Ухвала суду № 33312457, 02.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"02" вересня 2013 р. Справа № Б8/149-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/149-12

за заявою Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв", ідентифікаційний код юридичної особи: 22904759, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, буд. 12-Л, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "ПСІ" недиверсифікованого виду закритого типу (Кредитор 1 / ініціюючий кредитор),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1", ідентифікаційний код юридичної особи: 03584533, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 40,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА-ТРАНС", ідентифікаційний код: 34492725, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 68, оф. 4, (надалі за текстом: "Кредитор 2");

Кредитор 3 - товариство з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд", ідентифікаційний код: 33661291, місцезнаходження: 08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт Чабани, вул. Юності, 3, (надалі за текстом: "Кредитор 3");

Кредитор 4 - товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод будівельних виробів "Моноліт", ідентифікаційний код: 32326533, місцезнаходження: 09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83-Д, (надалі за текстом: "Кредитор 4");

Кредитор 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "Сакура інтелідженс сервіс", ідентифікаційний код: 24143661, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Солом"янська, 35, кв. 24, (надалі за текстом: "Кредитор 5");

Кредитор 6 - товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна пересувна механізована колона - 1", ідентифікаційний код: 37866475, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 40, (надалі за текстом: "Кредитор 6");

Кредитор 7 - товариство з обмеженою відповідальністю "Техсоюз "Факел", ідентифікаційний код: 33220504, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 40, (надалі за текстом: "Кредитор 7");

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Кіцул С.Б. (ідентифікаційний номер: 2898315636, місце проживання: Івано-Франківська область, Снятинський район, м. Снятин, вул. Воєводи Коснятина, буд. 1, корп. і, кв. 6, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1296 від 08.07.13 року, видане Міністерством юстиції України);

арбітражний керуючий Забродін Володимир Віталійович, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 369 від 25.02.13 року;

арбітражний керуючий Фесенко Євгеній Миколайович, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 140 від 18.02.13 року;

арбітражний керуючий Титич Віталій Миколайович, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 811 від 23.04.13 року, -

за участю представників учасників у справі:

від Кредиторів 1, 2, 4, 5, 7: не з'явились;

від Кредитора 3: Коренєв М.М., який діє на підставі Статуту;

від Кредитора 6: Оберемок Д.О., який діє на підставі довіреності від 14.04.13 року б/№;

від Боржника: Записний Д.Ю., який на підставі Статуту;

розпорядник майна Боржника: особисто Кіцул С.Б., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1296 від 08.07.13 року;

арбітражні керуючі Забродін В.В., Фесенко Є.М., Титич В.М.: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв" (надалі за текстом: "Кредитор 1" / «Ініціюючий кредитор»), що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "ПСІ" недиверсифікованого виду закритого типу, про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1", ідентифікаційний код юридичної особи: 03584533, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 40 (надалі за текстом: "Боржник") з підстав, передбачених ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2012 року, якою було призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.01.2013 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2013 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора - Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв", що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "ПСІ" недиверсифікованого виду закритого типу, в сумі 1 833 615,32 грн. (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі шістсот п'ятнадцять гривень 32 коп.); введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" та призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б. розпорядником майна Боржника; зобов'язано Кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; зобов'язано розпорядника майна Кіцула С.Б. разом з посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; покладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" судовий збір у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.), сплачений Кредитором - Приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Національний резерв", що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "ПСІ" недиверсифікованого виду закритого типу, за подання заяви про порушення справи про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

В газеті "Голос України" № 27 (5527) від 09.02.2013 року, опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника у складі: приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв", товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА-ТРАНС", товариства з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд", товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод будівельних виробів "Моноліт", товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура інтелідженс сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна пересувна механізована колона - 1", товариства з обмеженою відповідальністю "Техсоюз "Факел"; встановлено, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до Боржника після 11.03.2013 року або не заявлені взагалі по даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - вважаються погашеними, в подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобов'язань.

До господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Забродіна В.В. надійшли три заяви про участь у справі про банкрутство № 15/04 від 15.04.13 р., №5/18 від 13.01.13 р., № 15/06 від 18.04.13 року з долученими копіями свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

10.06.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Фесенка Є.М. від 10.06.2013 року за №09/13 (вх. №12898 від 10.06.2013 року) про участь у справі про банкрутство, з доданими документами.

09.08.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від 08.08.2013 року за №1 (вх. №17139 від 09.08.2013 року) про затвердження мирової угоди, з доданими документами.

09.08.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" від 08.08.2013 року б/№ (вх. №17139 від 09.08.2013 року), до якої додано клопотання від 08.08.2013 року б/№ про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі, а також заява Боржника від 08.08.13 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.13 року вказані заяви розпорядника майна Боржника та Боржника прийняті до розгляду, розгляд яких призначено на 02.09.13 року.

28.08.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Титича В.М. про участь у справі про банкрутство № 18 від 28.08.13 р. з долученими документами.

02.09.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника надійшли заперечення щодо заяви арбітражного керуючого Фесенка Є.М. від 10.06.13 р. № 09/13 про участь у справі про банкрутство.

В судове засідання з'явились представники Кредиторів 3, 6, Боржника, розпорядник майна Боржника та надали свої пояснення у справі. Зокрема, присутні у судовому засіданні розпорядник майна Боржника, Кредитор 3, Боржник висловили заперечення щодо заяви арбітражного керуючого Фесенка Є.М. від 10.06.13 року № 09/13 про участь у справі про банкрутство та просять відмовити у задоволені вказаної заяви, а також просять відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Титича В.М. про участь у справі, що надійшла до суду. Присутні учасники провадження підтримали раніш подане розпорядником майна та Боржником заяву та клопотання, відповідно, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі. Інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, хоча й були належним чином повідомлені про місце та час судового засідання у справі.

Провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника, де на поточну дату призначене судове засідання для розгляду заяв розпорядника майна Боржника Кіцула С.Б. від 08.08.2013 року за №1 про затвердження мирової угоди, з доданими документами; заяви Боржника від 08.08.2013 року б/№, до якої додано клопотання від 08.08.2013 року б/№ про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі, заяви Боржника від 08.08.13 року. Крім того, судом встановлено, що підлягають розгляду й заяви, клопотання, що надійшли у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення всіх присутніх учасників провадження, детально дослідивши матеріали справи суд видалився до нарадчої кімнати.

Детально дослідивши матеріали справи, клопотання та заяви, що надійшли до суду, заслухавши пояснення присутніх учасників у справі, судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника. Судом встановлено, що до поданої суду розпорядником майна Боржника Заяви про затвердження мирової угоди № 1 від 08.08.13 року долучено оригінал Протоколу зборів кредиторів Боржника від 07.08.13 року та протокол засідання комітету кредиторів Боржника від 08.08.13 року.

Відповідно до п.п. 12.4. - 12.8. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом «Рекомендації»), оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35 - 37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб. Господарський суд, отримавши заяву про затвердження мирової угоди з доданими документами, зобов'язаний призначити засідання для розгляду мирової угоди, про що повідомити сторони та усіх учасників провадження у справі про банкрутство, які подали суду чи комітету кредиторів заперечення проти укладення мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про припинення провадження у справі про банкрутство та про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, та якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Відповідно до п. 9.4. Рекомендацій, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справі про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Досліджуючи на виконання вимог п. 9.4. Рекомендацій, протокол зборів кредиторів Боржника від 07.08.13 року та протокол засідання комітету кредиторів Боржника від 08.08.13 року судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 1№ розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19.01.13 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 25 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1№ розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04 листопада 2012 року).

Відповідно до ч. 1 п. 3.1.3. Рекомендацій, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1-4, 6, 7, ст. 16 Закону про банкрутство, протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суд.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Згідно п. 57 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 (надалі - «Постанова № 15»), рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Дослідивши подані суду докази проведення зборів кредиторів Боржника та засідання комітету кредиторів Боржника судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу зборів кредиторів Боржника 07 серпня 2013 року у місті Вишневому було проведено збори кредиторів Боржника та згідно вказаного протоколу у відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, про проведення зборів було належним чином повідомлено всіх кредиторів згідно з реєстром кредиторів. Відповідно до протоколу, було повідомлено керівника боржника, до якого також звернулись з проханням надати документи та дані щодо фінансового стану Боржника керівником Записним Д.Ю. На зборах відповідно до вказаного протоколу були присутні кредитори: ТОВ «Техсоюз «Факел» (93 голоси), ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1» (681 голос), ТОВ «Сакура інтеледженс сервіс» (86 голосів), ТОВ «Система - Транс» (4 653 голосів), ТОВ «Білоцерківський завод будівельних виробів «Моноліт» (1 842 голоси), ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» (1834); ТОВ «Чабаниміськбуд» (15640 голосів), які разом складають 100% голосів від всіх кредиторів Боржника, що складає разом 24 829 голоси, а також були присутні розпорядник майна Кіцул С.Б., керівник Боржника Записний Д.Ю. На порядок денний було винесено три питання: створення комітету кредиторів та визначення його кількісного складу; вибори членів комітету кредиторів; інші питання. По першому питанню порядку денного 100% голосів кредиторів прийнято рішення обрати комітет кредиторів Боржника в кількості трьох кредиторів; по другому питанню порядку денного 100 % голосів прийнято рішення обрати комітет кредиторів Боржника у складі: ТОВ «Чабаниміськбуд», ТОВ «Система - Транс», ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв». Протокол зборів кредиторів підписано представниками всіх кредиторів, присутніх згідно протоколу.

Дослідивши вказаний протокол зборів кредиторів Боржника від 07.08.13 року та долучені до нього документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на вимогу ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство, згідно яких збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті та якими визначено, що збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника, - розпорядником майна боржника не надано суду жодних доказів письмового повідомлення кожного з кредиторів Боржника та інших осіб визначених чинним законодавством про час і місце проведення зборів кредиторів Боржника. В свою чергу в протоколі наявна вказівка на те, що збори кредиторів проведено у місті Вишневому, проте жодних доказів фактичного проведення зборів кредиторів за місцезнаходженням Боржника, - у м. Вишневому по вул. Ломоносова, буд. 40, суду не надано. Таким чином суду учасниками провадження не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту належного виконання вимог ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання проведення зборів кредиторів повноваженими у відповідності до норм ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство. В свою чергу, детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно протоколу, що досліджується, ТОВ «Техсоюз «Факел» був присутній в особі Горбача І.В., ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1» в особі Оберемка Д.О., ТОВ «Сакура інтеледженс сервіс» в особі Скарупи Є.О., ТОВ «Система - Транс» в особі Безбах П.В., ТОВ «Білоцерківський завод будівельних виробів «Моноліт» в особі Дученка С.М., ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» в особі Воронова Р.В., ТОВ «Чабаниміськбуд» в особі Коренєва М.М. Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що до протоколу зборів кредиторів не долучено жодних доказів, які б підтверджували правомочність кожного з представників кожного з кредиторів представляти інтереси відповідних кредиторів на зборах кредиторів Боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, мировою угодою є домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Відповідно до ч. 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до ст. 59, п. І ст. 41 і) Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів (товариства з обмеженою відповідальністю) належить: затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Таким чином, доказів достатніх для перевірки судом повноважень керівників кредиторів, в тому числі стосовно наявності повноважень щодо укладення мирової угоди у справі відповідних кредиторів, відсутні та не доведені суду за допомогою належних та допустимих доказів.

Судом встановлено, що ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» на зборах кредиторів діяло в особі представника Воронова Р.В. Як вже встановлено судом, до протоколу від 07.08.13 року жодних документів, які б посвідчували право Воронова Р.В. представляти інтереси кредитора на зборах кредиторів Боржника, суду не надано. В матеріалах справи наявна довіреність б/№ від 13.02.13 року, видана Воронову Р.В. ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», вивчивши зміст якої встановлено, що вказаною довіреністю останній не наділений правом представляти інтереси вказаної юридичної особи на зборах кредиторів Боржника та правом прийняття рішень на них від імені такого кредитора та зворотнього не доведено.

Довіреність на представництво інтересів ТОВ «Техсоюз «Факел» Горбачу І.В. видано директором кредитора Руденком Т.П. Судом встановлено, що докази призначення Руденка Т.П. на посаду директора вказаного кредитора в матеріалах справи відсутні та до протоколу зборів кредиторів також не долучались.

Судом встановлено, що ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1» діяла в особі Оберемка Д.О. Докази уповноваження Оберемка Д.О. ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1» на представництво його інтересів на зборах кредиторів боржника розпорядником майна не долучались до вказаного протоколу. В матеріалах справи наявні довіреність кредитора б/н від 14.04.13 року, видана та підписана від імені кредитора Гірко І.В. у якості директора. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), уповноваженою особою представляти інтереси ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1» є Записний Денис Юрійович (виконуючий обов'язки генерального директора). Судом встановлено, що доказів перебування Гірко І.В. станом на дату видачі довіреності від Кредитора 6 Оберемку Д.О., не надано.

В свою чергу істотним є те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) керівником Боржника є Записний Денис Юрійович, одночасно уповноваженою особою представляти інтереси ТОВ «Спеціальна пересувна механізована колона - 1», - Кредитора 6 є Записний Денис Юрійович як виконуючий обов'язки генерального директора.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Виходячи з викладеного Записний Денис Юрійович у якості виконуючого обов'язки генерального директора Кредитора 6 є заінтересованою особою стосовно боржника у відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 13 ст. 13 Закону про банкрутство, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Прямі докази погодження розпорядником майна Боржника укладення мирової угоди, відсутні в матеріалах справи та безпосередньо мирова угода не містить.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав, наявність яких доведено за допомогою належних доказів для визнання судом зборів кредиторів Боржника від 07.08.13 року повноважним; право на участь представників окремих кредиторів Боржника, що взяли участь у вказаних зборах не доведена за допомогою належних доказів, в зв'язку з чим рішення прийняті кредиторами боржника 07.08.13 року є прийнятими з порушенням порядку, визначеного ст. 16 Закону про банкрутство, неповноважними зборами кредиторів Боржника.

Відповідно до протоколу Засідання комітету кредиторів Боржника від 08.08.13 року, 08.08.13 року у м. Вишневому відбулось засідання комітету кредиторів Боржника, на яких були присутні кредитори: ТОВ «Чабаниміськбуд», ТОВ «Система-Транс», ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», які володіють разом 22 127 голосами кредиторів Боржника; крім того, були присутні Розпорядник майна Кіцул С.Б., Боржник. На порядок денний винесено низку питань: вибори голови комітету кредиторів; обговорення подальшого провадження по справі про банкрутство Боржника; заслуховування проекту мирової угоди, погодження її умов, підписання мирової угоди та пов'язані із цим питання. По першому питанню порядку денного рішенням 100% присутніх на зборах кредиторів вирішено обрати головою комітету кредиторів Боржника ТОВ «Чабаниміськбуд»; по другому питанню порядку денного рішенням 100% присутніх на зборах кредиторів вирішено з метою виведення підприємства з скрутного фінансового становища укласти з Боржником мирову угоду з викладеним у протоколі змістом; по третьому питанню порядку денного рішенням 100% присутніх на зборах кредиторів вирішено уповноважити голову комітету кредиторів підписати від імені кредиторів мирову угоду згідно другого питання порядку денного даного засідання комітету кредиторів; клопотати перед господарським судом Київської області про затвердження мирової угоди згідно редакції, що затверджена рішенням комітету кредиторів по другому питанню порядку денного даного засідання комітету кредиторів. Протокол засідання комітету кредиторів підписано представниками кредиторів, присутніх згідно протоколу, зокрема: ТОВ «Чабаниміськбуд» в особі Коренєва М.М., ТОВ «Система - Транс» в особі Безбах П.В., ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» в особі Воронова Р.В., Боржником в особі Записного Д.Ю. та розпорядником майна Боржника.

Дослідивши матеріали справи та вказаний протокол зборів комітету кредиторів судом встановлено, що докази письмового повідомлення про проведення зборів комітету кредиторів відсутні, докази проведення засідання комітету кредиторів саме за місцезнаходженням Боржника відсутні. Судом вже було встановлено неповноважність зборів кредиторів проведених 07.08.13 року, їх проведення з порушенням порядку, визначеного ст. 16 Закону про банкрутство, неповноважними зборами кредиторів Боржника, що є свідченням того, що прийняті рішення 07.08.13 року кредиторами Боржника були прийняті з порушенням ст. 16 Закону про банкрутство. В свою чергу кредиторами Протоколом зборів кредиторів від 07.08.13 року приймалось рішення про склад комітету кредиторів боржника. Виходячи з встановленого, комітет кредиторів боржника сформовано з порушенням встановленого порядку проведення загальних зборів кредиторів на яких формується комітет кредиторів. Таким чином прийняті рішення згідно протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 08.07.13 року, прийняті складом кредиторів Боржника, визначеного як комітет кредиторів, який сформовано з встановленими судом порушеннями вимог ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство, неповажними заборами кредиторів.

Відповідно до ст. 59, п. І ст. 41 і) Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів (товариства з обмеженою відповідальністю) належить: затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Відповідно до п. 9.4. Роз'яснень, оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити низку вищезазначених відомостей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як було досліджено судом жодних доказів наявності повноважень у представників ініціюючого Кредитора, Кредиторів 2, 3 на представництво інтересів кредиторів від їх імені суду не доведено жодними доказами; в повному обсязі статути всіх кредиторів з усіма змінами і доповненнями суду не надавались, довіреність, якою уповноважено ініціюючим кредитором Воронова Р.В. на представництво його інтересів з правом укладення мирової угоди, в матеріалах справи відсутня. Керуючись нормами ст. 59, п. І ст. 41 і) Закону України "Про господарські товариства", якими визначено що " до компетенції загальних зборів (товариства з обмеженою відповідальністю) належить: затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, встановлено, до у суду відсутні документи, які надають можливість перевірити повноважність керівників Кредиторів 2, 3 на підписання мирової угоди без погодження такого рішення загальними зборами Кредиторів 2, 3, як товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки ані кредиторами, ані розпорядником майна такі докази суду не надано.

Таким чином, учасниками провадження не доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів правомірність формування комітету кредиторів у поданому суду складі у встановленому Законом про банкрутство порядку та наявність повноважень у осіб, що прийняли рішення про укладення мирової угоди щодо поданої суду на затвердження мирової угоди та відсутність доказів уповноваження Кредитора 3 на укладення мирової угоди від імені кредиторів.

Отже, на виконання вимог п. 12.4. Рекомендацій, розглядаючи подані суду протоколи зборів кредиторів, засідання комітету кредиторів, яким затверджено рішення про укладення мирової угоди у справі, судом встановлено, що рішення про укладення мирової угоди у справі прийнято з порушенням порядку проведення зборів кредиторів, з порушенням порядку формування комітету кредиторів Боржника у справі; окремими кредиторами наявність повноважень на представництво інтересів відповідних кредиторів на зборах кредиторів та на укладення мирової угоди від імені кредитора не доведено суду належними доказами; рішення прийняті на засіданні комітету кредиторів не є правомочними; наявність повноважень у представників кредиторів брати участь у засіданнях зборів кредиторів, засіданні комітету кредиторів згідно поданих суду протоколів, та приймати рішення про укладення мирової угоди суду не доведено за допомогою належних доказів; наявність у ТОВ «Чабаниміськбуд» повноважень голови комітету кредиторів боржника, - не доведена суду за допомогою належних доказів, в той час як ТОВ «Чабаниміськбуд» обрано головою комітету кредиторів Боржника з порушенням встановленого порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом.

На підставі викладеного та встановленого судом, керуючись ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, суд відмовляє розпоряднику майна Боржника Кіцулу С.Б. у задоволенні заяви № 1 від 08.08.13 року про затвердження мирової угоди від 08.08.13 року та відмовляє в задоволенні клопотання Боржника від 08.08.13 року про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

Детально вивчивши матеріали справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2013 року призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б. розпорядником майна Боржника; зобов'язано розпорядника майна Кіцула С.Б. виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, звіт і аналіз фінансово-економічного становища Боржника, а також документи, що його підтверджує; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на поточну дату від розпорядника майна Боржника Кіцула С.Б. результати проведеного ним аналізу фінансового стану боржника суду не надано; господарському суду звіт про свою діяльність, звіт і аналіз фінансово-економічного становища Боржника, а також документи, що його підтверджує розпорядником майна не надано; доказів виконання обов'язків розпорядника майна, передбачених ч. 5 ст. 3-1, ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, не надано, в тому числі висновку за результатом аналізу на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Боржника суду не надано.

Крім того, відповідно до поданого розпорядником майна протоколу зборів кредиторів Боржника від 07.08.13 року, було повідомлено керівника Боржника та прохалось надати документи та дані щодо фінансового стану Боржника Записним Д.Ю. Останнє є свідченням того, що до цього дані документи не передавались розпоряднику майна та належним чином в повному обсязі покладені обов'язки щодо аналізу фінансового стану боржника, не виконувались розпорядником майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 3-1 Закону про банкрутство, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Керуючись ч. 11 ст. 3-1 Закону про банкрутство та на підставі викладеного, а також на підставі встановленої судом відсутності доказів належного виконання у встановленій вище частині обов'язків розпорядника майна Боржника Кіцулом С.Б. за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі (з. 18.01.13 р.), суд дійшов висновку про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від виконання ним обов'язків розпорядника майна Боржника.

Зважаючи на усунення арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від виконання ним обов'язків розпорядника майна Боржника, а також зважаючи на строки у справі, які вже продовжувались судом, невідкладним є вирішення питання щодо призначення розпорядника майна Боржника у справі.

Судом встановлено, що до господарського суду Київської області від арбітражних керуючих Забродіна В.В. (надійшло три заяви), Фесенка Є.М. та Титича В.М. надійшли заяви щодо участі у справі про банкрутство. Судом встановлено, що жодних інших заяв кредиторів Боржника, від арбітражних керуючих про призначення розпорядником майна боржника, які не розглянуті судом, до господарського суду Київської області не надходило.

Відповідно до до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредиторимають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку. Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які: здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років; мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до п. 61 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року №04-5/1193, правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, та у випадках, передбачених статтею 52 Закону, яка регулює особливості банкрутства відсутнього боржника, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.

Відповідно до п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року, в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Аналіз наведених положень дає підстав для висновку про те, що остаточне рішення про призначення кандидатури розпорядника майна у справі про банкрутство приймає суд. Аналогічну позицію займає Вищий господарський суд України (постанова у справі № Б8/180-10 від 18.06.13 року), зокрема, в постанові від 18.06.13 р. Вищий господарський суд України дійшов наступного висновку: "Таким чином, право призначити арбітражного керуючого (керуючого санацією) належить суду, при цьому суд, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України, повинен належним чином обґрунтувати призначення арбітражного керуючого».

На підставі викладеного, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про призначення розпорядника майна Боржника в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення розпорядником майна Боржника.

В заяві арбітражного керуючого Забродіна Володимира Віталійовича № 15/04 від 15.04.13 року (вх. № 9596 від 15.04.13 р.) останній повідомляє суд про те, що він має свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого № 369 від 20.02.13 року, він згоден на призначення розпорядником майна у цій справі про банкрутство; на час подання заяви значної завантаженості він не має; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду найматися діяльністю арбітражного керуючого він не має; управління Боржником раніше він не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство; додатково повідомляє про те, що має матеріально-технічну базу для належного виконання обов'язків керуючого санацією по справі та має власний транспорт; діяльністю арбітражного керуючого займається з 2007 року. До заяви долучено копію свідоцтва на право провадження діяльності арбітражного керуючого № 369 від 20.02.13 року. Інших доказів до заяв не долучено.

Від арбітражного керуючого Забродіна Володимира Віталійовича також надійшли заяви № 5/18 від 13.01.13 року (вх. № 10951 від 13.05.13 р.) та № 15/06 від 18.04.13 року (вх. № 9964 від 18.04.13 року) аналогічного змісту та обґрунтуванням, з аналогічними доводами та доказами.

10.06.13 року від арбітражного керуючого Фесенка Євгенія Миколайовича надійшла заява № 09/13 від 10.06.13 року про участь у справі про банкрутство, в якій арбітражний керуючий просить розглянути його кандидатуру на участь у даній справі у якості ліквідатора або керуючого санацією Боржника у залежності від подальшої процедури; повідомляє суд про посади, які він обіймав протягом своєї трудової діяльності; повідомляє про те, що його завантаженість на дату складання заяви складає 6 справ; повідомляє суд про те, що має достатній довід роботи, організаційні, технічні можливості належним чином виконувати обов'язки ліквідатора або керуючого санацією Боржника; також повідомляє суд про те, що ним укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності арбітражного керуючого на строк до 11.03.14 року; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого він не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До заяви долучено копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 140 від 18.02.13 року та договору страхування № УБ № 0107574 від 12.03.13 року.

Від Боржника 02.09.13 року надійшли заперечення щодо заяви арбітражного керуючого Фесенка Є.М. від 10.06.13 року № 09/13 про участь у справі про банкрутство, в яких Боржник просить суд відмовити у задоволенні заяви Фесенка Є.М. про участь у справі про банкрутство № 09/13 від 10.06.13 року. Заперечення вмотивовано посиланням на те, що з позиції Боржника арбітражний керуючий Кіцул С.Б. був законно призначений розпорядником майна Боржника, від нього не надходило до суду будь-яких заяв про припинення своїх повноважень; обставин, що заважають здійснювати обов'язки розпорядника відсутні, за яких можлива зміна розпорядника; підстави для задоволення заяви Фесенка Є.М. з позиції Боржника відсутні.

28.08.13 року до господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича надійшла заява № 18 від 28.08.13 року про участь у справі, в якій арбітражний керуючий повідомляє суд про те, що він згоден на призначення розпорядником майна у даній справі; повідомляє суд про свою відповідність встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого, в тому числі повідомляє про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, як і заборон займати керівні посади; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно Закону про банкрутство, конфлікту інтересів не має; має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, є кандидатом юридичних наук, адвокатом; займається діяльністю арбітражного керуючого з 2000 року; в заяві викладено перелік підприємств на яких арбітражний керуючий виконував повноваження арбітражного керуючого у справах про банкрутство; для здійснення діяльності арбітражного керуючого має все необхідне, в тому числі офісне приміщення, технічний персонал та необхідну матеріальну базу, посвідчення водія та власний автомобіль; має укладений зі страховою компанією договір страхування професійних ризиків арбітражних керуючих, а також повідомляє низку інших відомостей про себе. До заяви долучено копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 811 від 23.04.13 року, копію договору купівлі-продажу від 28.12.2004 року, договору страхування № 0615.000024 від 29.04.13 р., копію посвідчення водія.

Детально дослідивши подані до суду заяви та долучені до них документи, заперечення Боржника суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши заяви арбітражного керуючого Забродіна В.В. судом встановлено, що його заяви не відповідають вимогам ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство та не мають підтвердження того, що він не є особою, яка має конфлікт інтересів, - особою, у якої виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; не містять підтвердження того, що відносно нього немає заборон займати керівні посади, в зв'язку з чим, у відповідності до ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство він не може бути призначений розпорядником майна у справі. В свою чергу судом встановлено, що до заяв долучено лише копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, інших доказів на підтвердження відповідності встановленим законодавчим вимогам, не долучалось.

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Фесенка Є.М. судом встановлено, що в заяві, арбітражний керуючий надає свою згоду на призначення його ліквідатором або керуючим санацією, в той час як заяв про згоду на призначення розпорядником майна Боржника від арбітражного керуючого Фесенка Є.М. до суду не надходило. Також судом встановлено, що дослідивши заяву арбітражного керуючого Фесенка Є.М. судом встановлено, що його заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство та не має підтвердження того, що він не є особою, яка має конфлікт інтересів, - особою, у якої виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; не має заборон займати керівні посади, в зв'язку з чим, у відповідності до ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство він не може бути призначений розпорядником майна у справі. В свою чергу судом встановлено, що до заяви долучено копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, копію договору страхування; інших доказів на підтвердження відповідності встановленим законодавчим вимогам, на які є посилання у заяві, не долучалось.

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Титича В.М. про призначення розпорядником майна Боржника судом встановлено, що його заява відповідає законодавчо визначеним вимогам до арбітражного керуючого та він може бути призначений розпорядником майна у справі. Жодних інших заяв, кандидатур арбітражних керуючих у справі щодо призначення розпорядником майна, до суду не надходило. Присутні у судовому засіданні кредитори Боржника призначення кандидатури арбітражного керуючого Титича В.М. розпорядником майна боржника заперечують.

Як встановлено судом у справі наявна конкуренція кандидатур арбітражних керуючих щодо призначення розпорядником майна Боржника.

Відповідно до п. 64 Постанови № 15, в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Дослідивши подані суду докази арбітражними керуючими Забродіним В.В., Фесенком Є.М., Титичем В.М. виходячи з норм ст. ст. 33, 34 ГПК України, судом встановлено, що арбітражним керуючим Забродіним В.В., окрім наявності у нього свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, інших доказів на підтвердження та доведення відомостей, на які він посилається у своїй заяві, зокрема на підтвердження наявного досвіду роботи з 2007 року, наявності матеріально-технічної бази, транспортного засобу, суду не надано та не доведено за допомогою жодних доказів.

Арбітражним керуючим Фесенком Є.М., як зазначено, до заяви долучено копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого та договору страхування. Інших доказів на підтвердження та доведення суду відомостей, на які він посилається у своїй заяві, зокрема на підтвердження обіймання посад, наявності досвіду роботи, організаційних можливостей, володіння автомобілем, суду не надано та не доведено за допомогою жодних доказів.

Арбітражним керуючим Титичем В.М. долучені до матеріалів справи на підтвердження посилань, викладених у його заяві копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, договору купівлі-продажу нежилих приміщень, договору страхування, водійського посвідчення, роздруківка Інтернет сторінки.

Детально дослідивши подані арбітражними керуючими докази на підтвердження своєї відповідності встановленим вимогам, суд дійшов висновку про те, що арбітражний керуючий Титич В.М. має істотні документально підтверджені переваги поряд з кандидатурами арбітражних керуючих Забродіна В.В., Фесенка Є.М., а саме в частині підтвердженої документально наявності власного приміщення, водійського посвідчення, а також ту перевагу, що його заява відповідає законодавчо встановленим вимогам.

Керуючись п. 64 Постанови № 15 суд дійшов висновку про те, що кандидатури арбітражних керуючих Забродіна В.В., Фесенка Є.М. відхиляються судом з підстав встановленої судом невідповідності заяв про участь у справі останніх вимогам ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, та наявність документально підтверджених та встановлених судом переваг кандидатури арбітражного керуючого Титича В.М. На підставі викладеного, виходячи з обставин справи встановлених судом, суд дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна Боржника у цій справі арбітражного керуючого Титича В.М.

Керуючись ст. ст. 1, 3№, 5, 11, 13, 16, 35-38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4і, 32-34, 75, 86 Господарського процесуального кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити розпоряднику майна товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" Кіцулу С.Б. в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди № 1 від 08.08.13 року (вх. № 17139 від 09.08.13 р.);

2. Відмовити Боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" у задоволенні клопотання б/№ від 08.08.13 року про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі (вх. №17139 від 09.08.13 року);

3. Усунути Кіцула С.Б. від виконання обов'язків розпорядника майна Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" та припинити повноваження арбітражного керуючого Кіцула С.Б. у якості розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" у справі № Б8/149-12.

4. Відмовити в задоволенні заяв арбітражного керуючого Забродіна В.В. № 15/06 від 18.04.13 року (вх. № 9964 від 18.04.13 р.) про участь у справі, №5/18 від 13.01.13 р. (вх. № 10951 від 13.05.13 року) про участь у справі, № 15/04 від 15 квітня 2013 року (вх. № 9596 від 15.04.13 р.) про участь у справі; відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Фесенка Є.М. № 09/13 від 10.06.13 року (вх. № 12898 від 10.06.13 року) про участь у справі;

5. Задовольнити заяву арбітражного керуючого Титича В.М. про участь у справі № 18 від 28.08.13 року (вх. № 18324 від 28.08.13 р.);

6. Призначити розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" (ідентифікаційний код юридичної особи: 03584533, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 40) арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича (ідентифікаційний номер: 2464217196, адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 50/38, оф. 130, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №811, видане Міністерством юстиції України 23.04.13 року.

7. Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. передати розпоряднику майна товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" - арбітражному керуючому Титичу В.М. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію Боржника, документацію пов'язану з провадженням у даній справі та процедурою розпорядження майном боржника, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Боржника.

8. Розпоряднику майна боржника прийняти наявну бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності від арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

9. Розпоряднику майна боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року та обов'язки покладені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство.

10. Ухвалу надіслати: державному реєстратору реєстраційної служби за місцезнаходженням Боржника;

Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2), учасникам провадження у справі, арбітражним керуючим Кіцулу С.Б., Фесенку Є.М., Забродіну В.В.

Суддя Скутельник П.Ф.