ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/18
30.01.09
За позовом
Закритого акціонерного товариства «Альфа – банк»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»
Про
стягнення 31 884 363,39 грн.
Суддя ?Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Пужакова О.В. –нач.відд.,
Від Відповідача не з’явились
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»про стягнення заборгованості, що утворилася станом на 09 січня 2009 року в зв’язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02 вересня 2008 року, а саме: 30 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 219 941,67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 436 865,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 27 555,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»наголошує на порушенні Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»умов договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02 вересня 2008 року, який укладений між сторонами, що і слугувало мотивом звернення Позивача до суду з викладеними вище вимогами.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників у судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від Відповідача не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В :
Між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(далі –Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(далі –Позичальник, Відповідач) 02 вересня 2008 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов’язався відкрити Відповідачу мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надати кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором. В свою чергу, Позичальником було прийнято на себе зобов’язання використовувати кредит з метою, визначеною у п. 1.5 цього договору, а також своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови договору та повернути Банку кредит у строки, встановлені Договором.
За своєю правовою природою договір № 298-МВ/08 від 02.09.2008 є кредитним договором.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа Цивільного кодексу України щодо позики Глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до умов п. 1.2, п.1.4 Договору про відкриття кредитної лінії, ліміт кредитної лінії складає 60 000 000,00 гривень зі строком дії до 31.12.2008.
Банком, на виконання умов договору про відкриття кредитної лінії та на підставі додаткових угод №№ 1-9 до Договору про відкриття кредитної лінії, що укладені між сторонами спору, здійснювалось кредитування Позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами. Станом на дату розгляду справи Позичальник користується частинами кредиту (траншами) в загальному розмірі 30 200 000,00 грн.
За умовами п. 9.1 Договору про відкриття кредитної лінії, Позичальник зобов’язаний повернути Банку кредит шляхом повернення кожного траншу у строки, що визначені додатковою угодою, на підставі якої цей транш надано. При цьому строк користування траншами не повинен перевищувати строку дії кредитної лінії.
Відповідно до п. 9.2 Договору про відкриття кредитної лінії у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством, Позичальник зобов’язаний на вимогу Банку повернути кредит достроково. Так, згідно з п. 11.8 Договору про відкриття кредитної лінії сторони дійшли згоди, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за всіма кредитними продуктами, сплати процентів за фактичний строк користування ними, плати за управління кредитом та виконання всіх інших умов по даним кредитним продуктом, у випадку невиконання Позичальником зобов’язань за будь –якими іншими Кредитними договорами та/або Договорами забезпечення.
Станом на 06.11.2008 у Позичальника перед Банком виникла заборгованість за іншим кредитним договором, а саме - Договором про відкриття кредитної лінії № 401 –МВ/07 від 05 листопада 2007 року (строк дії якого закінчився 05.11.2008), укладеного між Банком та Позичальником, яка станом на 22 грудня 2008 року не погашена, що підтверджується матеріалами справи. Про факт порушення Позичальником зобов’язань та про реалізацію Банком свого права вимоги повного та дострокового повернення кредиту, Позичальник був повідомлений шляхом направлення вимоги Банку № 42955-11-б/б від 04.12.2008 про дострокове виконання зобов’язань.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.1 Договору про відкриття кредитної лінії сторонами було визначено, що проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких видано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому, для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів, день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплатити щомісяця у строк з 1-го числа (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного зам тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних реченнях цього абзацу). Якщо після сплати процентів Кредит був повністю або достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів, перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування Кредитом за наступний місяць. У разі повного повернення кредиту не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії. У разі прострочення повернення кредиту або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення (п. 6.2 Договору про відкриття кредитної лінії).
Положеннями п. 1.3 Договору, з урахуванням редакції п. 2 Додаткових угод до Договору про відкриття кредитної лінії, його сторонами було передбачено обов’язок Відповідача зі сплати процентів у наступному розмірі: за користування частиною кредиту, наданою в гривнях відповідно до Додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 –в розмірі 24,2 процентів річних, а за користування частиною кредиту, наданою в гривнях згідно з Додатковою угодою № 9 від 24.09.2008 –в розмірі 24,65 процентів річних.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач кредит в загальному розмірі 30 200 000,00 грн. у встановлений строк не повернув.
Відповідно до вимог п. 6.1, 6.2. Договору про відкриття кредитної лінії Позивачем були нараховані Відповідачу до сплати проценти за користування наданим кредитом у розмірі 1 219 941,67 грн., за період з 01.11.2008 по 31.12.2008.
Судом встановлено, що кредитні кошти за кредитним договором № 298-МВ/08 від 02.09.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»Позивачу не повернуті, проценти за фактичний строк користування кредитом не сплачені.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Пунктом 11.1 Договору сторони обумовили, що за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
З огляду на викладене, як вбачається із розрахунку, доданого Позивачем до позовної заяви, за несвоєчасне виконання Відповідачем зобов’язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, Позивачем було нараховано до сплати Відповідачеві 436 865,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, та 27 555,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, який приймається судом як обґрунтований.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, п/р 26005103213001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 34880104) на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, рахунок № 37395003 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714) 30 200 000 (тридцять мільйонів двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом; 1 219 941 (один мільйон двісті дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сорок одна) грн. 67 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 436 865 (чотириста тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 75 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 27 555 (двадцять сім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 97 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 09.02.2009
Судове рішення № 3330392, Господарський суд м. Києва було прийнято 30.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: