персоналом на власний ризик та у передбачений договором строк виконати роботи з дробіння, просіювання матеріалів з виділенням арматури спеціально пристосованим для цього приводом, а відповідач зобов'язався прийняти роботи та їх оплатити.

Відповідно до п. 2.2. договору кількість переробленого матеріалу, строк передачі кожної партії матеріалу зазначається позивачем разом із представником відповідача в кінці кожної робочої зміни, або по усній домовленості з відповідачем. Кількість переробленого матеріалу прораховується представниками відповідача та позивача, заносяться до акту фактичного переробленого матеріалу та підтверджується підписами та печатками сторін, або уповноваженими представниками.

Згідно п. 3.1. договору ціни на перероблений матеріал узгоджені сторонами і складають за один м3 переробленого матеріалу 49 грн., оплата за виконані роботи перераховується в безготівковому розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи в об'ємі 6 721,66 м3 на суму 329 360,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт від 31.05.2012 р., 12.06.2012 р., 30.06.2012 р., 13.07.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Також позивачем надано суду спірний акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000190 від 16.07.2012 р. на 264 м3 об'єму матеріалів на суму 12 936,00 грн., який відповідачем не підписано через невиконання зазначених у акті робіт позивачем.

При цьому, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, на суму 244 360,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого останній заборгував 97 936,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на виконання робіт №17/05-12 від 17.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи в об'ємі 6 721,66 м3 на суму 329 360,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт від 31.05.2012 р., 12.06.2012 р., 30.06.2012 р., 13.07.2012 р., які прийняті відповідачем без зауважень.

Також позивач надав суду акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000190 від 16.07.2012 р. на 264 м3 об'єму матеріалів на суму 12 936,00 грн. на якому ґрунтуються позовні вимоги, у підписанні якого відповідачем відмовлено, оскільки роботи фактично не виконувалися, матеріали для дробіння не надавалися.

Матеріалами справи, а саме актами приймання-передачі матеріалів від 17.05.2012 р., 01.06.2012 р., 13.06.2012 р., 02.07.2012 р., підтверджується, що позивачеві було передано лише 6 721,66 м3 матеріалів для переробки, та результати переробки яких прийняті відповідачем без жодних заперечень.

Тому суд приходить до висновку, що 264 м3 об'єму матеріалів на суму 12 936,00 грн. відповідачем для переробки не передавались та відповідно роботи не могли бути виконані, а відповідач відмовився від підписання акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000190 від 16.07.2012 р. правомірно.

Також матеріалами справи підтверджується, що відповідач провів оплату виконаних позивачем робіт лише частково на суму 244 360,00 грн., наявну заборгованість в розмірі 85 000,00 грн. визнав у судовому засіданні та письмово у поданому відзиві.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на виконання робіт №17/05-12 від 17.05.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 85 000,00 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6-В, ідентифікаційний код 37509040), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер " (03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-Д, ідентифікаційний код 25634036) 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.