Постанова № 33306669, 29.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2013 р. №820/5219/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Федуркіній А.В.,

за участю: представник позивача - Косяченко Є.С.,

представник відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК СОДРУЖЕСТВО" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001812220 від 13.06.13 року, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343 723,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 171 862,00.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем додержано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцям у складі ціни придбання відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України.

Також зазначив, що він не наділений функціями та повноваженням щодо перевірки фінансово-господарської діяльності контрагентів, стану подання останніми фінансової та господарської звітності та не зобов'язаний це робити. Вважає свої дії щодо формування податкового кредиту правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що висновки акту перевірки від 31.05.2013р. за №2009/22.2-05/36814735 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" (податковий номер 36814735) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Біон Н" (податковий номер 33718164) за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з ТОВ "Балтік Тур" - є вірними, наполягав на протиправності дій позивача щодо формування податкового кредиту. На підставі викладеного просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №767 від 22.05.2013р. та направлення №877 від 23.05.2013р. працівниками Державної податкової служби у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПФК Содружество", за наслідками якої складено акт №2009/22.2-05/36814735 від 31.05.2013р.

Згідно висновків акту №2009/22.2-05/36814735 від 31.05.2013р. перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання положень п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на загальну суму 343723 грн., в тому числі: за листопад 2011 року в суму 58392 грн., за липень 2012 року в сумі 285330 грн.

Підставою для такого висновку відповідача стали акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача (стор.5 акту), а саме:

- Акт Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №270/22.6-04/32441773 від 18.02.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Балтік Тур" код ЄДРПОУ 32441773 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "ПФК "Содружество" (код ЄДРПОУ 36814735) за період: листопад 2011 року";

- Акт Дніпропетровської МДПІ №712/221/33718164 від 12.12.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Біон Н" (код за ЄДРПОУ 33718164) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий, березень, квітень, травень, липень 2012 року".

На підставі висновків вищезазначених актів перевірок контрагентів - постачальників, відповідачем були зроблені висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивачем.

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, відповідачем в акті перевірки №2009/22.2-05/36814735 від 31.05.2013р. не вказано.

На підставі висновків акту перевірки №2009/22.2-05/36814735 від 31.05.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001812220 від 13.06.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 515 585,00 грн., з яких 343 723,00 грн. за основним платежем та 171 862,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Крім того, відповідно до положень п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами надано наступні пояснення та докази:

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Балтік Тур"

Фактичні обставини свідчать, що між позивачем та його контрагентом укладено договір поставки №1-090811 від 09.08.2011р., предметом якого є постачання металопрокату, металоконструкцій та ін.

Відповідно до умов договору ТОВ "Балтік Тур" на адресу позивача здійснено поставку товарів, що підтверджується видатковими накладними №РН-1103/09 від 03.11.2011р., №РН-1104/02 від 04.11.2011р., №РН-1107/07 від 07.11.2011р., №РН-1110/06 від 10.11.2011р., №РН-1117/03 від 17.11.2011р.(а.с 39-43)

На виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України постачальником були видані податкові накладні, які позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, №109 від 03.11.2011р. на загальну суму 144508,49 грн., № 110 від 04.11.2011р. на загальну суму 19547,11 грн., №111 від 07.11.2011р. на загальну суму 70166,59 грн., №112 від 10.11.2011р. на загальну суму 74399,88 грн., №113 від 17.11.2011 р. на загальну суму 30913,56 грн. (а.с. 44-48)

Перевезення отриманих товарів від ТОВ "Балтік Тур" здійснювалося у відповідності до умов укладеного договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними №110309 від 03.11.2011р., №110402 від 04.11.2011р., №110707 від 07.11.2011р., №111006 від 10.11.2011р., №111703 від 17.11.2011р. (а.с.49-53)

Виконання умов зазначеного договору у частині розрахунків за поставлений товар підтверджено банківськими виписками за 31.10.2011 року, 01.11.2011р., 02.11.2011р., 07.11.2011р., 11.11.2011р. (а.с.71-75)

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Біон Н"

Фактичні обставини свідчать, що між позивачем та його контрагентом укладено договір поставки №03/07-1 від 03.07.2012р., предметом якого є постачання металопрокату, та ін.

Отримання позивачем матеріалів, зазначених у договорі поставки №03/07-1 від 03.07.2012р., підтверджується видатковими накладними №РН-0704/02 від 04.07.2012р., №РН-0712/01 від 12.07.2012р., №РН-0712/02 від 12.07.2012р., №РН-0713/01 від 13.07.2012р., №РН-0719/01 від 19.07.2012р.(а.с 56-60)

На виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України постачальником були видані податкові накладні, які позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, №3 від 04.07.2012р. на загальну суму 626687,59 грн., №10 від 12.07.2012р. на загальну суму 233615,60 грн., №11 від 12.07.2012р. на загальну суму 617310,12 грн., №12 від 13.07.2012р. на загальну суму 41554,63 грн., №15 від 19.07.2012р. на загальну суму 192809,63 грн. (а.с. 60-65)

Перевезення отриманих товарів від ТОВ "Біон Н" здійснювалося у відповідності до умов укладеного договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними №40702 від 04.07.2012р., №71201 від 12.07.2012р., №71202 від 12.07.2012р., №71301 від 13.07.2012р., №71901 від 19.07.2012р. (а.с.66-70)

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту є необґрунтованими, та позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів за фінансово-господарськими операціями.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Крім того, у відповідності до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №2009/22.2-05/36814735 від 31.05.2013р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК СОДРУЖЕСТВО" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001812220 від 13.06.2013р. про сплату 343 723,00 грн., податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 171 862,00 грн. винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК "СОДРУЖЕСТВО" (код ЄДРПОУ 36814735, адреса місцезнаходження: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, буд.56, 61153) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.09.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.