Рішення № 3331420, 31.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2009 р. Справа № 4/29/09

Позивач Дочірнє підприємство Агенції Безпеки «Альфа-Щит»,

вул. Чигрина, 165, м. Миколаїв, 54008

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-Інвест»,

вул. Чигрина, 69-А, м. Миколаїв, 54055

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Поліщук Е.О. довіреність від 02.02.09р.

Від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 2428,45 грн., з яких: 1695,00грн. основного боргу, 158,22 грн. –пені за період з 30.10.07р. по 29.02.08р., 73,48 грн. - 3 % річних за період з 06.06.07р. по 31.01.09р., 501,75 грн. інфляції за період з 06.06.07р. по 31.12.08р.

Заявою про уточнення позовних від 04.03.09р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1695,00 грн. основного боргу, 155,08 грн. –пені за період з 03.02.08р. по 29.08.08р., 73,48 грн. - 3 % річних за період з 06.06.07р. по 31.01.09р., 501,75 грн. інфляції за період з 06.06.07р. по 31.12.08р.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 04.03.09р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ та за адресою, визначеною в договорі (арк.спр. 49-55, 61), але відзив та витребувані ухвалами суду від 06.02.2009р. та від 10.03.09р. документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1695,00 грн. основного боргу за договором про надання охоронних послуг від 10.05.07р., пені у сумі 155,08 грн. за період з 03.02.08р. по 29.08.08р., 3 % річних за період з 06.06.07р. по 31.01.09р. у сумі 73,48 грн. та збитків від інфляції у сумі 501,75 грн. за період з 06.06.07р. по 31.12.08р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

10.05.2007р. сторони уклали договір № 1005/2“О” про надання охоронних послуг, відповідно до якого позивач зобов’язувався прийняти виконати прийняв під централізовану пультову охорону і спостерігання приміщення магазину “Світ авто”, яке належить відповідачу на правах оренди, а відповідач сплачувати надані послуги (арк.спр.11-18).

Згідно договору позивач на виконання своїх зобов’язань прийняв під централізовану пультову охорону і спостерігання приміщення магазину “Світ авто” та надавав послуги по охороні об’єкту, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за термін з травня 2007 по 29.02 2008р. на загальну суму 3515,00 грн. (арк.спр. 19-28).

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 відповідач зобов’язувався щомісячно оплачувати вартість отриманих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюється оплата у розмірі 370,00 грн. на місяць.

Відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, за надані охоронні послуги розрахувався частково в сумі 1820,00 грн., про що свідчать виписки банку (арк. спр. 37-43).

Таким чином, залишок боргу відповідача станом на час порушення справи склав 1695,00 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.07р. по 30.11.08р.

За змістом ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Отже, нараховані позивачем 3 % річних за період з 06.06.07р. по 31.01.09р. у сумі 73,48 грн., збитків від інфляції у сумі 501,75 грн. за період з 06.06.07р. по 31.12.08р., підлягають задоволенню повністю на підставі ст.625 ЦК України, оскільки підтверджені розрахунками позивача (арк.спр. 9-10), та відповідачем не заперечені.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 155,08 грн., яка підлягає задоволенню частково, з огляду на те, що:

- відповідальність за невиконання грошового зобов’язання та розмір пені передбачено сторонами у п.7.4 договору № 1005/2 “О” від 10.05.07р.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В той же час, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже, пеня нараховується щодо кожного дня користування коштами і підлягає задоволенню за шість місяців, що передували пред’явленню позову. Оскільки позовну заяву пред’явлено 03.02.09р., позов в цій частині підлягає задоволенню за термін з 03.08.08р. по 05.09.08р. в сумі 16,01 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Таврія-Інвест” (вул. Чигрина, 69-А, м. Миколаїв, код 25377214) на користь дочірнього підприємства Агенції Безпеки “Альфа-Щит” (вул. Чигрина, 165, м. Миколаїв, код 32937525) суму 1695,00 грн. основного боргу, пені у сумі 16,01 грн., 73,48 грн. - 3 % річних, 501,75 грн. збитків від інфляції, 95,88 грн. держмита та 110,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 139,07 грн. пені в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова