Постанова № 33308320, 05.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.09.2013 р. справа №913/1173/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача Данилов В.О., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", м. Луганськна рішення господарського судуЛуганської областівід18.06.2013 р. (підписано 21.06.2013 р.)у справі№ 913/1173/13 (суддя Секірський А.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський механічний завод", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської областідо Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", м. Луганськпростягнення 82 268,26 грн.В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський механічний завод", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", м. Луганськ (Відповідач) про стягнення 82 268,26 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.06.2013р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 77 280,00грн., 3% річних у розмірі 772,80грн., інфляційних витрат у сумі 154,33 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Судова колегія задовольнила вищенаведене клопотання, приймаючи до уваги те, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку оплати товару, оскільки спірний товар позивачем поставлений не в повному обсязі.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф., у зв'язку з відпусткою останньої, було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про причини неявки судову колегію не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача що не скористався правом участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір № 54/01-12 від 23.10.2012р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити наступні товарно-матеріальні цінності: запасні частини колісних пар для вантажного вагону, в подальшому іменований "Товар". Найменування товару, його асортимент, кількість та одиниця виміру, узгоджуються у Специфікаціях, підписаних сторонами на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 10-12).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна товару встановлюється за домовленістю сторін і вказується у специфікаціях та виставлених на їх підставах рахунках-фактурах.

Згідно п. 3.4 Договору, датою поставки товару вважається дата оформлення товарно-транспортної накладної.

Вимогами п. 4.1 Договору та Специфікацією № 1 сторони передбачили строк оплати товару протягом 30-ти календарних днів з дати його поставки.

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар відповідачу - корпус букси з лабіринтом у кількості 46 штук на загальну суму 77 280,00грн., що підтверджується: видатковою накладною № 127 від 29.10.2012р., товарно-транспортною накладною від 29.10.2012р., які підписані та завірені печатками підприємств з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 19 від 07.02.2013р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 77 280,00 грн., яку отримано останнім 14.02.2013р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого перед позивачем склалась сума заборгованості в розмірі 77 280,00 грн., доказів оплати якої суду не надано.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо правомірної неоплати отриманого товару через недотримання позивачем вимог Специфікації в частині кількості отриманого товару, оскільки за змістом ст. 670 ЦК України така відмова від оплати можлива тільки у разі відмови від переданої частини товару.

Оскільки відповідачем прийнято поставлений за спірною накладною товар, підстав звільнення останнього від оплати цього товару не має.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних, то судова колегія, перевіривши розрахунок суду першої інстанції про стягнення 154,33 грн. інфляційних, 772,80 грн. 3 % річних - вважає його вірним.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 906,34 грн. пені, оскільки конкретного виду відповідальності у вигляді пені в певному розмірі за порушення грошового зобов'язання вимогами Договору не передбачено.

За таких підстав судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2013 року у справі № 913/1173/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2013 року у справі № 913/1173/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС