Рішення № 3330996, 26.03.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 р.

Справа № 8/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Шіляк Марини Анатоліївни

при секретарі Феденько Наталії Михайлівні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002

до відповідача: ТзОВ Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000, (пошт. адреса: вул.Івасюка,62, м.Івано-Франківськ, 76018),

про стягнення коштів в сумі 15947,67 грн.

За участі представників сторін:

Від позивача: представник не з'явився;

Від відповідача: Непіп Х.І. - представник, (довіреність №111/09 від 10.02.09);

ВСТАНОВИВ: до господарського суду подано позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 15947,67 грн.

Ухвалою від 28.01.09 порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду в судовому засіданні. Ухвалами від 12.02.09 та від 26.02.09 розгляд справи відкладався. В судовому засіданні 19.03.09 оголошувалася перерва до 26.03.09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умов укладеного з позивачем договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №2980 від 01.10.07, а саме не здійснив в повному обсязі оплату за отриману теплову енергію, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9640,86 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача наявність заборгованості визнав, подав суду акт звірки взаємних розрахунків від 25.03.09, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 20300,01 грн.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін встановив, що 01.10.07 між ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2980.

Даний договір діяв до 01.10.08 та відповідно до п. 9.4.був пролонгований, так як від жодної зі сторін не поступило повідомлення про його припинення.

Відповідно до укладеного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

На виконання умов договору за період з листопада 2008 року по грудень 2008 позивачем поставлено теплову енергію на загальну суму 9640,86 грн., про що свідчать рахунки за теплову енергію за період з 01.11.08 по 31.12.08 №2980 отримані відповідачем згідно реєстрів вручення кінцевих рахунків і акту прийому-передачі теплової енергії за листопад-грудень.

Згідно п.6.3 договору споживач зобов'язаний сплатити за 20 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як вбачається з матеріалів справи на момент розгляду справи, відповідачем не погашено заборгованість за поставлену теплову енергію.

Згідно п. 7.4.2. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, що складає 6162,23 грн. (за період з листопада 2008 р. по грудень 2008 р.).

У відповідності до розрахунку індексу інфляції, процентів за користування коштами та неустойки станом на 19.01.09 за прострочення платежів по рахунках №2980 за теплову енергію за період з 01.11.08 по 14.01.09 відповідач повинен сплатити позивачу 50,65 грн. - загального розміру нарахованих процентів за користування коштами, 93,93 грн. інфляційних втрат та 6162,23 грн. пені.

Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня)

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із п. 7.4.2 договору 01.10.07 сторонами визначений розмір пені, який на момент прострочення становив 1% від суми, належної до сплати, за кожен день прострочення.

Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення процентів за користування коштами позивача, інфляційних втрат, а також пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 р\р 260030200043 в ТОВ КБ “Фінансова ініціатива”, МФО 380054, ЄДРПОУ 31524633 на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль", 54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966, р/р 260087868 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182. - 9640,86 грн. основного боргу, 93,93 грн. інфляційних втрат, 50,65 грн. - 3 % річних, 6162,23 грн. пені, 159,48 грн. державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шіляк Марина Анатоліївна

рішення підписане 30.03.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Треф'янчин Андрій Михайлович