Ухвала суду № 33309492, 30.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1011/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

відповідача - Охрімовський Я.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічне об'єднане виробництво "Інфракон Мікро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічне об'єднане виробництво "Інфракон Мікро" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфракон Мікро" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення № 0000262206 від 15.03.2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення процесуальних норм, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного - без змін.

Враховуючи те, що явка позивача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу посадовою особою податкового органу було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Інфракон Мікро» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ «АМКР-СК» за липень 2012р., за результатами якої складено акт перевірки №706/22/33448806 від 01.03.2013р. У вказаному акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням вимог Наказу №1379 від 01.11.2011 року.

Податковий орган виходив з того, що товариством віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку за липень 2012 р. в розмірі 48756,4 грн., в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням пункту 6.3 Наказу № 1379 від 01.11.2011р., а саме, у податкових накладних відсутній код товару згідно УТК ЗЕД по товарах ввезених на митну територію України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262206 від 15.03.2013 року, яким збільшено податкове зобов'язання на загальну суму 60945 грн., в тому числі 48756 грн. за основним платежем та 12189 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність податкового повідомлення-рішення №0000262206 від 15.03.2013 року, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування даного податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

У пункті 6.3 Наказу «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» №1379 від 01.11.2011 року (далі - Наказ №1379) зазначено, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, - порушення порядку заповнення податкової накладної.

Підпунктом 12.3 пункту 12 Наказу №1379 передбачено, що до розділу 1 податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: у графу 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД. Графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на територію України на всіх етапах постачання таких товарів/послуг.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановив суд апеляційної інстанції відповідачем проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Інфракон Мікро» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ «АМКР-СК» за липень 2012р., за наслідком якої складено акт перевірки №706/22/33448806 від 01.03.2013р. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0000262206 від 15.03.2013року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 60945 грн., з яких 48756 грн. за основним платежем та 12189 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

03.07.2012 року між ТОВ «АМКР-СК» та ТОВ «Інфракон Мікро» укладено договір поставки продукції №38, відповідно до умов якого ТОВ «АМКР-СК» (постачальник) бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність ТОВ «Інфракон Мікро» (покупець) запчастини до банкоматів.

На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Інфракон Мікро» придбано товар у ТОВ «АМКР-СК», на підтвердження надано податкові накладні: №8 від 03.07.2012р., №13 від 05.07.2013р., №17 від 09.07.2012р., №26 від 11.07.2012р., №40 від 16.07.2012р.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані податкові накладні заповнені з порушенням вимог пункту 6.3 Наказу №1379, а саме відсутні записи у графі 4 податкових накладних відсутній код товару згідно УТК ЗЕД по товарах ввезених на митну територію України.

Крім того, позивач не скористався наданим п. 201.10 ст. 201 ПК правом та не подав до податкового органу разом із декларацією за липень 2012 р. заяву про допущені ТОВ «АМКР-СК» порушення під час складання податкових накладних.

Таким чином, відповідачем було правомірно донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів, щодо проведення господарських операцій з ТОВ «АМКР-СК», які відображені ТОВ «Інфракон Мікро» у декларації за липень 2012 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних щодо скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічне об'єднане виробництво "Інфракон Мікро", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 вересня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.