Рішення № 33307860, 02.09.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.2013 Справа № 901/2505/13за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»

(вул. Мамеди Ємир-Усеина, буд. 14, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим

(вул. Київська, 152, м. Сімферополь, АР Крим, 95043)

про стягнення 18 360.00 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Тітаренко Наталя Геннадіївна, представник, довіреність б/н від 02.01.2013, ТОВ «СімСітіТранс»;

Від відповідача: Герус Євгеній Володимирович, представник, довіреність № 3131 від 10.06.2013, Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 300.00 грн. та штрафні санкції у розмірі 3 060.00 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди автотранспортного засобу з екіпажем № 11 від 09 квітня 2013 року в частині своєчасної оплати наданих відповідачу послуг та обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, Цивільного кодексу України та на статті 173, 174, 175, 193, 321 Господарського кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача підтримав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги, в частині задоволення вимог про стягнення штрафних санкції заперечував, посилаючись на несвоєчасне перерахування бюджетних коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в АР Крим (а.с. 52).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, досидівши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

09 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (орендодавець) та Військовим комісаріатом АР Крим (орендар) укладено договір оренди автотранспорта з екіпажем № 11 від 09 квітня 2013 року, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає автотранспорт з екіпажем марки UZOTOYОL M 24.9, БАЗ А 079.14 (далі транспортний засіб), у тимчасове володіння, а також надає (орендарю) власними силами послуги з управління транспортним засобом та його технічної експлуатації (далі - оренда).

Згідно з пунктом 2.2 договору вартість оренди автобуса з екіпажем за 1 (одну) одиницю на добу становить 900.00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 договору плата за оренду транспортного засобу здійснюється щотижнево за фактом надання послуг за підсумками підписання сторонами акту надання послуг і виставлення орендодавцем рахунку-фактури. Орендар зобов'язаний оплатити транспортні послуги протягом 3 (трьох) банківських днів після виставлення рахунку-фактури.

З 09 квітня по 11 квітня 2013 року - 3 автобуси, 2700 грн., з урахуванням ПДВ;

- з 16 квітня по 18 квітня 2013 року - 3 автобуси, 2700 грн. з урахуванням ПДВ;

- з 23 квітня по 25 квітня 2013 року - 5 автобуси, 4500 грн., з урахуванням ПДВ;

- з 14 травня по 16 травня 2013 року - 4 автобуси, 3600 грн. з урахуванням ПДВ;

- з 21 травня по 22 травня 2013 року - 2 автобуси, 1800 грн., з урахуванням ПДВ.

Так, згідно з пунктом 2.3 загальна вартість договору складає 15300.00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 договору зазначено, що орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендодавцю плату за надані послуги у порядку та на умовах, встановлених договором.

Згідно з пунктом 4.2 договору у разі порушення строків, вказаних в пункті 2.2 даного договору, орендатор зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 20% від несплаченої суми.

Відповідно до пункту 6.1 договір набуває чинності з 09 квітня та діє по 31 грудня 2013 року включно.

На виконання умов зазначеного договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму15 300.00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 36-40).

Але, відповідач за надані послуги у строки, визначені договором, не розплатився.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вимогою про погашення заборгованості (а.с. 32-33), на яку відповідач відповів, що заборгованість він визнає, однак у зв'язку з тим, на всі рахунки військового комісаріату в АР Крим накладено арешт виконати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» не вбачається за можливе (а.с. 34).

Вказане з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором оренди вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вже зазначалося, 09 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (орендодавець) та Військовим комісаріатом АР Крим (орендар) укладено договір оренди автотранспортна з екіпажем № 11 від 09 квітня 2013 року.

Позивачем на виконання умов договору було надано послугу з оренди автотранспортного засобу з екіпажем відповідачу на загальну суму 15300.00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 36-40), які підписані та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість, загальний розмір якої за договором складає 15300.00 грн. та яка до теперішнього часу не погашена.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору встановлений порядок оплати, згідно з яким орендна плата по договору складає 15300.00 грн..

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати відповідачем надано не було.

Більш того, представник відповідача визнав в судовому засіданні 02 вересня 2013 року наявність заборгованості та пояснив, що вона склалася внаслідок ненадання коштів Головним Управлінням Державної казначейської служби України в АР Крим.

Викладені представником обставини також підтверджуються змістом листа Військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року (а.с.34).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15 300.00 грн..

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 3 060.00 грн..

Представник відповідача заперечував, посилаючись на відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язання з огляду на вищевикладені обставини.

Суд відхилів заперечення представника Війського комісаріату АР Крим щодо несвоєчасного перерахування коштів на рахунки відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного суду України від 15 травня 2012 року № 11/466.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що за порушення строків, вказаних в пункті 2.2 даного договору, орендатор зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 20% від несплаченої суми.

Судом було перевірено розрахунок штрафних санкцій, проведених позивачем, та встановлено його правильність та обґрунтованість.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 05 вересня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, АР Крим, 95043, р/р 35219037000264, 35223045000264, МФО 824026 в ДУ ДКСУ в АК Крим ОКПО 07785820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (вул. Мамеди Ємир-Усеина, буд. 14, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, р/р 26003019543763, МФО 380719 в ПАТ «ВБР» м. Київ, ОКПО 31898522) 18 360.00 грн. заборгованості, 3 060.00 грн. штрафних санкцій та 1720.50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська