Ухвала суду № 33312493, 05.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 вересня 2013 року Справа № 913/1099/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В.- головуючий (доповідач), Остапенка М.І., Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргуфізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р.у справі № 913/1099/13 господарського суду Луганської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанська будівельна компанія "Оргмін"дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 7 061,73 грн.ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. та заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Крім того, пунктом 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми права та намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущених порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом апеляційної інстанції, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Згідно вимог ч. ІІ ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Згідно з імперативними вимогами статей 1113, 1115 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Керуючись пунктами 4, 6 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути скаржнику.

Головуючий: Жукова Л.В.

Судді: Остапенко М.І.

Студенець В.І.