Рішення № 33307645, 05.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

суддів: Хилевич С.В., Оніпко О.В., Рожин Ю.М.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

за участю позивача та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" на рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" в особі Рівненського відділення та ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 13 червня 2013 року зазначений позов задоволено: договір поруки №SME00116351\1 від 07.08.2008 року, що укладений між Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк" (після зміни назви - Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк"), код ЄДРПОУ 23494714, та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визнано припиненим.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" (далі - ПАТ „Альфа-Банк" або Банк) в особі Рівненського відділення, код ЄДРПОУ 23494714, на користь позивача, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 107, 30 гривень судового збору.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк" покликається на незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, та порушення норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначалось про те, що позов ОСОБА_1 не спрямований на захист прав споживача, оскільки поручитель не є споживачем. Судом неправильно застосовано вимоги ч. 4 ст. 559 ЦК України і зроблено помилковий висновок про припинення договору поруки та припинення третейського застереження, що суперечить наведеній нормі закону та ст. 626 цього Кодексу. Так як зобов'язання поручителя з повернення кредиту мають встановлений строк - до строку дії повернення позичальником грошових коштів, тому висновки суду про припинення договору поруки ще до закінчення обумовленого угодою строку вважає хибними.

Як на підставу своїх тверджень Банк посилався на практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в ухвалі від 06.02.2013 року, та рішення Верховного Суду України від 26.04.2005 року.

З цих міркувань просив рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2013 року скасувати, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Заслухавши думку судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір поруки припинено внаслідок непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Проте з висновками про припинення правочину не можна погодитися.

Матеріалами справи встановлено, що 7 серпня 2008 року шляхом укладення договору поруки ОСОБА_1 забезпечено повністю грошові зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором від 7 серпня 2008 року №SME0016351 із Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк" (а.с. 63-64, 70-71).

За умовами договору, позичальник одержав у Банку 50 000 гривень під 24% річних за користування кредитними коштами строком на 24 місяці, тобто до 7 серпня 2010 року.

Строк дії договору поруки також визначено тривалістю у 24 місяці.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 23 грудня 2009 року стягнуто на користь ПАТ „Альфа-Банк" із позичальника та трьох поручителів, у т.ч. і з позивача, солідарно 51 849, 95 гривень заборгованості за кредитом, процентами та пенею і одноосібно з ОСОБА_1 10 051, 60 гривень (а.с. 112-114). 5 грудня 2011 року зазначене рішення звернуто до виконання, видано Новозаводським районним судом м. Чернігова виконавчий лист №6-4348 і оголошено розшук майна боржника (а.с. 28).

Участі в розгляді справи позивач не брав, про час і місце засідання третейського суду належним чином не повідомлявся.

Вважаючи, що порука припинилася через відсутність вимоги кредитора до нього протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Банку та ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в зв'язку із порушенням позичальником своїх грошових зобов'язань ПАТ „Альфа-Банк" звернувся до нього 20 березня 2009 року з вимогою про повернення заборгованості за кредитними коштами.

Як убачається, аналогічна вимога до ОСОБА_1 як поручителя кредитором не пред'являлася аж до подання Банком позовної заяви до третейського суду 2 грудня 2009 року про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у т.ч. і з нього.

Ці обставини сторонами не оспорюються і ними визнаються.

За таких обставин обґрунтованим є висновок місцевого суду про те, що порука з урахуванням норм ч. 4 ст. 559 та ч. 2 ст. 530 ЦК України припинилася 27 вересня 2009 року, тобто через шість місяців і сім днів з моменту пред'явлення вимоги до ОСОБА_2.

В той же час, помилковим є обрання такого способу захисту порушеного права як визнання договору поруки припиненим, оскільки за обставинами справи та нормами закону, на який посилався позивач при обґрунтуванні позову і який застосований судом, фактично оспорюється саме порука ОСОБА_1 як цивільно-правове зобов'язання за договором.

Стаття 16 ЦК України визначає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, а також встановлює належні способи їх захисту.

З огляду на вимоги цієї статті та ст. 559 цього Кодексу правильним способом захисту суб'єктивного цивільного права є припинення поруки, а тому припиненим слід визнати зобов'язання за договором поруки.

Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні справи уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним щодо висновків та вказівок про припинення правочину.

Мотивами для ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неправильне застосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

На підставі ст. 16, ч. 4 ст. 559 ЦК України, керуючись 303, 307, 309, 313-314, 324-425 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" задовольнити частково.

Скасувати рішення Рівненського міського суду від 7 серпня 2013 року в частині висновків та вказівок про припинення договору поруки і визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки, що укладений між ним та Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк" (після зміни назви - Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк") 7 серпня 2008 року № SME0016351\1, припиненою з 27 вересня 2009 року.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання законної сили.

Судді: