Постанова № 33309134, 03.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа №805/11811/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Ніконович С.В.

представника відповідача: Лисенков Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (надалі - позивач, ПуАТ «Концерн Стирол») звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013р. №42/10/40-20.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним застосуванням спірним рішенням умовного арешту майна платника податків. Позивач зазначає, що незважаючи на відмову в отриманні наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки, який, на думку позивача не передбачений діючим законодавством, посадовим особам відповідача повідомлено, що вони можуть приступити до проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, за якими ПуАТ «Концерн Стирол» не відмовлявся від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те, що будь-які рішення податкового органу оформлюються шляхом прийняття їх керівником у певній формі документів, які відображають у собі волевиявлення суб'єкта владних повноважень та надають їм юридичну значимість. Наказ від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки є законною підставою для продовження проведення перевірки раніше строку, на який вона була зупинена, але позивач відмовився від ознайомлення та отримання цього наказу.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог, надав пояснення, за якими відмова позивач в отриманні наказу про поновлення перевірки перешкоджала проведенню посадовими особами перевірки після її зупинення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 05761614, місцезнаходження: 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд.10, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №664431.

Позивач перебуває на обліку в СДПІ у м. Донецьку, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 03.02.2011р. №58/10/29-14-2.

19.06.2013р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби прийнято наказ №204 щодо проведення з 20.06.2013р. документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» (ЄДРПОУ 36885099) та ДК «Укртрансгаз» (ЄДРПОУ 30019801), а саме по операціях з придбання та постачання природного газу, за період з 01.11.2012р. по 30.04.2013р. терміном 15 робочих днів.

Наказом СДПІ у м. Донецьку №11 від 04.07.2013р. зупинено з 05.07.2013р. проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на 30 робочих днів з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Наказом відповідача від 18.07.2013р. №24, у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення перевірки, на підставі п.82.4 ст.92 Податкового кодексу України, поновлено з 19.07.2013р. проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» (ЄДРПОУ 36885099) та ДК «Укртрансгаз» (ЄДРПОУ 30019801), а саме по операціях з придбання та постачання природного газу за період з 01.11.2012р. по 30.04.2013р.

При цьому, у вказаному наказі зазначено, що в ході перевірки додатково дослідити питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по операціях з придбання природного газу (імпортованого та вітчизняного), його транспортування, зберігання та реалізації.

Позивач вважає, що вказаним наказом розширено перелік питань перевірки.

Із пояснень представників сторін вбачається, що 19.07.2013р. посадови особи СДПІ у м. Донецьку прибули до позивача з метою продовження проведення перевірки та надали представникам ПуАТ «Концерн Стирол» наказ від 18.07.2013р. №24 для ознайомлення, але представники ПуАТ «Концерн Стирол» відмовились отримувати вказаний наказ. При цьому, представник позивача надав пояснення, за якими посадовим особам СДПІ у м. Донецьку було повідомлено про можливість продовження перевірки.

19 липня 2013р. СДПІ у м. Донецьку складено акт №7/40-20-05761614 про неможливість вручення наказу від 18.07.2013р. №24, а також акт №8/40-20-05761614 відмови від підпису та отримання одного примірника акта про неможливість вручення наказу від 18.07.2013р. №24.

Також, посадовими особами відповідача складено акт №9/40-20-05761614 від 19.07.2013р. відмови від допуску до перевірки посадових осіб СДПІ у м. Донецьку, в якому зазначено, що посадовими особами ПуАТ «Концерн Стирол» було відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 18.07.2013р. про поновлення перевірки, який є підставою для поновлення перевірки ПуАТ «Концерн Стирол» раніше строку, зазначеного в наказі від 04.07.2013р. №11, чим позбавили посадових осіб віджповідача можливості на законних підставах продовжити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПуАТ «Концерн Стирол» раніше строку, зазначеного в наказі від 04.07.2013р. №11 та перешкодили здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів ДПС, визначених ст.20 Податкового кодексу України.

Крім того, посадовими особами відповідача складено акт №10/40-20-05761614 від 19.07.2013р. відмови від підпису та отримання одного примірника акта відмови від допуску до перевірки посадових осіб СДПІ у м. Донецьку.

Із наведених актів вбачається, що єдиною підставою для твердження про відмову від допуску до перевірки була відмова позивача від ознайомлення та отримання наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки.

За наслідками розгляду звернення від 19.07.2019р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків та доданих до нього матеріалів відповідачем прийнято спірне рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013р. №42/10/40-20, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПуАТ «Концерн Стирол», яке знаходиться за адресою: 84610, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд.10.

У спірному рішенні зазначено, що представники позивача не допустили посадових осіб відповідача до продовження проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки, копію якого представники позивача відмовились отримувати.

Слід зазначити, що у зверненні від 19.07.2019р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків зазначено, що представники позивача не ознайомились з наказом від 18.07.2013р. №24, відмовились від отримання його копії, не допустили співробітників СДПІ у м. Донецьку до перевірки.

До вказаного звернення додані тільки акти №7/40-20-05761614, №8/40-20-05761614, №9/40-20-05761614, №10/40-20-05761614 від 19.07.2013р.

Жодних обґрунтувань та підтверджень щодо саме не допуску до перевірки у вказаному зверненні та доданих до нього матеріалів не наведено.

Факт відмови від отримання наказу від 18.07.2013р. №24 позивачем не спростовується.

З ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2013р. у справі №805/10655/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013р., вбачається що провадження у справі № 805/10655/13-а за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо визнання обґрунтованим Рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19.07.2013 про застосування адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» - закрито у зв'язку з наявністю спору про право.

Керуючись частиною 6 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України СДПІ у м. Донецьку звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

На момент розгляду цієї справи постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі №805/10879/13-а, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013 року за № 42/10/40-20, - не набрала законної сили.

Пунктом 82.4 статті 82 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, встановлено, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Суд зазначає, що вказаними приписами не передбачено прийняття податковим органом наказу про поновлення перевірки у разі усунення обставин, які були підставою для зупинення проведення перевірки. Також, Податковим кодексом України не передбачено такого рішення як наказ про поновлення перевірки.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на пункт 1.14 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213 згідно якого, за необхідності керівник органу ДПС, який приймав рішення про зупинення перевірки, може прийняти рішення про поновлення документальної планової або позапланової виїзної перевірки до закінчення терміну, на який її було призупинено. Таке рішення (наказ) приймається за письмовим поданням (доповідною запискою) керівника підрозділу органу ДПС, який організував (очолював) перевірку, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення. У такому випадку орган ДПС може поновити перевірку не раніше наступного робочого дня з дня вручення платнику податків копії наказу про поновлення перевірки.

Проте, Податковим кодексом України, а також вказаними Методичними рекомендаціями, не передбачено приписів щодо вручення наказів про поновлення перевірки платнику податків, обов'язку платника податків отримати такий наказ або наслідків відмови в отриманні такого наказу.

Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що зазначені в п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України документи передбачені безпосередньо Податковим кодексом України.

Факти відмови позивача в отриманні вказаних документів, а також наказу про зупинення проведення перевірки, - відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за законодавчим приписом, який наведений в останньому абзаці п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відмова платника податків розписатися у направленні на перевірку фіксується відповідним актом, який є підставою для початку проведення перевірки.

Тобто, законодавець використовує підхід, за яким невиконання платником податків свого обов'язку щодо розпису у направленні на перевірку не є підставою для не проведення такої перевірки за умови належного засвідчення вказаного факту.

У спірних в межах цієї справи правовідносинах, платник податків відмовився від отримання документу, який прямо не передбачений Податковим кодексом України, та на наслідки відмови в отримання якого також не передбачені Податковим кодексом України.

Встановивши факт відмови в отриманні наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки посадові особи відповідача на власний розсуд вирішили, що вказана обставина перешкоджає у продовженні проводити перевірку, але, як вбачається із складених актів та пояснень представників сторін, після засвідчення факту відмови в отриманні вказаного наказу посадові особи відповідача не намагались приступити до проведення перевірки.

Згідно п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Суд зазначає, що акти №7/40-20-05761614, №8/40-20-05761614, №9/40-20-05761614, №10/40-20-05761614 від 19.07.2013р. засвічують факт відмови позивача в ознайомленні та отриманні копії наказу від 18.07.2013р. №24, проте не засвідчують факт відмови позивача у проведені перевірки або у допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, у тому числі після прийняття наказу від 18.07.2013р. №24.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.94.5 2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна передбачено пунктом 94.2 ст.94 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 94.2.4 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, на яку посилається відповідач у спірному рішенні, передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, за наведеним законодавчим приписом встановлено, що тільки у разі відмови від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки можливе застосування такого виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків як адміністративний арешт майна платника податків.

Відмова платника податків від отримання прямо не передбаченого діючим законодавством наказу про поновлення перевірки не є обставиною, за якої може бути застосовано адміністративний арешт майна.

Сам факт відмови в отриманні вказаного наказу про поновлення перевірки не свідчить про відмову від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Доказів, які б свідчили про відмову позивача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки відповідачем до суду не надані.

Як було встановлено під час судового засідання, відмова в ознайомленні та отриманні копії наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки була єдиною підставою для твердження про недопущення співробітників відповідача до продовження проведення документальної перевірки та, відповідно, прийняття спірного рішення.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факту відмови позивача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки. Твердження відповідача про відмову позивача від допуску до проведення перевірки через відмову в отриманні наказу від 18.07.2013р. №24 про поновлення перевірки є припущенням, яке не ґрунтується на діючому законодавстві України.

За таких обставин, застосування спірним рішенням адміністративного арешту майна платника податків, який визначений законодавцем у якості винятково способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, - є необґрунтованим та безпідставним.

На підставі наведеного суд вважає, що спірне рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013р. №42/10/40-20 - є неправомірним.

Згідно п.94.11 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №к34/9/89 від 09.08.2013р. позивачем сплачено 34,41 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19 липня 2013 року №42/10/40-20.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (ідентифікаційний код 05761614, місцезнаходження: 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, б. 10) 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одну) копійку судових витрат.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 03 вересня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 04 вересня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.