Ухвала суду № 33311011, 29.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. справа № 808/3690/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

за участю:

представників третьої особи: Калініченка В.В., Мунтяна О.Л.

представника позивача: Череповського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі №808/3690/13-а за позовом Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті Головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова Віктора Григоровича, за участю третьої особи Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» про скасування припису від 27.03.2013 року, -

в с т а н о в и в

08.04.2013 року Приватне підприємство «Група науково-промислових досліджень» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати припис за вихідним №179 від 27.03.2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейного управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті Головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим Віктором Григоровичем на адресу приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень». В обґрунтування своїх вимог посилалося, зокрема, на те, що саме на Бердянський морський торгівельний порт покладені обов'язки утримувати причали та прилеглі до них території у стані, який відповідає санітарним нормам.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі №808/3690/13-а позов задоволено: визнано протиправним та скасовано Припис за вихідним №179 від 27.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г.

Не погодившись з постановою суду, Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин у справі, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до інформації наданої адміністрацією судна СЧС «ВЕРА» у заявці на постановку судна до причалу порту (судно зайшло до ДП «БМТП» 16.03.2013р та вийшло із порту 31.03.2013р), ціль стоянки було вказано «поповнення запасів, відстій». Вказана ціль стоянки у відповідності до «Положення» відносить судно або до суден групи «Д» (захід до порту для постачання) або до суден групи «Е» (риболовецькі судна що заходять до порту без виконання вантажних операцій). З огляду на вказане судно СЧС «Вера» зайшовши до ДП «БМТП» у відповідності до «Положення про портові збори» було віднесено до групи судна «Е» як риболовецьке судно, а з вказаної групи

судна передбачено стягнення лише причального збору. Таким чином, оскільки суднозахід СЧС Вера з 16.03.2013р по 31.03.2013р (спірний період) не передбачав оплату Санітарного збору (так як мета заходу судна - відстій), всі послуги ДП БМТП по зняттю стічних забруднених вод із судна, а також відходів та сміття повинні були замовлятися адміністрацією судна додатково з гарантією їх оплати по встановленим портом тарифам так як це передбачено п. 2.3. укладеного із позивачем як судновласником СЧС «Вера» Договору №14 від 03.02.2012р.(із доповненнями), та п.62 Наказу Мінтрансу від 27.06.1996р № 214 «Про затвердження зборів та плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України». За відсутності сплати санітарного збору, відсутності оплати за послуги порту передбачені договірними відносинами, відсутність дозвільних документів, ДП БМТП не мав правових підстав здійснювати передбачені п.23 Постанови КМУ від 29.02.1996р №269 дії по розміщенню вказаного вантажу (який позивач називає «відходами») на відповідних для цього об'єктах, та видавати відповідні довідки капітану СЧС Вера. Більш того, вантаж який знаходився на судні СЧС «ВЕРА»(а саме риба) та який було виставлено на причал ДП БМТП законодавець не відносить до відходів та сміття що утворилися в процесі експлуатації суден.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «БМТП» було отримано Санітарний припис Начальника управління Головного санітарного лікаря на водному транспорті Голубятникова М.І. від 17.01.2013р №56/01, яким на період реконструкції причалів порту, у разі виробничої потреби, під спеціалізований перевантажувальний комплекс для приймання суден з харчовими вантажами - заборонено перевантаження харчових вантажів в умовах запилення території, суден, обладнання пилом вантажів, що пилять та перевантажується на суміжних причалах порту без нормативної відстані та санітарного розриву, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів» 7.7.4.-046-99 (а.с.92)

У відповідності до інформації наданої адміністрацією судна СЧС «ВЕРА», у заявці на постановку судна до причалу порту від 16.03.2013р., мета стоянки вказана «поповнення запасів, відстій». Заявку складено у відповідності до умов укладеного договору №14 від 03.02.2013р між ДП БМТП та ПП «ГНПД», та норм Обов'язкових постанов по ДП БМТП.

Однак 19.03.2013 року керівництво та команда СЧС «ВЕРА» здійснили самовільне вивантаження ящиків з рибою на 4 причал порту.

27.03.2013 року приписом №179 Головний державний санітарний лікар Азовського басейнового управління держсанепідслужби на водному транспорті зобов'язав ПП «ГНПД» терміново звільнити причал № 4 від вантажу, що йому належить, та який самовільно, без дозволу ДП «БМТП» було вивантажено на причал.

Не погодившись з даним приписом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час заходу у порт згідно платіжного доручення № 119 від 01.03.2013 року про оплату 335 грн.58 коп. рибопромислове судно "Вера" не мало заборгованості перед ДП "Бердянський морський торговельний порт". Оскільки БМТП на законні вимоги капітана рибопромислового судна СЧС "Вера" не надав контейнери, ящики з відходами були виставлені на причал порту. Крім того, утримання державних причалів портом у належному санітарному стані відноситься до переліку спеціалізованих послуг, визначеного у «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року», схваленого розпорядження КМУ від 16.07.2008 року № 1051-р, та до функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства, визначеної п.8 ст.75 КТМ України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме на Бердянський морський торговельний порт покладені обов'язки

утримувати причали та прилеглі до них території у стані, який відповідає санітарним нормам, а тому винесення припису відносно позивача є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.02.2012 року ПП «ГНПД» взяло на себе обов'язки «судновласника» т/х «Вера», які визначені ст.57 КТМ України, і відповідно ПП «ГНПД» забезпечує:

безпечні умови і режим праці на судні;

охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами та устаткуванням;

постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості;

належні суднові приміщення.

Згідно ст.ст.116-119 КТМ України ПП "ГНПД" номінувало бути морським агентом ПП "ГНПД" у морському порту м. Бердянська ДСД 30.05.12 № 1-УП/О 32972994 ПП "ГНПД", яке веде діяльність у морському порту та за його межами.

Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» дає вичерпне поняття водних біоресурсів (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У відповідності до ст. 37 вказаного Закону, водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

Отже, право власності на вантаж (ВБР) позивач у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» набув з моменту коли ВБР( в тому числі морська риба) потрапили до знарядь вилову.

Рибопромислове судно «Вера» на підставі дозвільних та інших документів, зокрема талону № 14, виданого 01.03.2013 року відповідальному за улов у виробничому підрозділі ПП «Група науково-промислових досліджень», промислового журналу, вилучає водний біологічний ресурс із природного середовища та здійснює зберігання улову і доставку необробленого ВБР на рибоприймальний пункт, розташований за межами Бердянського морського торговельного порту на виконання технологічної операції № 5, затвердженої 20.12.2003 року директором ТОВ «Почерк» Череповським В.П.

Після вилучення, ВБР у необробленому (без переробки, охолодження і т.п.) стані знаходиться на борту т/х «Вера» до моменту прибуття у Бердянський морський торговельний порт, де через державні причали силами членів екіпажу здійснюється процедура перевантаження з борту «Вера» на орендовані автомобілі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2013р. СЧС «Вера» прибуло до Бердянського морського порту із заявкою про постановку судна до причалу, в якій вказало мету стоянки: «постачання судна, транспортування ВБР до РПП» (а.с.154а).

Проте, вказану заявку портом прийнято не було, у зв'язку з відсутністю в ній інформації ст.3.3 діючого Договору №14 від 03.03.2012р. (п.3.3 Договору: В залежності від мети судозаходу в заявці зазначається: 1. вивантаження «ВАНТАЖУ», виконання грозових операцій, кількість «ВАНТАЖУ», 2. інші операції, без вивантаження «ВАНТАЖУ»)

У зв'язку з цим, з метою пропуску судна до причалу, СЧС «Вера» подало нову заявку, в якій вказано мету «поповнення запасів, відстій» (а.с.111)

17.03.2013р. о 08:30 год. СЧС «Вера» подало порту заявку на пропуск автомобілів до причалу порту з метою доставки неперероблених ВБР (а.с.155)

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, у зв'язку з тим, що порт не пропустив автомобілі до причалу порту, необроблений ВБР перетворився на відходи.

Т/х "Вера" експлуатується у рамках "Державних санітарних правил для морських суден України ДСП 7.7.4.-057-2000" (надалі "ДСП 7.7.4.-057-2000"), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 20.12.2000 № 57.

Згідно вимог «Державних санітарних правил для морських суден України», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України Бобильова О.О. від 20.12.2000 року № 57, які розповсюджуються на рибопромислове судно СЧС «Вера», його капітан в силу обов'язків, покладених на нього п.5 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, не мав права зберігати ці відходи на борту судна.

Рибопромислове судно «Вера» не здійснює переробку ВБР, не здійснює виготовлення харчової продукції, не здійснює транспортування свіжовиловленої риби, продовольчої сировини і продукції та не передає ДП «Бердянський морський торговельний порт» для приймання портом свіжовиловлену рибу, продовольчу сировину або продукцію. Ні рибопромислове судно «Вера», ні судновласник ПП «Група науково-промислових досліджень» на території порту не мають в оренді або у власності земельної ділянки чи об'єкту нерухомого майна, та не ведуть діяльності на території порту. Рибопромислове судно «Вера» веде діяльність на борту судна з використанням власної інфраструктури та силами членів суднової команди без використання будь-якої інфраструктури порту.

Згідно абзацу 2 п.23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269, згідно п.п.3.1.1.,3.1.2.,3.1.6.,3.1.19. «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів ДСанПіН 7.7.4.-046-99», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України Бобильова О.О. від 01.12.1999 року № 46, та згідно п.21 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, на начальника морського порту покладені обов'язки, пов'язані із забезпеченням ефективних заходів для прийняття із суден відходів, вирішення питань з їх утилізації та забезпечення території і акваторії порту у стані, який повинен відповідати санітарним вимогам.

З урахуванням викладеного, СЧС «Вера» 17.03.2013р. о 15:00год. подало заявку про необхідність забезпечення портом прийняття з борту СЧС «Вера» сміття та відходів (а.с.156).

Як зазначає заявник апеляційної скарги, взаємовідносини з доставки ДП БМТП вказаного вантажу при вказаних обставинах, повинні були бути врегульованими відповідними договірними відносинами з гарантіями попередньої оплати, але позивач з відповідною пропозицією до ДП «БМТП» не звертався.

Такі доводи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що із відповідними заявками, на виконання умов Договору №14, позивач звертався до ДП «БМТП», проте, порт не виконав умов Договору та не забезпечив позивача пропуском автомобілів до причалу порту.

Пунктом 23 Постанови КМУ від 29.02.1996р №269 «Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», визначено, що морські порти забезпечують, зокрема, приймання із суден сміття та відходів з розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що поняття «забезпечують» не ототожнено з обов'язком порту, який останній повинен виконувати за відсутності оплати цільового портового санітарного збору, суд вважає безпідставними, оскільки даною Постановою не передбачено саме попередньої сплати санітарного збору.

ПП «ГНПД» в підтвердження оплати санітарного збору було надано платіжне доручення №119 від 01.03.2013р, на яке посилається й суд першої інстанції у своїй постанові.

Проте, суд апеляційної інстанції не приймає дане платіжне доручення як доказ сплати позивачем санітарного збору, оскільки вказаним платіжним дорученням №119 датованим 01.03.2013р не визначено, які саме портові збори сплачено позивачем, за яке судно, та за

який час.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, даним платіжним дорученням здійснено оплату в тому числі за інші судозаходи СЧС «Вера» до ДП «БМТП» а саме з 01.03.2013р. по 02.03.2013р. та з 03.03.2013р. по 05.03.2013р. У відповідності до заявок на постановку судна до причалу наданих адміністрацією судна СЧС Вера за вказані судозаходи мета стоянки СЧС Вера передбачала вантажні операції, у зв'язку з чим вказане судно було віднесено у відповідності до Положення до суден групи «А» з яких передбачено стягнення причального, адміністративного, маякового, корабельного, канального, санітарного зборів. У відповідності до вказаних заявок на постановку СЧС Вера до причалу порту. ДП «БМТП» було виставлено рахунок №1303004400 від 11.03.2013р у відповідності до якого судновласнику необхідно було оплатити вказані збори в тому числі і санітарний.

Такі доводи заявника апеляційної скарги, матеріалами справи не спростовуються.

Забезпечення вживання ефективних заходів для прийняття морським портом із суден, у тому числі рибопромислових, сміття, відходів, забруднений та стічних вод є обов'язком начальника морського порту згідно вимог пункту №.21 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863.

Станом на 24.05.2013 року ДП «Бердянський морський торговельний порт» рибопромисловому судну «Вера» не надана спеціалізована послуга щодо виконання вимог санітарного законодавства.

Необроблений ВБР перетворився на відходи. Відходи повинні бути прийняті ДП «Бердянський морський торговельний порт» від рибопромислового судна «Вера» на підставі вимог п.8 ст.75 КТМ України, п.35 "Положення про портові збори", затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000 року № 1544, п.п.3.1.1.,3.1.2.,3.1.6.,3.1.19. «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів» ДСанПіН 7.7.4.-046-99, абзацу 2 п.23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269.

При цьому, згідно вимог п.6.7. наказу Міністерства транспорту України від 10.04.2001 року № 205 «Про затвердження правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України» капітану рибопромислового судна «Вера» портом повинна бути видана розписка або довідка про прийняття відходів.

Згідно ст. 73 Кодексу торгівельного мореплавства України, морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним, зокрема, для обслуговування суден. За приписами п.8 ст.75 КТМ України, для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення такої функції, як вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод ..., сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів.

За таких обставин, ДП «Бердянський морський торговельний порт» всупереч вимогам ст.73 КТМ України неправомірно втрутилося у діяльність рибопромислового судна СЧС «Вера» і не дозволило відповідальному за улов у виробничому підрозділі ПП "ГНПД" транспортувати необроблений ВБР на РПП, у зв'язку з чим була порушена «Інструкція про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів», затверджена наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 року №623/404.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що припис за вихідним № 179 від 27 березня 2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті Головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г. відносно позивача винесений безпідставно, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «ГНПД» не порушувало санітарних норм або правил.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі №808/3690/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 30.08.2013р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим