Ухвала суду № 33313210, 05.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/194/13-ц Головуючий у І інстанції Коваленко С.М.Провадження № 22-ц/780/3715/13 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 19 05.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Ігнатченко Н.В.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемкомплекс» про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу нежитлових будинків, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу нежитлових будинків.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 12 березня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп» було укладено ряд договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, загальна вартість яких становить 2 261 200 грн., за яку вказані будівлі і було відчужено. Зазначав, що вказані нежитлові будівлі належали продавцям в рівних частках, отже позивачу належить 1/4 від вартості всіх нежитлових будівель, що становить 565 300,00 грн. Вказував, що згідно платіжного доручення № 2, від 11 березня 2010 року, відповідачем було перераховано позивачу лише 384 700,00 грн. Тому, зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 180 600,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, просив суд стягнути з СТОВ «Баришівський звіроплемгосп» на його користь суму основного боргу у розмірі 180 600 грн., з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17 157,00 грн., три відсотки річних у розмірі 15 689,93 грн. та пеню в розмірі 27 215,82 грн, а разом 240 662,75 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та СТОВ «Баришівський звіроплемгосп» було укладено та нотаріально посвідчено ряд договорів купівлі-продажу нежитлових будівель (а.с. 8-23), де в п. 2 цих договорів вказана конкретна сума грошей за яку придбано кожен з об'єктів нерухомості та зазначено, що ці кошти отримані продавцями від покупця в безготівковій формі до оформлення цих договорів купівлі-продажу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення коштів не надано жодного доказу невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті. Крім того, підписавши договори купівлі-продажу, позивач фактично визнав виконання відповідачем оплати в повному обсязі.

Безпідставним є також посилання апелянта на фотокопії платіжного доручення № 2 від 11 березня 2010 року про проведення частини розрахунку з позивачем (а.с. 24) як на доказ заборгованості відповідача, оскільки він засвідчує лише факт перерахування йому частини коштів за день до укладення договору.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були обов'язковою підставою для скасування рішення, підстав для закриття провадження у справі немає, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Н.В. Ігнатченко