Рішення № 33311181, 03.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 Справа № 920/1194/13

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Сай О.М.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1194/13

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Глухів

про стягнення 1513,11 грн.

встановив:

У липні 2013 року до суду звернулось Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1513,11 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що зазначену суму відповідач заборгував позивачу договорів про надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті та про надання послуг із централізованого спостереження системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті та реагування груп затримання на спрацювання системи тривожної сигналізації.

02.09.2013р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог якою позивачем зменшено заявлену до стягнення суму з 1513,11 грн. до 1121,11 грн., тобто на 392 грн., у зв'язку зі сплатою відповідачем боргу в частині 392 грн. після порушення провадження у даній справі.

Відповідно до ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Часткова сплата відповідачем суми заборгованості підтверджується копією виписки з книги банківських лицевих рахунків від 22.08.2013р. та від 29.08.2013р.

Тому, суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог до 1121,11 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач або ж його представник в судове засідання не з'явились, про причини неявки належним чином суд не повідомили, відзиву на позовну заяву відповідач не надав, хоча про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом відповідача.

Тому суд продовжує розгляд справи у відсутності представника відповідача відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

25 липня 2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено два договори про надання послуг, а саме:

- договір №13-0001395-11-30 про надання послуг із централізованого спостереження, реагування та обслуговування системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, підрозділом ДСО при МВС України (а.с.11-14);

- договір №13-0001396-11-36 про надання послуг із централізованого спостереження системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, та реагування груп затримання на спрацювання системи тривожної сигналізації (а.с.17-19.

Згідно підпункту 1.1 договорів №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 позивач зобов'язується надати відповідачеві послуги із централізованого спостереження, реагування та обслуговування системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, який зазначений на план - схемі (додаток №4 до договору №13-0001395-11-30), а також послуги із централізованого спостереження системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, та реагування груп затримання на спрацювання системи тривожної сигналізації зазначені у дислокації - розрахунку (додаток №1 до договору №13-0001396-11-36) відповідно.

Підпунктами 4.1, 4,2, 4,4 договорів №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 встановлено, що ціна договорів визначається сторонами на підставі дислокації - розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни, з урахуванням ПДВ. Оплата послуг за договорами здійснюється замовником в національній валюті, на умовах попередньої оплати, щомісячно, до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку - фактури виконавця шляхом перерахування визначеної дислокацією - розрахунком та рахунком фактурою суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Акти прийому - здачі виконаних робіт/послуг підписується сторонами до 10 числі поточного місяця, по закінченні договорів, а також при їх достроковому розірванні на вимогу однієї із сторін на умовах, визначених даними договорами.

Відповідно до підпунктів 10.1, 10.2 договорів №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 договори після підписання сторонами набирають чинності з 31.07.2011р. і діють до 31.07.2012р. Якщо за один місяць до закінчення дії договорів жодна із сторін письмово не заявить про його припинення або перегляд договори вважають подовженими на тих же умовах ще на один рік без обмеження кількості разів їх пролонгації.

Відповідно до довідки позивача зазначені договори були діючими до 31.07.2013р. та розірвані з 01.08.2013р. за ініціативою ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з її неплатоспроможністю та відсутністю можливості здійснювати в подальшому оплату за надані послуги.

25.07.2011р. сторонами було підписано дислокації - розрахунки та протоколи узгодження договірної ціни до договорів №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 (а.с.15,19, 20).

Позивачем надано суду копії актів прийому - здачі виконаних робіт за договорами №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 за лютий - липень 2013 року.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість заборгованість відповідача за договорами №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 за січень - червень 2013 року складає 1456, 24 грн. (а.с.9).

Зазначена заборгованість у сумі 1456, 24 грн. також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаним позивачем та відповідачем станом на 20.06.2013р. (а.с.8).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, а також факту зменшення позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1064,24 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України неустойкою право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Підпунктами 7.2.1 договорів №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36 передбачено, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків за послуги охорони передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договорами №13-0001395-11-30 та №13-0001396-11-36, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56,87 грн. - підлягають задоволенню.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 69, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 549, 550, 629 Цивільного кодексу України, статтею 193, 230 Господарського кодексу України, суд -

вирішив:

Прийняти зменшення позивачем розміру позовних вимог.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (м.Суми, вул.Псільська, 36, ід. код 08597003) 1064,24 грн. - основного боргу, 56,87 грн. - пені, 1720,50 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію даного рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова