Постанова № 33312398, 04.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 905/2373/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Данилова М.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. у справі господарського суду№905/2373/13 Донецької області за позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 79 830,00грн. Гамарц О.С. дов. № 29 від 02.01.2013 не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" про стягнення з відповідача на користь позивача 79830,00грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній №48041859 масу вантажу на підставі ст.122 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. (суддя Забарющий М.І.) позовні вимоги задоволено частково, суму штрафу зменшено і стягнуто з відповідача на користь позивача 31932,00грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній №48041859 масу вантажу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог та приписами ч.3 ст.233 Господарського Кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. (судді Бойченко К.І., Діброва Г.І, Стойка О.В.) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" штрафу, нарахованого на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р., а рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. залишити в силі.

Заслухавши присутнього представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 26.10.2012 ТОВ "Наутілус" на адресу Ізмаїльського морського торгівельного порту у вагонах №№67910067, 60492345 за залізничною накладною на групу вагонів №48041859 зі станції Єнакієве на станцію Ізмаїл відвантажило вугілля кам'яне, марки т-тощий, навалом, маркований вапном. За накладною у вагоні №67910067 вага нетто складає 71000 кг, тара 22200 кг; у вагоні №60492345 вага нетто складає 70000 кг, тара 22400кг.

28.10.2012р. у вказаних вагонах попутна станція Знам'янка Одеської залізниці здійснила контрольне зважування вантажу, за результатами якого залізницею складений комерційний акт АА№022947/862 від 28.10.2012.

Згідно із цим комерційним актом у вагонах навантаження нижче рівня бортів 300 мм, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене; у вагонах глухі торцеві стінки, люка щільно закриті, сліди втрати та крадіжки вантажу відсутні, каток не застосовувався, у вагоні №67910067 вага брутто складає 87800 кг, тара з документу 22200 кг, нетто 65600 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5400 кг; у вагоні №60492345 вага брутто складає 85800 кг, тара з документа 22400 кг, нетто 63400 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 6600 кг. Загальна різниця маси в сторону зменшення складає 12000 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

При надходженні вантажу у спірних вагонах на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці здійснено контрольне зважування вантажу у спірних вагонах, за результатами якого у розділі Є комерційного акта АА№022947/862/177 від 28.10.2012 року залізницею зроблена відмітка про те, що під час перевірки вантажу різниці між цим актом не виявлено.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у вищевказаних залізничних накладних масу вантажу позивачем на вантажовідправника нарахований штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 79830,00грн. із розрахунку: 7983,00 х 5 х 2 = 79830,00грн.

За таких підстав суд першої інстанцій дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог,однак, враховуючи приписи ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, зменшив розмір штрафу на 60% та стягнув 31932,00грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши, що відповідно до ст.908 Цивільного Кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.3 ст.909 Цивільного Кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Порядок оформлення відчеплення вагону від групової накладної та його досилання на станцію призначення до основної накладної врегульовано пунктами 6.9 та 6.10 Правил оформлення перевізних документів (в редакції наказу Міністерства інфраструктури від 08.06.2011р. №138).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Одеською залізницею не дотримано вимог, встановлених у пунктах 6.9, 6.10 Правил оформлення перевізних документів, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, листом №2709/2 від 27.09.2012 ТОВ "Наутілус" повідомило залізницю про поломку вагонних ваг на станції Єнакієве та про відсутність вагонних ваг на підприємстві, та клопотало про визначення маси вугілля при відправленні шляхом обміру, на який Донецька залізниця дозволила визначати масу вантажу по обміру, відтак є недоведеним невірне визначення вантажовідправником маси вантажу при відправленні.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи та прийнято правильну по суті постанову, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. у справі №905/2373/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді Т. Данилова

М. Данилова