Ухвала суду № 33313494, 05.09.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:105/6/12Головуючий суду першої інстанції:Кузнецова Лариса Миколаївна № провадження:105/6/12Доповідач суду апеляційної інстанції:Петюшева Н.М.________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Петюшевої Н.М. Суддів -Капустіної Л.П., Кордика С.В. при секретарі -Іоновій С.Я. за участю прокурора - Валімбовської Т.П. обвинуваченого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12012130270000037 на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26.06.2013 р. відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мевзор, Яккабагського району Кашкадарїнської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2яким його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, і призначено покарання:

- за ст. 307 ч.2 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави ? майна, яке є його власністю;

- ст. 309 ч.2 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

В силу ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначене остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави ? майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Джанкойського міськрайонного суду від 09.02.2012 р. ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави ? майна, яке є його власністю.

З обвинуваченого на користь держави стягнуто процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1912 грн. 56 коп.

Вирішено питання стосовно речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він в період з невстановленого часу, точна дата, час та місце не встановлено, у м. Джанкой АР Крим, до 17.10.2012 р. у невстановленої особи, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій ацетильованй» масою 3,92 гр., який переніс у власне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, де зберігав його з метою збуту до 17.10.2012 р.

Надалі, ОСОБА_7, 17.10.2012 р. приблизно о 18.30 год., знаходячись біля кладовища поблизу с. Дніпровка Джанкойського району АР Крим, при проведенні працівниками міліції оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув за 350 грн. ОСОБА_9 рідину масою 3,92 гр., яка згідно до висновку експерта № 1/2038 від 20.10.2012 р., має в наявності особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій ацетильований» масою 0,093 гр.

Він же, повторно, в період з невстановленого часу, точна дата, час та місце в ході досудового слідства не встановлено, до 18.10.2012 р., у не встановленої слідством особи у м. Джанкой АР Крим, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій екстракційний», який переніс у власне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, де в приміщенні літньої кухні виготовив наркотичний засіб «опій ацетильований», який частково вжив шляхом введення ін'єкції внутривенно, а частково зберігав в приміщенні літньої кухні без мети збуту. У вказаній літній кухні 18.10.2012 р. в період часу з 15 год. до 15.40 год. при проведенні огляду місця події працівниками міліції було виявлено та вилучено засоби масою 0,33 гр. (в перерахуванні на суху речовину), які згідно до висновку експерта № 1/2038 від 20.10.2012 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом «опій ацетильований», який останній зберігав для власного вживання без мети збуту.

У судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину визнав частково.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок відносно нього у частині його засудження за ст. 307 ч.2 КК України змінити.

Захисник ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок у частині кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 307 ч.2 КК України.

Апелянт зазначає, що висновок дактилоскопічної експертизи є недопустимим доказом у справі, оскільки відібрання експериментальних зразків проведено із порушенням вимог КПК України.

Захисник посилається на показання свідка ОСОБА_10, який пояснив, що не бачив в оригіналі речових доказів - а саме грошових купюр.

Апелянт вважає, що оперативними підрозділами, які здійснювали оперативну закупівлю, було перевищено повноваження при отриманні доказів у провадженні, зазначає, що речові докази у камері схову частково відсутні.

Крім того, захисник просить врахувати, що ОСОБА_7 за ст. 309 ч.2 КК України визнав себе винним, щиро розкаявся, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого на підтримку апеляційних скарг його та його захисника, думку прокурора, який просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Такий висновок ґрунтується на зібраний у встановленому порядку та перевірених судом доказах, зокрема постановою про проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_7 від 16.10.2012 р., проведення якої доручено ОСОБА_9 (т.2 а.к.п. 93), актом огляду покупця від 17.10.2012 р., за яким ОСОБА_9 вручено 350 грн. для оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_7 (т.2 а.к.п. 94), протоколом оперативної закупівлі від 17.10.2012 р., відповідно до якого у ОСОБА_7 вилучений медичний шприц з рідиною темно-коричневого кольору ємкістю приблизно 4 мл., який він придбав у ОСОБА_7 при оперативній закупівлі (т.2 а.к.п. 96), висновком експерта № 1/2038 від 20.10.2012 р., згідно до якого надана на дослідження рідина масою 3,92 г. містить особливо небезпечний наркотичний засіб - "опій ацетильований" (т.2 а.к.п. 149-154).

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_9 показав, що приймав участь в оперативних закупках наркотичних засобів у ОСОБА_7, у якого 17.10.2012 р. за 350 грн. 4 мл. готового розчину наркотичної речовини у медичному шприці, який він згодом видав працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду першої інстанції, що разом із іншим понятим був присутнім при проведенні трьох оперативних закупівель наркотичних засобів у ОСОБА_7, зокрема десь в середині жовтня був присутній при огляді і врученні грошей покупцю, який пояснив, що їде до кладовища, де мав зустрітись із ОСОБА_7, через деякий час покупець повернувся із шприцом, який був запакований в пакет, на ньому ним та іншим понятим поставлені підписи.

Показання зазначеного свідка, приведеного до присяги і попередженого про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, з приводу вчинення ОСОБА_7 незаконного збуту наркотичних засобів 17.10.2012 р. мотивовано покладені судом в обґрунтування вироку як такі, що узгоджуються із іншими доказами у кримінальному провадженні і містять відомості стосовно обставин проведеної оперативної закупівлі, доводять вину обвинуваченого в межах зміненого обвинувачення.

На доводи апелянта ОСОБА_8 щодо надання показань свідком ОСОБА_10 про те, що він не бачив грошових купюр в оригіналі, колегія суддів відмічає, що технічним носієм інформації зафіксовано відповідь даного свідка при його допиті, згідно до якої він детально обставин зняття копій з купюр грошових коштів не пам'ятає через значний сплив часу, чому судом першої інстанції надано відповідну оцінку.

Також, на думку колегії суддів, доводам захисника ОСОБА_8 про недопустимість в якості доказу висновку дактилоскопічної експертизи № 293 від 30.10.2012 р. надавалась оцінка судом першої інстанції і їх мотивовано відхилено з урахуванням використання при її проведенні даних первісного дослідження, наданого спеціалістом висновку № 351 від 19.10.2012 р. (т.1 а.к.п. 119-123), за якими на добровільно виданому ОСОБА_9 при проведенні оперативної закупівлі шприцу виявлені і скопійовані сліди рук на відрізок ЛТ-38. Експертом не виявлено слідів заміни, видалення і переклеювання відрізка ліпкої стрічки.

Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення дактилоскопічної експертизи є мотивованою (т.1 а.к.п. 201-202).

Крім того, згідно до вказаного висновку експерта № 293 від 30.10.2012 р. та ілюстраційної таблиці на дослідження надійшли об'єкт дослідження, висновок спеціаліста та відбитки пальців і відтиски долоней рук ОСОБА_7 на спецбланку встановленого зразку (т.2 а.к.п. 112-116).

Колегія суддів не знаходить підстав ставити під сумнів дані, викладені у висновку експертом, якого попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Відтак, зазначені доводи апелянта про недопустимість висновку дактилоскопічної експертизи в якості доказу є безпідставними.

Твердження захисника ОСОБА_8 про перевищення працівниками оперативних підрозділів повноважень при проведенні оперативної закупівлі колегія суддів оцінює критично, як нічим не підтверджені.

Стосовно зазначення захисником в апеляційній скарзі про відсутність речових доказів у камері зберігання, колегія суддів відмічає, що судом за клопотанням прокурора витребувано речові докази з камери їх зберігання (т.1 а.к.п. 157), оглянуто у судовому засідання, яке відбулось 12.06.2013., питання про їх долю вирішено вироком.

Таким чином, наведені докази колегія суддів знаходить несуперечливими, узгодженими між собою і такими, що повністю підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, як вбачається з вироку, виходив з тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив умисні злочини в період іспитового строку, позитивно характеризується за місцем проживання, а також часткове визнання вини, наявність на утриманні двох малолітніх дітей в якості обставин, що пом'якшують покарання.

Таким чином, судом прийнято до уваги всі обставини у сукупності, у тому числі й ті, на які посилається захисник в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає загальним засадам, визначеним ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були безперечною підставою для скасування судового рішення, не виявлено.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26.06.2013 р. відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_7 в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Капустіна Л.П. Петюшева Н.М. Кордик С.В.

2